№ 21702221, 25.01.2012, Vinnytsia Administrative Court of Appeal

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/9428/11

Головуючий у 1-й інстанції: Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ТОВ "Альфа-хім" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-хім" про стягнення податкового боргу , -

В С Т А Н О В И В :

Кам'янець-Подільська ОДПІ звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу. Позовні вимоги мотивовано тим, що за ТОВ "Альфа-хім" рахується податковий борг в сумі 29674,34 грн. Оскільки зазначений борг добровільно не сплачений, просили стягнути його з рахунків платника податків відкритих у банках, обслуговуючих відповідача та за рахунок готівки, що йому належить, а також надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2011 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судове засідання представник сторін не з'явилися. Представник відповідача (апелянта) направив на адресу суду заяву про розгляд справи без участі представника апелянта. Апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просив рішення суду першої інстанції скасувати, та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача направив на адресу суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, з яких вбачається, що позивач вважає рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Крім того, заявили клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

У звязку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, за наявними у справі матеріалами, при цьому, згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Альфа-Хім" як суб'єкт господарської діяльності-юридична особа зареєстроване виконавчим комітетом Кам'янець-Подільської міської ради Хмельницької області 30.12.1997 року та включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (код ЄДРПОУ 22784114) (а.с. 5) та зареєстрована як платник податків в Кам'янець-Подільській ОДПІ.

За відповідачем станом на 01.08.2011 року рахується податковий борг з ПДВ в сумі 29674,34 грн. (а.с. 6), що підтверджується податковими деклараціями з ПДВ (а.с.13-16), уточнюючими розрахунками податкових зобов'язань (а.с.17-18), обліковою карткою платника ПДВ (зворотний бік, скорочена форма) (а.с. 8) .

Відповідно до п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку.

Згідно п.59.1 ст. 59 ПК, Кам'янець-Подільською ОДПІ було надіслано податкову вимогу № 365 від 02.06.2011 року на суму 26355,34 грн., яка вручена та отримана відповідачем 07.06.2011 року (а.с. 9).

На підставі п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою виявлення у відповідача активів, на які може бути накладено стягнення, 21.06.2011 року позивачем було здійснено опис майна та складено акт опису майна, що може бути описано в податкову заставу (а.с. 11). 22.06.2011 року Кам'янець-Подільською ОДПІ проведено реєстрацію податкової застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с. 10).

Статтею 95 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Крім того, в банківських установах на ім'я ТОВ "Альфа-хім" відкриті поточні банківські рахунки (а.с. 12), з яких може проводитись стягнення податкового боргую. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Згідно п. 20.1.18. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

В силу п.п. 95.3., 95.4. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що в Податковому кодексі України розрізняється процедура стягнення коштів за податковим боргом і процедура погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Зазначена норма Податкового кодексу України кореспондує з пунктом третім частини першої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом. Таким чином, процедура стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків може бути ініційована шляхом внесення подання в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з абзацом другим пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби, у свою чергу, звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку виноситься за результатами розгляду відповідного позову податкового органу і не може бути ухвалене в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено можливість одночасного розгляду справи як у порядку позовного, так і в порядку особливого провадження, встановленого статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України. Також Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає можливості роз'єднання вимог, які підлягають розгляду в порядку різних видів провадження.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в порядку позовного провадження підлягає розгляду саме позовна вимога про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Позовні вимоги про стягнення податкового боргу з рахунків платника податків відкритих у банках, обслуговуючих відповідача та за рахунок готівки, що йому належить, належить розглядати в спеціальному порядку, що визначений ст. 183-3 КАС України, за поданням податкового органу.

Зважаючи на те, що дана обставина не була врахована судом першої інстанції при вирішенні спору по суті, однак має істотне значення для його правильного вирішення, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню в частині надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, оскільки сума такого боргу підтверджується матеріалами справи, а доказів про її погашення відповідачем не надавалось.

Пунктом 3 частини 1 статті 198 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.

Враховуючи встановлені порушення судом першої інстанції норм права, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ТОВ "Альфа-хім" задовольнити частково .

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-хім" про стягнення податкового боргу, - скасувати <Текст >.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Надати дозвіл на погашення суми податкового боргу 29 674 (двадцять дев'ять тисяч шістсот сімдесят чотири) грн. 34 коп. за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-хім", що перебуває в податковій заставі згідно Акту опису майна №20 від 21 червня 2011 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий <Список >Білоус О.В.

Судді< Список >Мельник-Томенко Ж. М.

< Список >Залімський І. Г.

< Список >

< Список >