№ 21676045, 22.02.2012, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2012 р. Справа № 31/332 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Черкащенка М.М.

суддів: Жукової Л.В.

Нєсвєтової Н.М.

розглянувши касаційну скаргу Міністерства інфраструктури України

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2011 р.

у справі Господарського суду міста Києва № 31/332

за позовом Міністерства інфраструктури України

до Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне територіально - галузеве обєднання «Південно - західна залізниця»

треті особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Київська міська рада

2. Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю в м. Києві

про визнання права власності

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю;

від відповідача: не зявився;

від третьої особи на стороні позивача: ОСОБА_3, за довіреністю;

від третьої особи на стороні відповідача-1: ОСОБА_4, за довіреністю;

від третьої особи на стороні відповідача-2: не зявився;

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Відрадний, 109.

Позивачем була подана заява про уточнення позовних вимог,згідно якої позивач просив суд визнати право власності держави Україна в особі позивача на обєкти нерухомого майна, а саме: на будівлю контори бази дизпалива, склад для зберігання інструменту та обладнання, побутове підсобне приміщення, автомобільні ваги, туалет ТСК/Волинський, склад для зберігання масла, щитову, насосну для дизпалива.

Рішенням Господарського суду міста Києва 12.01.2011р. позов Міністерства інфраструктури України задоволено частково. Визнано право власності держави Україна в особі Міністерства транспорту та звязку України (01135, місто Київ, проспект Перемоги, 14; ідентифікаційний код 00017584) на нерухоме майно, що знаходиться у господарському віданні Державного територіально - галузевого обєднання «Південно - Західна залізниця»(01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6; код 04713033), а саме: будівлю контори бази палива, розташовану у м. Києві за адресою: проспект Відрадний, 109 (літера «А»), інвентарний номер 10107, рік введення в експлуатацію 01.10.1958; склад для зберігання інструменту та обладнання, розташований у м. Києві за адресою: проспект Відрадний, 109 (літера «В»), інвентарний номер 10042, рік введення в експлуатацію 1963; побутове підсобне приміщення, розташоване у м. Києві за адресою: проспект Відрадний, 109 (літера «З»), інвентарний номер 10045, рік введення в експлуатацію 1963; туалет ТСК/Волинський, розташований у м. Києві за адресою: проспект Відрадний, 109 (літера «Д»), інвентарний номер 10110, рік введення в експлуатацію 01.09.1965; склад для зберігання масла, розташований у м. Києві за адресою: проспект Відрадний, 109 (літера «Е»), інвентарний номер 10043, рік введення в експлуатацію 01.01.1941; насосну для дизпалива, розташовану у м. Києві за адресою: проспект Відрадний, 109 (літера «Б»), інвентарний номер 24302, рік введення в експлуатацію 01.11.1987. Стягнуто з Головного управління комунальної власності міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10; ідентифікаційний код19020407) на користь Міністерства транспорту та звязку України (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14; ідентифікаційний код 00017584), - з будь - якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 17000 (сімнадцять тисяч) грн. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, Київська міська рада звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2011р. у справі №31/332 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2011р. рішення місцевого господарського суду скасовано, в позові відмовлено повністю. Стягнуто з Міністерства інфраструктури України на користь Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київського міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10, код 19020407) 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з Міністерства інфраструктури України на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36) 8500 (вісім тисяч пятсот) грн. 00 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2011р. в частині стягнення з Міністерства інфраструктури України на користь Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 17000, 00 грн. - державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. При цьому, скаржник посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.01.2012 р. у справі №31/332 порушено касаційне провадження, розгляд касаційної скарги призначено на 22.02.2012р.

Відзив на касаційну скаргу учасниками судового процесу до суду не подано.

В засідання касаційної інстанції зявилися представники позивача, третьої особи на стороні позивача та третьої особи на стороні відповідача-1, представники відповідача та третьої особи на стороні відповідача-2 не зявилися, про дату, час та місце касаційного розгляду були повідомлені належним чином.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки апеляційним господарським судом, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 44 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.02.2011р.), судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних з розглядом справи.

Відповідно частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.02.2011р.), суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, повязані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Слід зазначити, що позивачем до суду першої інстанції було сплачено державне мито та витрати на забезпечення інформаційно - технічного забезпечення судового процесу у встановленому порядку та розмірі.

Суд першої інстанції, позов задовольнив частково та стягнув з Головного управління комунальної власності міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на користь Міністерства транспорту та звязку України 17000,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Також, Господарським судом міста Києва було видано наказ від 02.02.2011р. №31/332 про примусове виконання рішення.

В звязку з поданням апеляційної скарги рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2012р. у справі №31/332 не набрало законної сили.

Таким чином, сплачені позивачем судові витрати не були відшкодовані Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Апеляційним господарським судом рішення місцевого господарського суду скасовано, в позові відмовлено. Стягнуто з Міністерства інфраструктури України на користь Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київського міської ради (Київської міської державної адміністрації) 17 000, 00 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з Міністерства інфраструктури України на користь Київської міської ради 8500, 00 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

За таких обставин, висновок апеляційного господарського суду щодо стягнення з Міністерства інфраструктури України на користь Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київського міської ради (Київської міської державної адміністрації) 17 000, 00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу є помилковим, оскільки апеляційним судом фактично допущено повторне стягнення з позивача судових витрат, які ним були вже сплачені до суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, постанова в частині стягнення з позивача судових витрат на користь Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підлягає скасуванню. В решті постанова не оскаржується, а тому судом касаційної інстанції не перевіряється.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства інфраструктури України задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2011р. у справі №31/332 скасувати в частині стягнення з Міністерства інфраструктури України на користь Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 17000, 00 грн. - державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2011р. у справі № 31/332 залишити без змін.

ГоловуючийМ.М. Черкащенко

Судді Л.В. Жукова

Н.М. Нєсвєтова