№ 21676123, 28.02.2012, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"28" лютого 2012 р. Справа № 5004/1932/11

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу комунального підприємства “Інформаційно-аналітичний центр “Волиньенергософт”, м. Луцьк (далі –КП Інформаційно-аналітичний центр “Волиньенергософт”),

на рішення господарського суду Волинської області від 24.10.2011 та

постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.12.2011

зі справи № 5004/1932/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Ксібоне”, м. Луцьк (далі –ТОВ “Ксібоне”),

до КП “Інформаційно-аналітичний центр “Волиньенергософт”

про стягнення 119 222,47 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

ТОВ “Ксібоне” –Осадовського Р.Е.,

КП “Інформаційно-аналітичний центр “Волиньенергософт”–не з’яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ТОВ “Ксібоне” звернулося до господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з КП “Інформаційно-аналітичний центр “Волиньенергософт” 119 222,47 грн. за поставлені останньому паливо-мастильні матеріали.

Рішенням господарського суду Волинської області від 24.10.2011 (суддя Войцехівський В.А.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.12.2011 (колегія суддів у складі: суддя Саврій В.А. –головуючий, судді Маціщук А.В., Філіпова Т.Л.), позов задоволено. Судові рішення мотивовано тим, що наявність у відповідача боргу в відповідній сумі підтверджується підписаними сторонами та скріпленими їх печатками видатковими накладними та належним чином оформленими довіреностями відповідача.

У касаційній скарзі КП “Інформаційно-аналітичний центр “Волиньенергософт” просить Вищий господарський суд України рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів у даній справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи. Так, скаржник зазначає, що господарські суди безпідставно не зарахували заявлену позивачем до стягнення суму боргу в рахунок виконання ним зобов’язань за договором поруки.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника ТОВ “Ксібоне”, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Відповідно до частини першої статті 207 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

У статті 525 ЦК України зазначено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною другою статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Господарськими судами у справі встановлено, що зі змісту підписаних сторонами та скріплених їх печатками видаткових накладних від 31.07.2009 №№ КС-0001612, КС-0001686; від 31.08.2009 №№ КС-0001827, КС-0001871; від 30.09.2009 №№ КС-0002130, КС-0002129; від 30.10.2009 №№ КС-0002407, КС-0002408; від 30.11.2009 №№ КС-0002668, КС-0002676; від 31.12.2009 №№ КС-0002945, КС-0002944; від 29.01.2010 №№ КС-0000081, КС-0000106, КС-0000112; від 26.02.2010 №№ КС-0000279, КС-0000324; від 31.03.2010 №№ КС-0000492, КС-0000557; від 30.04.2010 №№ КС-0000711, КС-0000788; від 31.05.2010 №№ КС-000889, КС-000890; від 30.06.2010 № КС-0001120; від 30.07.2010 №№ КС-0001336, КС-0001347, КС-0001348; від 27.08.2009 № КС-0001547; від 31.08.2010 № КС-0001578; від 29.10.2010 № КС-0002063; від 31.01.2011 № КС-0000140; від 28.03.2011 № КС-0000451; від 31.05.2011 № КС-0000905 вбачається, що ТОВ “Ксібоне” поставило, а КП “Інформаційно-аналітичний центр “Волиньенергософт” прийняло паливо-мастильні матеріали на суму 120 755, 45 грн. У цих видаткових накладних вказано найменування, кількість та вартість товару. Від імені КП “Інформаційно-аналітичний центр “Волиньенергософт” приймання товару здійснювала особа, уповноважена належним чином оформленими довіреностями цього підприємства. Відповідач частково оплатив поставлений йому товар, відтак сума боргу складає 119 222, 47 грн. Наявність зазначеного грошового зобов’язання підтверджується також складеним сторонами актом звіряння взаємних розрахунків станом 31.08.2011 (а.с. 11). 11.07.2011 ТОВ “Ксібоне” надіслало КП “Інформаційно-аналітичний центр “Волиньенергософт” претензію про оплату зазначеної суми боргу.

З огляду на викладене попередні судові інстанції дійшли вірного висновку про обов’язок відповідача сплатити в повному обсязі вартість поставленого йому позивачем товару та обґрунтовано задовольнили позов у справі.

При цьому господарські суди правомірно виходили з того, що заява відповідача про зарахування заявленої ТОВ “Ксібоне” суми в рахунок його зобов’язань перед відповідачем за договором поруки не підлягає задоволенню, оскільки КП “Інформаційно-аналітичний центр “Волиньенергософт” не подало жодного доказу на підтвердження укладання сторонами згаданого договору поруки та наявності заборгованості ТОВ “Ксібоне” як поручителя за цим правочином на спірну суму.

Відсутні такі доводи й у касаційній скарзі. Що ж до інших посилань скаржника, то вони не належать до числа тих, з якими процесуальний закон пов’язує необхідність скасування судових актів.

Отже, визначені законом підстави для скасування оскаржуваних рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів у даній справі відсутні.

Керуючись статтями 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Волинської області від 24.10.2011 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.12.2011 зі справи № 5004/1932/11 залишити в силі, а касаційну скаргу комунального підприємства “Інформаційно-аналітичний центр “Волиньенергософт” –без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов