№ 21735543, 31.01.2012, Odesa District Administrative Court

Справа № 2а/1570/5393/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2012 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Кирилюк Н.Ю.

За участю сторін:

Представника позивача: Хомицького А.С.

Представника відповідача: Бондарчук І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фіорандо-Україна»до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Фіорандо-Україна»звернулось до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси (далі ДПІ у Приморському районі м. Одеси) про скасування податкових повідомлень-рішень від 13.01.2011 року № 0000192310/0 та № 0000182310/0.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 03.12.2010 року по 29.12.2010 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Фіорандо-Україна»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 31.08.2009 року по 30.09.2010 року. За результатами перевірки було складено акт перевірки від 29.12.2010 року № 17497/23-1/36612949, у висновках якого відображено порушення позивачем: пп. 4.1.4 п. 4.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами», у вигляді несвоєчасного подання податкових декларацій по податку на додану вартість за податкові звітні періоди січень вересень 2010 року; пп.1.22.1 п. 1.22 ст.1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп.пп. 5.2.1, 5.2.5 п. 5.2 ст. 5, пп. 7.9.2 п. 7.9 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток у сумі 56780,00 грн. В зазначеному акті перевірки перевіряючим органом зазначено, що підприємство несвоєчасно подало до ДПІ у Приморському районі м. Одеси податкові декларації з податку на додану вартість за січень 2010 року, лютий 2010 року, березень 2010 року, квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року. Однак такий висновок податкового органу є безпідставними та не відповідає фактичним обставинам справи. Так, у зв'язку з тим, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси відмовилась приймати податкові декларації ТОВ «Фіорандо-Україна»з податку на додану вартість за вищезазначені періоди, підприємство у відповідності до вимог ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»разом із відповідною заявою направило поштою із описом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси податкові декларації з податку на додану вартість у термін встановлений вказаним законом, що підтверджується поштовими квитанціями. Також в акті перевірки податковим органом відображено заниження позивачем податку на прибуток у сумі 56 780,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2009 року у сумі 3627,00 грн., за 1 квартал 2010 року - 54212,00 грн., за 2 квартал 2010 року 1059,00 грн. Так, ТОВ «Фіорандо-Україна»віднесло до складу валових витрат суми збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу іноземної валюти у розмірі 127315, 00 грн. та комісію банку з вільного продажу іноземної валюти у сумі 99809,00 грн., які, на думку відповідача, не пов'язані з веденням фінансово-господарської діяльності платника податку. З цього приводу позивач зазначає, що 07.12.2009 року між ТОВ «Фіорандо-Україна»(повірений) та нерезидентом «KLAVETO ENTERPRISES LTD»(довіритель) був укладений договір доручення №1, за яким повірений зобов'язується за винагороду від імені та за рахунок довірителя укласти договори на придбання зерна по цінам, які зазначені у договорі доручення. На виконання зазначеного договору довіритель перерахував повіреному грошові кошти у іноземній валюті, яку позивач для придбання зерна обміняв на гривню. При цьому ТОВ «Фіорандо-Україна»віднесло до складу валових витрат комісійні банку щодо операції з купівлі - продажу валюти, а також віднесло до складу валових витрат сплачену суму збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу валюти. Але у зв'язку з тим, що змінилась ринкова ситуація в Україні та збільшилась закупочна ціна зернових, позивач, як повірений, не зміг виконати умови договору, про що повідомив довірителя та повернув йому отримані грошові кошти. На думку позивача зазначені витрати безпосередньо повязані з веденням його фінансово-господарської діяльності, оскільки були здійсненні при виконанні господарської операції, що направлена на отримання прибутку, а тому товариством їх правомірно було віднесено до складу валових витрат. Крім того позивач в адміністративному позові зазначав, що висновок податкового органу в акті перевірки щодо не включення підприємством до складу валового доходу у 1 кварталі 2010 року суми процентів, умовно нарахованих на суми поворотної фінансової допомоги, що залишалася неповерненою на кінець звітного періоду по договорам про надання поворотної фінансової допомоги від контрагентів позивача - ТОВ «Бонум -Інітіум» та ТОВ «Аллегрон»- та призвело до заниження суми валового доходу за 2010 рік на 4234,00 грн., є припущенням фахівців податкового органу.

На підставі акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси були винесені: податкове повідомлення-рішення № 0000182310/0 від 13.01.2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем - податок на додану вартість - у розмірі 1530,00 грн., у тому числі 0,00 грн. - за основним платежем та 1530,00 грн. за штрафними санкціями; податкове повідомлення-рішення № 0000192310/0 від 13.01.2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем - податок на прибуток - у розмірі 71240,00 грн., у тому числі 56780,00 грн. за основним платежем та 14 460,00 за штрафними санкціями. Позивач вважає необґрунтованими висновки, викладені у акті перевірки № 17497/23-1/36612949 від 29.12.2010 року, а прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення від 13.01.2011 року № 0000192310/0 та № 0000182310/0 протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні, посилаючись на обґрунтування, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Разом з тим визнав правомірним відображення податковим органом в акті перевірки порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в частині не включення до складу валового доходу у 1 кварталі 2010 року суми процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишалась неповерненою на кінець звітного періоду по договорам про надання поворотної фінансової допомоги від ТОВ «Бонум -Інітіум»та ТОВ «Аллегрон», та призвело до заниження суми валового доходу за 2010 рік на 4234,00 грн.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов, наполягала, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, винесеними у відповідності до вимог чинного законодавства. Зазначила, що в період з 03.12.2010 року по 29.12.2010 року було проведено планову виїзну перевірка ТОВ «Фіорандо-Україна»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 31.08.2009 року по 30.09.2010 року, за результатами якої складено акт № 17497/23-1/36612949 від 29.12.2010 року. В ході проведення перевірки встановлено, що позивачем в порушення пп. 4.1.4 п. 4.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами»несвоєчасно були подані до ДПІ у Приморському районі м. Одеси податкові декларації з податку на додану вартість за січень 2010 року, лютий 2010 року, березень 2010 року, квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року, що згідно з п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170,00 грн. за кожне несвоєчасне подання. Крім того було виявлено, що ТОВ «Фіорандо-Україна»віднесло до складу валових витрат суму збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 127315, 00 грн. та комісію банку з вільного продажу іноземної валюти у сумі 99809,00 грн. з операції купівлі-продажу іноземної валюти, які не пов'язані з веденням фінансово-господарської діяльності за перевіряємий період, а також не включено до складу валового доходу у 1 кварталі 2010 року суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишалася неповерненою на кінець звітного періоду по договорам про надання поворотної фінансової допомоги від ТОВ «Бонум -Інітіум»та ТОВ «Аллегрон»у сумі 4234,00 грн., чим позивачем було порушено вимоги пп. 1.22.1 п. 1.22 ст.1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1, 5.2.5 п. 5.2 ст. 5, пп. 7.9.2 п. 7.9 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Зазначені обставини призвели до заниження позивачем податку на прибуток у сумі 56780,00 грн., а саме: за 2009 рік у сумі 3627,00 грн., у тому числі 4 квартал 2009 року у сумі 3627,00 грн.; за 1 квартал 2010 року у сумі 54212,00 грн.; за 1 півріччя 2010 року у сумі 53154,00 грн., у тому числі 2 квартал 2010 року 1 059,00 грн.; за 3 квартали 2010 року у сумі 53154,00 грн., у тому числі 3 квартал 2010 року у сумі 0 грн.

Судом під час офіційного зясування обставин у справі встановлено наступне:

ТОВ «Фіорандо-Україна»зареєстровано 28.08.2009 року виконавчим комітетом Одеської міської ради, код ЄДРПОУ 36612949, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 510742 та знаходиться на обліку платників податків у ДПІ у Приморському районі м. Одеси.

В період з 03.12.2010 року по 29.12.2010 року на підставі направлення на перевірку від 30.11.2010 року № 001993/1795 відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання головними державними податковими ревізорами-інспекторами ДПІ у Приморському районі м. Одеси Ломакіною Н.П. та Помазовою С.В. проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Фіорандо-Україна»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 31.08.2009 року по 30.09.2010 року (а.с. 142-143).

За результатами перевірки було складено акт перевірки № 17497/23-1/36612949 від 29.12.2010 року, у висновках якого відображено порушення позивачем: пп. 4.1.4 п. 4.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами»у вигляді несвоєчасного подання податкових декларацій по податку на додану вартість за податкові звітні періоди: січень 2010 року, лютий 2010 року, березень 2010 року, квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року; пп.1.22.1 п. 1.22 ст.1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1, 5.2.5 п. 5.2 ст. 5, пп. 7.9.2 п. 7.9 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток у сумі 56780,00 грн., а саме: за 2009 рік у сумі 3627,00 грн., у тому числі 4 квартал 2009 року у сумі 3627,00 грн.; за 1 квартал 2010 року у сумі 54212,00 грн.; за 1 півріччя 2010 року у сумі 53154,00 грн., у тому числі 2 квартал 2010 року 1 059,00 грн.; за 3 квартали 2010 року у сумі 53154,00 грн., у тому числі 3 квартал 2010 року у сумі 0 грн. (а.с. 16-40).

На підставі зазначеного акту ДПІ у Приморському районі м. Одеса були винесені: 1) податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси № 0000182310/0 від 13.01.2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем - податок на додану вартість - у розмірі 1530,00 грн., у тому числі 0,00 грн. - за основним платежем та 1530,00 грн. за штрафними санкціями (а.с.10); 2) податкове повідомлення-рішення № 0000192310/0 від 13.01.2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем - податок на прибуток - у розмірі 71240,00 грн., у тому числі 56780,00 грн. за основним платежем та 14 460,00 за штрафними санкціями (а.с. 11).

Не погодившись із вказаними податковим повідомленням-рішенням ТОВ «Фіорандо-Україна» оскаржило їх до державної податкової адміністрації в Одеській області.

За результатами розгляду скарги позивача, державною податковою адміністрацією в Одеській області прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги, яким податкові повідомлення-рішення від 13.01.2011 року № 0000192310/0 та № 0000182310/0 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

ТОВ «Фіорандо-Україна»було подано повторну скаргу до Державної податкової адміністрації України (а.с. 51-57), за результатами розгляду якої ДПА України прийнято рішення № 11842/7/25-0215/6/25-0115 від 27.04.2011 року про результати розгляду скарги, яким податкові повідомлення-рішення від 13.01.2011 року № 0000192310/0 та № 0000182310/0 - залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення (а.с. 47-50).

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Фіорандо-Україна» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 року №1251-XII (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Пунктом 1.11 ст. 11 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-III (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до пп. 7.8.1 п.7.8. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР податковим періодом є один календарний місяць.

Згідно абз. «а»пп. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 Закону України № 2181-III податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

При цьому пп. 4.1.5 п. 4.1 ст. 4 цього Закону передбачено, що якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.

Згідно пп. 4.1.7 п. 4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.

Відповідно до пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 2181-III прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що інспектор ДПІ у Приморському районі м. Одеси у звязку з великим значенням показника у 26 рядку декларації відмовлявся приймати від ТОВ «Фіорандо-Україна»податкові декларації з податку на додану вартість за податкові звітні періоди з січня по вересень 2010 року. Тому товариство направляло зазначені декларації на адресу ДПІ у Приморському районі м. Одеси поштою з описом вкладених документів та з повідомленнями про вручення в останній день граничного строку подання відповідних декларацій разом із відповідними заявами на ім'я начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси, в яких позивачем було зазначено дату відмови посадової особи податкового органу від прийняття декларації.

Судом встановлено, що податкова декларація з ПДВ за січень 2010 року була направлена позивачем на адресу ДПІ у Приморському районі м. Одеси з описом вкладеного та повідомленням про вручення 22.02.2010 року (понеділок). До зазначеної декларації була додана заява на ім'я начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси, згідно якої 22.02.2010 року інспектор ДПІ у Приморському районі м. Одеси відмовився прийняти відповідну декларацію. Зазначене підтверджується квитанцією від 22.02.210 року та описом поштового вкладення (а.с. 62-65).

Податкова декларація з ПДВ за лютий 2010 року була направлена позивачем на адресу ДПІ у Приморському районі м. Одеси з описом вкладеного та повідомленням про вручення 22.03.2010 року (понеділок). До зазначеної декларації була додана заява на ім'я начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси, згідно якої 22.03.2010 року інспектор ДПІ у Приморському районі м. Одеси відмовився прийняти відповідну декларацію. Зазначене підтверджується квитанцією від 23.02.210 року та описом поштового вкладення (а.с. 66-69).

Податкова декларація з ПДВ за березень 2010 року була направлена позивачем на адресу ДПІ у Приморському районі м. Одеси з описом вкладеного та повідомленням про вручення 20.04.2010 року. До зазначеної декларації була додана заява на ім'я начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси, згідно якої 20.04.2010 року інспектор ДПІ у Приморському районі м. Одеси відмовився прийняти відповідну декларацію. Зазначене підтверджується квитанцією від 20.04.210 року та описом поштового вкладення (а.с. 70-73).

Податкова декларація з ПДВ за квітень 2010 року була направлена позивачем на адресу ДПІ у Приморському районі м. Одеси з описом вкладеного та повідомленням про вручення 20.05.2010 року. До зазначеної декларації була додана заява на ім'я начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси, згідно якої 20.05.2010 року інспектор ДПІ у Приморському районі м. Одеси відмовився прийняти відповідну декларацію. Зазначене підтверджується квитанцією від 20.05.2010 року та описом поштового вкладення (а.с. 74-77).

Податкова декларація з ПДВ за травень 2010 року була направлена позивачем на адресу ДПІ у Приморському районі м. Одеси з описом вкладеного та повідомленням про вручення 21.06.2010 року (понеділок). До зазначеної декларації була додана заява на ім'я начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси, згідно якої 21.06.2010 року інспектор ДПІ у Приморському районі м. Одеси відмовився прийняти відповідну декларацію. Зазначене підтверджується квитанцією від 21.06.2010 року та описом поштового вкладення (а.с. 78-81).

Податкова декларація з ПДВ за червень 2010 року була направлена позивачем на адресу ДПІ у Приморському районі м. Одеси з описом вкладеного та повідомленням про вручення 20.07.2010 року. До зазначеної декларації була додана заява на ім'я начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси, згідно якої 20.07.2010 року інспектор ДПІ у Приморському районі м. Одеси відмовився прийняти відповідну декларацію. Зазначене підтверджується квитанцією від 20.07.2010 року та описом поштового вкладення (а.с. 82-85).

Податкова декларація з ПДВ за липень 2010 року була направлена позивачем на адресу ДПІ у Приморському районі м. Одеси з описом вкладеного та повідомленням про вручення 19.08.2010 року. До зазначеної декларації була додана заява на ім'я начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси, згідно якої 19.08.2010 року інспектор ДПІ у Приморському районі м. Одеси відмовився прийняти відповідну декларацію. Зазначене підтверджується квитанцією від 19.08.2010 року та описом поштового вкладення (а.с. 86-89).

Податкова декларація з ПДВ за серпень 2010 року була направлена позивачем на адресу ДПІ у Приморському районі м. Одеси з описом вкладеного та повідомленням про вручення 20.09.2010 року. До зазначеної декларації була додана заява на ім'я начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси, згідно якої 20.09.2010 року інспектор ДПІ у Приморському районі м. Одеси відмовився прийняти відповідну декларацію. Зазначене підтверджується квитанцією від 20.09.2010 року та описом поштового вкладення (а.с. 90-93).

Податкова декларація з ПДВ за вересень 2010 року була направлена позивачем на адресу ДПІ у Приморському районі м. Одеси з описом вкладеного та повідомленням про вручення 20.10.2010 року. До зазначеної декларації була додана заява на ім'я начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси, згідно якої 20.10.2010 року інспектор ДПІ у Приморському районі м. Одеси відмовився прийняти відповідну декларацію. Зазначене підтверджується квитанцією від 20.10.2010 року та описом поштового вкладення (а.с. 94-97).

З цього приводу представник відповідача у судовому засіданні зазначила, що ТОВ «Фіорандо-Україна»у долучених до податкових декларацій за період січень-вересень 2010 року заявах не зазначили прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, а тому податковий орган ставить під сумнів факт такої відмови та вважає, що зазначені податкові декларації надіслані позивачем несвоєчасно.

Разом з тим суд, виходячи з аналізу законодавчої норми, вважає таке твердження відповідача хибним, оскільки підпунктом 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 2181-III платнику податку надано право зазначити у відповідній заяві прізвище службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію та/або дату такої відмови. Скориставшись таким правом, позивач у відповідності до вищезазначеної норми Закону України № 2181-III у своїх заявах зазначив дату відмови інспектора ДПІ у Приморському районі від прийняття відповідних податкових декларацій.

З цього приводу заслуговує на увагу посилання представника ТОВ «Фіорандо-Україна»на причин відмови службової особи податкового органу від прийняття податкових декларацій з ПДВ (зазначення в 26 рядку декларацій суми більше ніж 4 млн. грн.), та зазначенням позивачем цієї причини в заявах на адресу податкового органу. Крім того при прийнятті рішення суд враховує твердження представника позивача, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси після надходження поштою цих декларацій камеральних перевірок порядку надання цих декларацій не проводилось та порушень з боку позивача не встановлювалось.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що податкові декларації з податку на додану вартість за період з січня по вересень 2010 року були подані ТОВ «Фіорандо-Україна»до ДПІ у Приморському районі у строки та з дотриманням вимог, передбачених Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а тому висновки ДПІ у Приморському районі в акті перевірки № 17497/23-1/36612949 від 29.12.2010 року про порушення позивачем пп. 4.1.4 п. 4.1 Закону України №2181-III є необґрунтованими, а винесене на його підставі податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000182310/0 від 13.01.2011 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення № 0000192310/0 від 13.01.2011 року суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.1997 року (далі Закон України № 283/97-ВР) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України № 283/97-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 цієї ж статті Закону № 283/97-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що 07.12.2009 року між ТОВ «Фіорандо-Україна» (повірений) та компанією «KLAVETO ENTERPRISES LTD»(довіритель) був укладений договір доручення №1, за яким повірений зобовязувався за винагороду від імені та за рахунок довірителя укласти договори на придбання зерна по цінам, які зазначені у договорі доручення. Для виконання цього договору поручитель перечислює на банківський рахунок повіреного грошові кошти у сумі 3200000,00 дол. США (а.с. 58-60).

Відповідно п. 5 цього договору довіритель за виконання повіреним доручення виплачує йому винагороду в сумі 5000,00 дол. США шляхом перерахування коштів на поточний рахунок повіреного протягом 30-ти календарних днів з моменту надання довірителю звіту повіреного про виконання доручення.

Проте 15.01.2010 року ТОВ «Фіорандо-Україна»було складено акт невиконання зобовязань до договору доручення № 1 від 07.12.2009 року, в якому зазначено, що у звязку з неможливістю виконання п. 1.1 зазначеного договору повірений зобовязується повернути у строк до 27.01.2010 року передоплату, здійснену довірителем, при цьому суми комісії, утриманих банками за проходження платежу через їх рахунки віднесені на рахунок повіреного (а.с. 61).

Згідно зазначеного акту позивачем було повернуто компанії «KLAVETO ENTERPRISES LTD»отримані грошові кошти, що підтверджується платіжними дорученнями, меморіальними ордерами та виписками ПАТ «ФІНБАНК»по особовому рахунку ТОВ «Фіорандо-Україна»(а.с 148, 150, 152, 155, 156, 159, 160, 163, 164, 167, 168, 171, 172, 173-187).

При цьому ТОВ «Фіорандо-Україна» до складу валових витрат у деклараціях з податку на прибуток за 2009 рік, 1 квартал 2010 року, 1 півріччя 2010 року віднесло комісію банку з операцій вільного продажу іноземної валюти для забезпечення виконання договору доручення № 1 від 07.12.2009 року у сумі 99809,00 грн. та суму збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу іноземної валюти у розмірі 127315,00 грн. (а.с. 199-207, 210-212, 214-216).

Факт понесення позивачем вищезазначених витрат підтверджується наявними в матеріалах справи заявами про продаж іноземної валюти або банківських металів, заявами про купівлю іноземної валюти або банківських металів, меморіальними валютними ордерами та виписками ПАТ «ФІНБАНК»руху коштів по особовому рахунку ТОВ «Фіорандо-Україна»за період з 01.12.2009 року по 31.01.2010 року, з 01.01.2010 року по 31.01.2010 року, з 01.02.2010 року по 31.03.2010 року (а.с. 145-146, 149, 151, 153- 154, 157-158, 161-162, 165-166, 169-170, 173-187).

В акті перевірки № 17497/23-1/36612949 від 29.12.2010 року податковим органом зазначено, що зазначені витрати не повязані з веденням фінансово - господарської діяльності ТОВ «Фіорандо-Україна», оскільки договір доручення № 1 від 07.12.2009 року був розірваний без виконання, а тому позивачем неправомірно було віднесено їх до складу валових витрат підприємства.

Суд вважає таке твердження податкового органу помилковим та зазначає, що господарською діяльністю, згідно п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, а не лише така, де доход фактично отриманий, адже, результатом здійснення господарської діяльності можуть бути й збитки.

Тому з урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, суд не погоджується із висновком відповідача про порушення позивачем пп. 5.2.1, 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України № 283/97-ВР, та вважає, що зазначені витрати були понесені позивачем при здійсненні ним господарської діяльності, а саме: для забезпечення виконання договору доручення № 1 від 07.12.2009 року, який безпосередньо був направлений на отримання прибутку та розірваний по незалежним від позивача причинам (у звязку із збільшенням закупочної ціни зернових), проти чого представник відповідача в судовому засіданні не заперечувала.

Суд також вважає помилковим висновок податкового органу в акті перевірки про порушення ТОВ «Фіорандо-Україна»пп. 7.9.2 п. 7.9 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», щодо не включення до валових витрат підприємства коштів або майна, у зв'язку з їх поверненням платником податку з довірчого управління. Суд виходить з того, що між ТОВ «Фіорандо-Україна»та компанією ENTERPRISES LTD»був укладений договір доручення, а не договір довірчого управління, а зазначені договори мають різний цивільно-правовий характер. Так, згідно приписів Цивільного кодексу України за договором доручення (глава 68 ЦК України) одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії, а за договором управління (глава 70 ЦК України) одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Таким чином висновок податкової інспекції про безпідставність включення позивачем до складу валових витрат комісії банку з операцій вільного продажу іноземної валюти у сумі 99809,00 грн. та суми збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу іноземної валюти у розмірі 127315, 00 грн. спростовується наявними в матеріалах справи доказами, якими підтверджується правомірність віднесення позивачем зазначених витрат до складу валових витрат.

Разом з тим під час судового розгляду справи було встановлено правомірність визначення відповідачем порушення ТОВ «Фіорандо-Україна» пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у вигляді заниження валового доходу підприємства за 1 квартал 2010 року у сумі 4234,00 грн. внаслідок не включення до складу валового доходу суми процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишалась неповерненою на кінець звітного періоду по договорам про надання поворотної фінансової допомоги від контрагентів позивача - ТОВ «Бонум -Інітіум»та ТОВ «Аллегрон», що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 1058, 50 грн. (4234,00 * 25% = 1058,5). Факт зазначеного порушення з боку позивача визнаний представником позивача та підтверджений наданими до суду документами (а.с. 222-225).

При цьому представником відповідача було зазначено, що за вказане порушення до податкового повідомлення-рішення № 0000192310/0 від 13.01.2011 року увійшла лише сума штрафних санкцій за заниження, донарахованого відповідачем податкового зобовязання з податку на прибуток, у розмірі 264, 75 грн. (1058, 50 * 25% = 264, 75), у той час як сума податкового зобовязання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 1 058,50 грн. була зарахована податковим органом як сплачена за рахунок наявної на рахунку позивача переплати по податку на прибуток та не увійшла до суми основного платежу податкового повідомлення рішення № 0000192310/0 від 13.01.2011 року. Цей факт був підтверджений розрахунком ДПІ у Приморському районі м. Одеси суми податкового зобовязання та штрафних санкцій (а.с. 197).

Тому суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000192310/0 від 13.01.2011 року в частині визначення ТОВ «Фіорандо-Україна»суми штрафних санкцій у розмірі 264,75 грн. на суму податкового зобовязання з податку на прибуток в цій частині є правомірним, у звязку з чим вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

В іншій же частині, а саме в частині визначення ТОВ «Фіорандо-Україна»податкового зобовязання по податку на прибуток за основним платежем у сумі 56780,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 14195,25 грн., податкове повідомлення-рішення №0000192310/0 від 13.01.2011 року, на думку суду, винесене на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, а вимоги позивача в цій частині - задоволенню.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що відповідач у судовому засіданні не довів правомірності та обґрунтованості спірних податкових повідомлень-рішень № 0000182310/0 від 13.01.2011 року та № 0000192310/0 від 13.01.2011 року в частині визначення позивачу податкового зобовязання по податку на прибуток за основним платежем у сумі 56780,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 14195, 25 грн., у звязку з чим адміністративний позов «Фіорандо-Україна»підлягає частковому задоволенню шляхом скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 0000182310/0 від 13.01.2011 року та № 0000192310/0 від 13.01.2011 року у вищезазначеній частині.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 122, 158-163, 167, 186, 254 КАС України , суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фіорандо-Україна» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 0000182310/0 від 13.01.2011 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 0000192310/0 від 13.01.2011 року в частині визначення товариству з обмеженою відповідальністю «Фіорандо-Україна» податкового зобовязання по податку на прибуток за основним платежем у сумі 56780,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 14195, 25 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на постанову, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 31 січня 2012 року.

Суддя Білостоцький О.В.

31 січня 2012 року.