№ 21762135, 06.02.2012, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 лютого 2012 року 15:03 № 2а-17443/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Головуючого - судді Дегтярьової О.В.,

при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 (довіреність від 22.08.2011р. № 2)

відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 04.01.2012р. № 10/9/10),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ділмах Україна»

до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення від 11 липня 2011 року № 000662_1501 та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Ділмах Україна»(далі ТОВ «Ділмах Україна», позивач ) заявлені позовні вимоги до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва (далі - ДПІ у Подільському районі м. Києва, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 11 липня 2011 року № 000662_1501 та зобовязання змінити штрафну санкцію в розмірі 10 % щодо помилкового сплаченого податку на одну гривню.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України до нього мала бути застосована спірним податковим повідомленням рішення штрафна санкція в розмірі 1, 00 грн.

Відповідач проти позову заперечував. В обґрунтування своїх заперечень посилався на те, що факт несвоєчасної сплати податку не був спростований позивачем, а тому до нього має бути застосована штрафна санкція на підставі ст. 126 Податкового кодексу України, що підтверджується Листом ДПА України від 18.08.2011р. № 15022/6/10-1015/3288.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав письмові заперечення та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

ДПІ у Подільському районі м Києва проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за І квартал 2011 року, за результатами якої було складено Акт від 30 червня 2011 року № 632/1501/37333351.

Перевіркою встановлено, що в порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України позивачем порушено терміни сплати самостійного визначеного грошового зобовязання з податку на прибуток, зокрема, на 21 день, з урахуванням граничного терміну сплати податку 20 травня 2011 року та фактичної сплати 10 червня 2011 року.

На підставі Акта перевірки від 30 червня 2011 року № 632/1501/37333351 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 11 липня 2011 року № 000662_1501, яким згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України та на підставі абзацу другого ст. 126 Податкового кодексу України за затримку до 30 календарних днів сплати суми грошового зобовязання в розмірі 59724, 00 грн. ТОВ «Ділмах Україна»зобовязано сплатити штраф в розмірі 10 % в сумі 5972, 40 грн.

Вказане податкове повідомлення рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволенні, а податкові повідомлення рішення без змін.

Згідно з п. 16.1.3, п. 16.1.4 ст.16 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі ПК України) до обовязків платника податків відносяться, зокрема обовязки: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, повязані з обчисленням і сплатою податків та зборів, та сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (який втратив чинність частково 01 квітня 2011 року) звітним (податковим) періодом для податку на прибуток визначено квартал.

В силу підпункту 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України передбачено, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не заперечується той факт, що самостійно визначений податок на прибуток за перший квартал 2011 року був сплачений ним фактично 10 червня 2011 року, а граничний строк сплати податку сплинув 20 травня 2011 року, тобто ним не заперечувався факт затримки на 21 календарний день сплати самостійно узгодженого податкового зобовязання з податку на прибуток за перший квартал 2011 року.

Відповідно до ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобовязання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Разом з тим, відповідно до п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

В силу п. 3.1 ст. 3 ПК України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у звязку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Отже, буквальне тлумачення викладених норм свідчить про те, що штрафна санкція в розмірі 1, 00 грн. на підставі п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України застосовується за будь-яке порушення вимог Податкового кодексу України в період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2011 року.

Посилання відповідача на Лист ДПА України від 18 серпня 2011 року № 15022/6/10-1015/3288 визнається судом безпідставним з огляду те, що листи ДПА України не є нормативно-правовими актами, носять лише розяснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

З огляду на викладене та враховуючи те, що порушення було допущено та виявлено в період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2011 року застосування до позивача спірним податковим повідомленням рішенням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1, 00 грн. є таким, що відповідає вимогам законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необхідність на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва від 11 липня 2011 року № 000662_1501 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5971, 40 грн.

В задоволенні вимог про зобовязання змінити штрафну санкцію в розмірі 10 % щодо помилкового сплаченого податку на одну гривню, суд вважає за необхідне відмовити з огляду на те, що повноваження щодо визначення розміру відповідальності для платника податку є дискреційними повноваженнями податкового органу, втручання в які виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а обраний судом спосіб захисту відновлює порушені права позивача.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділмах Україна»задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва від 11 липня 2011 року № 000662_1501 в частині визначення штрафу на підставі ст. 126 Податкового кодексу України в розмірі 5971, 40 грн.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

СуддяО.В. Дегтярьова