Court ruling № 21702905, 28.12.2011, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" грудня 2011 р. м. КиївК-7442/08

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддівБившевої Л.І.

Ланченко Л.В.

Лосєва А.М.

Нечитайла О.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

на постанову Господарського суду Полтавської області від 11.09.2007

та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2008

у справі № 3/154

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бласто"

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Полтавської області від 11.09.2007 у справі №3/154 позов ТОВ "Бласто" задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ: від 28.02.2007 №0001282301/0/387, від 23.04.2007 №0001282301/1/896 та від 19.07.2007 №0001282301/2/1547, за якими ТОВ "Бласто" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 24 587,29 грн., в т.ч. основний платіж -16 391,53 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 8 195,76 грн.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2008, постанову суду першої інстанції скасовано. Позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ: від 28.02.2007 №0001282301/0/387, від 23.04.2007 №0001282301/1/896 та від 19.07.2007 № 0001282301/2/1547, за якими ТОВ "Бласто" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 23 998,25 грн., в т.ч. основний платіж -15 998,74 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 799,51 грн. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції в частині оподаткування придбаних позивачем у ТОВ "В.І.Ф" 2 портфелів вартістю 2 356,77 грн., суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивачем не надано суду доказів того, яким чином придбані портфелі використовуються в господарській діяльності. Оприбуткування портфелів по бухгалтерському обліку, як основний засіб на суму 1 016,12 грн. (через бух. рах. 152 на бух. рах.109 з подальшим нарахуванням амортизації) та як малоцінний необоротний матеріальний актив на суму 947,86 грн. не може вважатись доказом їх використання в господарській діяльності.

Кременчуцька ОДПІ подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.02.2007 №0001282301/0/387, від 23.04.2007 №0001282301/1/896 та від 19.07.2007 № 0001282301/2/1547. Посилається на порушення судами норм матеріального права, наголошуючи на тому, що договори оренди №9/02 від 02.01.2002 (офісного приміщення), №13/02 від 02.01.2002 (виробничого приміщення), укладені між ТОВ НВП "Присадки" (орендодавець) та ТОВ "Бласто" (орендар), та додаткові угоди до них від 05.12.2002, від 03.01.2003, від 31.12.2003, не було нотаріально посвідчено, дані договори відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України є нікчемними та не спричиняють наслідків, пов`язаних з підготовкою, організацією, веденням виробництва та продажем продукції, передбачених п.п. 5.2.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Кременчуцькою ОДПІ проведено документальну виїзну планову перевірку ТОВ "Бласто" з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 по 30.06.2006, якою було встановлено порушення пп. 7.4.1, 7.4.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" Порушення призвело до заниження податку на додану вартість за жовтень грудень 2005 року, січень квітень 2006 року, червень вересень 2006 року, у сумі 16 391,53 грн.

За результатами перевірки складено акт від 22.02.2007 за № 119/23-120/25161951 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.02.2007 №0001282301/0/387, а за результатами адміністративного оскарження - податкові повідомлення-рішення від 23.04.2007 №0001282301/1/896 та від 19.07.2007 № 0001282301/2/1547, якими підприємству на підставі пп. 7.4.1, 7.4.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 23998,25 грн., в т.ч. основний платіж -15 998,74 грн. та штрафна (фінансова) санкція 799,51 грн. Позиція податкового органу полягає у тому, що позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту звітного періоду суми нарахованого (сплаченого) за податковою накладною від 07.04.2006 за №3773 податку на додану вартість при придбанні у ТОВ "В.І.Ф." в квітні 2006 року 2 одиниць портфелів, оскільки ці речі не можуть використовуватись в господарській діяльності підприємства. Неправомірне віднесено до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів сум ПДВ, сплачених в сумі витрат по оплаті орендних приміщень за договорами оренди №9/02 від 02.01.2002, №13/02 від 02.01.2002, укладених між ТОВ НВП "Присадки" (орендодавець) та ТОВ "Бласто" (орендар), та додаткових до них угод від 05.12.2002, від 03.01.2003, від 31.12.2003, оскільки дані угоди є недійсними в силу ч. 1 ст. 220 ЦК України.

Суд касаційної інстанції вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій щодо операцій за договорами оренди: №9/02 від 02.01.2002 (офісне приміщення), №13/02 від 02.01.2002 (виробниче приміщення), які укладені між ТОВ НВП "Присадки" (орендодавець) та ТОВ "Бласто" (орендар), та додаткових угод до них від 05.12.2002, від 03.01.2003 року, від 31.12.2003 з огляду на таке.

Відповідно до п. 5.2.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Рішеннями Господарського суду Полтавської області у справах № 16/162, №16/163, що набрали законної сили, встановлено дійсність договорів оренди нежитлових приміщень №9/02 від 02.01.2002, №13/02 від 02.01.2002 з подальшими змінами, внесеними вказаними додатковими угодами та листами.

На підставі частини першої статті 72 КАС України вказані обставини не потребують доказування по даній справі.

Судами попередніх інстанцій досліджено питання щодо фактичного зв'язку витрат по сплаті орендної плати з господарською діяльністю ТОВ "Бласто".

Таким чином, доводи відповідача про недійсність (нікчемність) вказаних договорів оренди спростовуються зазначеними рішеннями суду.

Суд касаційної інстанції вважає за правильне погодитися з висновком суду апеляційної інстанції щодо невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, в частині оподаткування придбаних позивачем у ТОВ "В.І.Ф" 2 портфелів вартістю 2356,77 грн., в т.ч. 392,79 грн., оскільки оприбуткування портфелів по бухгалтерському обліку як основний засіб на суму 1 016,12 грн. та як малоцінний необоротний матеріальний актив на суму 947,86 грн. не може вважатись доказом їх використання в господарській діяльності відповідно до п.п. 7.4.4. п.п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Зважаючи на викладене, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування постанови суду апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2008 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

СуддіЛ.І. Бившева

Л.В. Ланченко

А.М. Лосєв

О.М. Нечитайло