№ 21689296, 31.01.2012, Poltava District Administrative Court

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2012 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/191/12 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Петрової Л.М.,

при секретарі –Протас О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекціїдо Дочірнього підприємства "Лохвицяторф" Державного підприємства "Київторф"про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

16 січня 2012 року Лохвицька міжрайонна державна податкова інспекціязвернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства "Лохвицяторф" Державного підприємства "Київторф"про стягнення податкового боргу по платі за землю у сумі 19520,22 грн., посилаючись на наявність у відповідача податкової заборгованості, яка виникла в результаті несплати розстрочених грошових зобов'язань та узгодженого податкового зобов'язання, визначеного самостійно Дочірнім підприємством "Лохвицяторф" Державного підприємства "Київторф" у поданих податкових розрахунках земельного податку.

Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, хоча у матеріалах справи наявні докази про те, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, надіслав суду клопотання про розгляд справи без його участі /а.с. 38/.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча у матеріалах справи наявні докази про те, що він належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки не повідомив, клопотань та заперечень не надав /а.с. 37/.

Згідно частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи, що матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за даної явки та наявними у справі матеріалами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Дочірнє підприємство "Лохвицяторф" Державного підприємства "Київторф"зареєстровано як юридична особа 03 серпня 20014 року, ідентифікаційний код 13960865, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи /а.с. 5/ та копією довідки про включення до Єдиного держаного реєстру підприємств та організацій України від 15 серпня 2001 року №19/3673 /а.с. 6/.

Судовим розглядом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 07 лютого 2011 року відповідачем подано до Лохвицької МДПІ податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік /а.с. 8-10/, згідно якої відповідачем самостійно визначено річну суму орендної плати за земельну ділянку у розмірі 44899,68 грн.

Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Підпунктом 14.1.136. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно пункту 286.2. статті 286 зазначеного Кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до підпункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Із наявної у матеріалах справи облікової картки Дочірнього підприємства "Лохвицяторф" Державного підприємства "Київторф" за платежем "Земельний податок з юридичних осіб" /а.с. 41-49/ встановлено, що заборгованість відповідача виникла 02 листопада 2011 року у зв'язку із несплатою ДП "Ловицяторф" чергового платежу по розстрочці, яка надана у відповідності до статті 100 Податкового кодексу України /а.с. 12-29/.

Пунктом 100.6 статті 100 Податкового кодексу України встановлено, що розстрочені суми грошових зобов'язань погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про розстрочення.

У відповідності до підпункту 100.1 статті 100 зазначеного Кодексу розстрочення грошового зобов'язання здійснюється під проценти, у зв'язку з чим Дочірньому підприємству "Лохвицяторф" Державного підприємства "Київторф" нарахована пеня (проценти за користування розстрочкою) в розмірі 147,25 грн.

У передбачені законодавством терміни зобов’язання по орендній платі за земельну ділянку по декларації за 2011 рік в повній мірі та вчасно не погашено, в результаті чого у відповідача виник податковий борг у розмірі 19520,22 грн.

Згідно пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Станом на момент розгляду справи сума податкового боргу Дочірнього підприємства "Лохвицяторф" Державного підприємства "Київторф" становить 19520,22 грн., що підтверджується витягом з облікової картки відповідача /а.с. 41-49/.

Підпунктом 20.1.18. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

          Враховуючи наявність у відповідача обов‘язку зі сплати податкових зобов’язань, а у позивача –прав на контроль за сплатою податкових зобов’язань і штрафних (фінансових) санкцій та на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позову - про стягнення не сплаченої на дату судового розгляду справи суми боргу в розмірі19520 грн. 22 коп.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції до Дочірнього підприємства "Лохвицяторф "Державного підприємства "Київторф" про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Лохвицяторф "Державного підприємства "Київторф" (код ЄДРПОУ 13960865) на користь держави суму податкового боргу по платі за землю (земельному податку з юридичних осіб по Білогорільській сільській раді) у розмірі 19520,22 грн. /дев'ятнадцять тисяч п'ятсот двадцять гривень двадцять дві копійки/.          

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Повний текст постанови виготовлено 09 лютого 2012 року.

          Суддя                                                                                Л.М. Петрова