№ 21736508, 03.10.2011, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

03 жовтня 2011 року 13:40 № 2а-11925/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Коломацької О.С., за участю представників сторін:

від позивача:Матківського Сергія Миколайовича, Єгорової Оксани Володимирівни

від відповідача:Замкової Тетяни Василівни, Піскуна Ігоря Олександровича

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомприватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації»

до державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

проскасування податкових повідомлень-рішень від 09.08.2011 №0007172304, від 09.08.2011 №0007162304, На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 03 жовтня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови розяснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 09.08.2011 №0007172304, від 09.08.2011 №0007162304.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва на підставі хибних висновків акту перевірки щодо безпідставності віднесення позивачем до складу валових витрат відсотків за користування кредитними коштами та сум, сплачених за інформаційно-консультаційні послуги, що не повязані з господарською діяльністю платника податків, а також щодо безпідставності віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-Профі», що непідтверджені первинними документами, протиправно прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.08.2011 №0007172304, яким приватному акціонерному товариству «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації»визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 8913,00 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 09.08.2011 №0007162304, яким приватному акціонерному товариству «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації»визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 107877,00 грн.

Відповідач проти позову заперечив із посиланням на обґрунтованість висновків акту перевірки та, відповідно, правомірність податкових повідомлень-рішень від 09.08.2011 №0007172304, від 09.08.2011 №0007162304.

Розглянувши подані позивачем документи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва проведено планову виїзну перевірку відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 по 31.03.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 31.03.2011, за результатами якої складено акт перевірки від 20.07.2011 №906/23-4/02011864.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.04.2008 по 31.03.2011 встановлено його заниження у сумі 95435 грн.

Так, згідно з актом перевірки від 20.07.2011 №906/23-4/02011864 приватним акціонерним товариством «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації»в порушення підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статі 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат віднесено відсотки за користування кредитними коштами в сумі 193693,00 грн. згідно з договором від 29.10.2010 №74-201/10К, які на момент сплати не були повязані з господарською діяльністю платника податків.

Крім того, в порушення підпункту 141.1 статті 141 Податкового кодексу України приватним акціонерним товариством «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації»до складу валових витрат віднесено відсотки за користування кредитними коштами в сумі 182673,00 грн. згідно з договором від 29.10.2010 №74-201/10К, які на момент сплати не були повязані з господарською діяльністю платника податків.

Додатково, згідно з актом перевірки від 20.07.2011 №906/23-4/02011864 позивачем в порушення пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат віднесено витрати в сумі 4356,00грн., сплачені товариству з обмеженою відповідальністю «НТЦ «Інсталсервіс»за інформаційно-консультаційні послуги по темі «Зміни законодавства з питань стандартизації, сертифікації та санітарно-епідеміологічної експертизи харчової продукції у звязку з вступом України до СОТ», що не повязано з господарською діяльністю платника.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.04.2008 по 31.03.2011 встановлено його завищення у сумі 7130,00 грн.

Так, актом перевірки від 20.07.2011 №906/23-4/02011864 встановлено відхилення між задекларованими податковими зобовязаннями та задекларованим податковим кредитом, сформованим за рахунок взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-Профі», яке в деклараціях з податку на додану вартість за вересень 2008 року, лютий 2009 року, червень 2009 року, квітень 2010 року звітує про відсутність взаємовідносин з відкритим акціонерним товариством «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації».

На підставі акту перевірки від 20.07.2011 №906/23-4/02011864 державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.08.2011 №0007172304, яким приватному акціонерному товариству «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації»визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 8913,00 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 09.08.2011 №0007162304, яким приватному акціонерному товариству «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації»визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 107877,00 грн.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з підпунктом 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 141.1 статті 141 Податкового кодексу України до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Аналіз наведених норм свідчить, що невідємною ознакою наявності підстав для віднесення процентів, виплачених за кредитними договорами, до складу валових витрат є використання кредитних коштів для здійснення господарської діяльності, тобто діяльності, яка викликає зміни в структури активів та зобовязань, власному капіталі товариства.

Актом перевірки від 20.07.2011 №906/23-4/02011864 зафіксовано порушення позивачем підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статі 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та підпункту 141.1 статті 141 Податкового кодексу України в частині віднесення до складу валових витрат відсотків за користування кредитними коштами згідно з договором від 29.10.2010 №74-201/10К, які на момент сплати не були повязані з господарською діяльністю платника податків.

Проте, 01.10.2010 між Київською міською радою та відкритим акціонерним товариством «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації»укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки загальної площею 0,7037 гектара.

Згідно з пунктом 1.2 розділу 1 договору від 01.10.2010 земельна ділянка продається для реконструкції адміністративного будинку та будівництва адміністративно-житлового комплексу.

У свою чергу, між публічним акціонерним товариством «Асвіо Банк»та відкритим акціонерним товариством «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації»укладено договір про надання відзивної відновлювальної кредитної лінії від 29.10.2010 №74-201/10К, відповідно до якого позивачеві відкрито відзивну кредитну лінію, в рамках якої банк надав позивачеві кредит для придбання нерухомого майна.

Аналізуючи доводи представника державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва щодо порушення позивачем пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та пункту 141.1 статті 141 Податкового кодексу України в частині віднесення до складу валових витрат відсотків за користування кредитними коштами згідно з договором від 29.10.2010 №74-201/10К, які на момент сплати не були повязані з господарською діяльністю платника податків, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно з підпунктом 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

З урахуванням викладеного, зважаючи не те, що придбання обєкту нерухомого майна - земельної ділянки, призначено для реконструкції адміністративного будинку та будівництва адміністративно-житлового комплексу приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації», тобто для забезпечення належної, з точки зору позивача, організації господарської діяльності, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів представника державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва щодо безпідставності віднесення зазначених сум до валових витрат на підставі пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та пункту 141.1 статті 141 Податкового кодексу України.

Аналізуючи доводи державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва щодо безпідставності віднесення приватним акціонерним товариством «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації»до валових витрат сум, сплачених за інформаційно-консультаційні послуги по темі «Зміни законодавства з питань стандартизації, сертифікації та санітарно-епідеміологічної експертизи харчової продукції у звязку з вступом України до СОТ»з огляду на відсутність звязку предмету семінару з господарською діяльністю позивача, суд звертає увагу на наступне.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 20.09.2011 №11174727 приватне акціонерне товариство «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації»здійснює наступні види діяльності дослідження і розробка в галузі технічних наук; технічні випробування та дослідження; дослідження і розробка в галузі природничих наук; інші види оптової торгівлі; оптова торгівля фармацевтичними товарами.

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що питання стандартизації, сертифікації та санітарно-епідеміологічної експертизи харчової продукції не є питаннями, які повязуються з окремим, виключним видом діяльності, є поняттями загального характеру, а також заважаючи на те, що згідно з інформаційним листом-запрошенням від 09.10.2009 №114, адресованим товариством з обмеженою відповідальністю «НТЦ Інсталсервіс»на адресу позивача, програма семінару розглядом вказаних питань не вичерпується, суд вказує на необґрунтованість висновку державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва щодо обовязкової наявності у позивача отриманих у встановленому порядку дозволів на здійснення стандартизації, сертифікації та санітарно-епідеміологічної експертизи, а також обовязковості зазначення вказаних видів діяльності у статуті товариства для висновку про повязаність теми семінару з господарською діяльністю позивача, у звязку з чим вказує на необґрунтованість доводів відповідача щодо порушення позивачем пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»при віднесенні до валових витрат сум, сплачених за інформаційно-консультаційні послуги по темі «Зміни законодавства з питань стандартизації, сертифікації та санітарно-епідеміологічної експертизи харчової продукції у звязку з вступом України до СОТ».

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення від 09.08.2011 №0007162304, яким приватному акціонерному товариству «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації»визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 107877,00 грн., прийнято на підставі хибних висновків акту перевірки від 20.07.2011 №906/23-4/02011864, суд дійшов висновку про протиправність вказаного податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для задоволення позову у вказаній частині.

В той же час, аналізуючи доводи представника приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації»щодо необґрунтованості висновків акту перевірки від 20.07.2011 №906/23-4/02011864 в частині порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»при визначенні податкового кредиту за період з 01.04.2008 по 31.03.2011, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Так, актом перевірки від 20.07.2011 №906/23-4/02011864 встановлено відхилення між задекларованими податковими зобовязаннями та задекларованим податковим кредитом, сформованим за рахунок взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-Профі», яке в деклараціях з податку на додану вартість за вересень 2008 року, лютий 2009 року, червень 2009 року, квітень 2010 року звітує про відсутність взаємовідносин з відкритим акціонерним товариством «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації».

Розшифровками податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за вересень 2008 року, лютий 2009 року, червень 2009 року, квітень 2010 року підтверджується факт формування податкового кредиту за рахунок взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-Профі»(індивідуальний податковий номер - 321588126552).

Суд не бере до уваги посилання позивача на факт допущення технічної помилки при заповненні додатку 5 до декларацій з податку на додану вартість за вересень 2008 року, лютий 2009 року, червень 2009 року, квітень 2010 року в частині невірного зазначення індивідуального податкового номеру в розділі ІІ «Податковий кредит»додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»як на підставу для висновку про обґрунтованість формування податкового кредиту, наголошує на обовязковості дотримання правил заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, у звязку з чим вказує на неналежність доказів, наданих приватним акціонерним товариством «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації»на підтвердження правомірності формування податкового кредиту, а саме податкових накладних від 06.02.2009 №1752, від 23.02.2009 №1968, від 10.06.2009 №7126, від 09.09.2008 №40394, від 11.09.2008 №40395, від 06.04.2010 №4159, від 16.04.2010 №5440, виписаних товариством з обмеженою відповідальністю «Ніко-Україна»(індивідуальний податковий номер 301139226109).

Належних доказів на підтвердження факту правомірності включення до податкового кредиту сум по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-Профі»(податкових накладних, митних декларацій чи інших подібних документів згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість») позивачем не надано.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва щодо порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин та, відповідно, обґрунтованості податкового повідомлення-рішення від 09.08.2011 №0007172304, у звязку з чим вказує на відсутність підстав для задоволення позовних вимог приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації»у вказаній частині.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 2 зазначеного Кодексу передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 94 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 09.08.2011 №0007162304.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації»витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 (одна) грн. 70 (сімдесят) коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.В. Літвінова

Повний текст постанови складено 10 жовтня 2011 року