Єдиний державний реєстр судових рішень Цивільна справа № 2-1496/12
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 січня 2012 року Соломянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Зінченко С. В.
при секретарі Шевчук Я. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приват Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за договором в розмірі 27304,74 гривень, зазначивши, що 08.08.2008 року між сторонами було укладено кредитний договір № б/н від 08.08.2008 року за яким банк надав відповідачу кредит, шляхом зарахування коштів на кредитну карту в сумі 3000,00 гривень зі сплатою 36 відсотків річних за користування кредитом.
В судове засідання представник позивача не з'явився, направив до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, про причини неявки, що можуть бути визнані судом поважними не повідомив, що свідчить про його небажання приймати участь у розгляді справи, а тому суд у відповідності до статті 224 Цивільного процесуального кодексу України, за згодою представника позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 08.08.2008 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Приват Банк»та ОСОБА_1, було укладено договір №б/н від 08.08.2008 року, відповідно до умов якого, відповідачем було отримано кредит в розмірі 3000,00 гривень. Договір складається із заяви позичальника та Умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою.
Банк виконав свої зобовязання за кредитним договором в повному обсязі та здійснив видачу кредитних ресурсів відповідачу шляхом видачі останнього платіжної картки.
Однак відповідачем внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобовязань, було порушено умови кредитного договору, у звязку з чим виникла заборгованість перед банком, яка станом на 31.08.2011 р. відповідно до поданого позивачем розрахунку становить 27304,74 гривень, яка складається: заборгованість за кредитом 10000,32 гривень; заборгованість по процентам за користування кредитом 15528,00 гривень; та штрафні санкції 1776,42 гривень.
Відповідно до статей 526, 530 Цивільного кодексу України, зобовязання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобовязанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума загальної заборгованості за кредитним договором в розмірі 28580,93 гривень.
Також відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України в редакції станом на 19.10.2011р., чинній на день подачі позову, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі викладеного та керуючись статтями 525, 526, 530, 553-554, 625, 1050 Цивільного кодексу України, статями 27, 31, 60, 77, 88, 208, 209, 212, 214-216, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в :
Позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приват Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк» (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, р/р 29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором в розмірі 27304(двадцять сім тисяч триста чотири) гривень 74 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк» (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, р/р 64993919400001, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) судові витрати в сумі 393 (триста сімдесят три) гривень 05 копійок, що складаються з 273,05 гривень судового збору та 120,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи .
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Зінченко С. В.
The court decision No. 21686039, Solomianskyi District Court of Kyiv City was adopted on 18.01.2012. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary information conveniently.
This decision relates to case No. 2-1496/12. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: