№ 21606599, 13.02.2012, Lviv Commercial Court of Appeal

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.12 Справа № 5015/3767/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Д.Новосад

суддів О.Михалюк

Г.Мельник

розглянувши апеляційну скаргу ВАТ “Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат”, м. Жидачів Львівської області, №3966 від 28.12.11

на рішення господарського суду Львівської області від 08.12.11

у справі № 5015/3767/11

за позовом: ВАТ “Жидачівський целюлознопаперовий комбінат”, м. Жидачів

до відповідача: ВАТ “Кохавинська паперова фабрика”, смт. Гніздичів

пророзірвання договору

За участю представників сторін:

від позивача: - ОСОБА_1 представник (довіреність № 675юр від 14.03.11);

від відповідача: - ОСОБА_2 представник (довіреність № 75 від 03.01.12).

Права та обовязки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України, розяснено.

Відводів складу суду не поступило.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Львівської області від 08.12.11 у справі № 5015/3767/11 (суддя У.Ділай) в задоволенні позовних вимог ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»до ВАТ «Кохавинська паперова фабрика»про розірвання договору № 112 від 29.12.05 на видалення промислово-побутових відходів відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 08.12.11 у справі № 5015/3767/11, позивач - ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»подав апеляційну скаргу. При цьому скаржник зазначає, що оскаржуване рішення винесене за неповного зясування обставин, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають наявним в матеріалах справи доказам. Зокрема, скаржник посилається на те, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок щодо належного виконання відповідачем умов договору в частині строків оплати наданих йому послуг. Зазначає скаржник і про незаконність дій суду після отримання відповіді експерта про неможливість дачі висновку. Наводить скаржник і інші мотиви, на підставі яких просить рішенням господарського суду Львівської області від 08.12.11 у справі № 5015/3767/11 скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити за безпідставністю.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.01.12 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 30.01.12.

Відповідач - ВАТ “Кохавинська паперова фабрика” проти доводів скаржника заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, рішення господарського суду Львівської області від 08.12.11 у справі № 5015/3767/11 вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, в задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити.

Представники сторін в судовому засіданні 30.01.12 підтримали доводи та заперечення, викладені, відповідно, в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

В судовому засіданні 30.01.12 оголошено перерву до 13.02.12.

Представники сторін в судовому засіданні 13.02.12 підтримали доводи та заперечення, викладені, відповідно, в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Розглянувши апеляційну скаргу, відзив на неї відповідача, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, заслухавши пояснення представників сторін в судових засіданнях, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Львівської області від 08.12.11 у справі № 5015/3767/11 слід скасувати.

При цьому колегія суддів виходила з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом при розгляді спору, 29.12.05 між сторонами у справі укладено Договір № 112 на видалення промислово-побутових відходів, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобовязання приймати від відповідача промислово-побутові відходи (крім відходів, для яких встановлений спеціальний порядок видалення: відпрацьовані шини, акумулятори, технічні масла, люмінесцентні лампи та ін.), що утворюються в процесі виробничої діяльності відповідача, для захоронення на сміттєзвалищі біля м. Жидачів, а відповідач у свою чергу зобовязався відшкодовувати всі витрати, понесені позивачем на захоронення відходів.

Господарським судом надано належну оцінку п.п. 6.1., 6.2. Договору, щодо терміну його дії та умов пролонгації.

Вірно зазначив господарський суд першої інстанції також про те, що згідно з п. 2.1. Договору, сума витрат на захоронення відходів визначається погодженим та підписаним сторонами кошторисом, який являється невідємною частиною Договору.

Розглядаючи спір між сторонами суд першої інстанції також вірно зазначив про факт підписання між сторонами 05.01.09 Додаткової угоди до Договору, якою встановлено тариф на 2009 рік на розміщення однієї тонни відходів у розмірі 23, 17 грн.

На підставі аналізу листа позивача № 3018юр23 від 29.11.10, листа відповідача № 1790 від 30.12.10 та норм п.п. 6.1, 6.2 договору господарським судом першої інстанції встановлено факт пролонгації договору на наступний період по 31.12.15.

Проаналізовано господарським судом при розгляді спору також лист-пропозицію, надіслану позивачем відповідачу про зміну істотних умов договору № 23-5-347ю від 03.02.11, в якому пропонував, зокрема, встановити вартість приймання та захоронення твердих відходів на 2011 рік в розмірі 77,16 грн. за одну тонну. У листі № 314 від 21.02.11 відповідачем зазначено про неприйнятність запропонованої позивачем ціни.

Встановлено місцевим господарським судом при розгляді спору також те, що, зважаючи на недосягнення сторонами згоди щодо вартості приймання та захоронення твердих відходів, позивач у відповідності до ст. 188 ГК України та ст. 11 ГПК України, звернувся до відповідача із пропозицією про розірвання Договору № 112 на видалення промислово-побутових відходів від 29.12.05 та додаткових угод до Договору. Вказаний лист відповідачем залишено без відповіді.

Відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд, зокрема, послався на недоведення позивачем факту істотного порушення умов Договору відповідачем, так само як і недоведення ним істотності зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору. Відтак, на думку місцевого господарського суду, підстави для розірвання договору, передбачені ст.ст. 651, 652 ЦК України, відсутні.

В той же час, апеляційний господарський суд вважає за необхідне наголосити, що розглядаючи позовні вимоги ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», суд першої інстанції не надав належної оцінки Договору № 112 від 29.12.05, розірвання якого є предметом спору у справі. Зокрема, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно зі ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як погоджено сторонами у п. 2.1. Договору, сума витрат на захоронення відходів визначається погодженим та підписаним сторонами кошторисом, який являється невідємною частиною Договору.

Натомість, в матеріалах справи відсутній передбачений сторонами як невід'ємна частина договору, кошторис суми витрат на захоронення відходів. Більше того, відсутність такого кошторису підтверджена представниками сторін в судовому засіданні.

Щодо Додаткової угоди до Договору від 05.01.09, якою встановлено тариф на розміщення однієї тонни відходів у розмірі 23, 17 грн., то колегія суддів наголошує, що вказану угоду сторонами підписано більш ніж через три роки після дати укладення ними Договору. Крім того, слід звернути увагу, що згідно формулювання, наведеного у п. 1 цієї Додаткової угоди, тариф у розмірі на розміщення однієї тонни відходів у розмірі 23, 17 грн. встановлено на 2009 рік.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що оскільки ціна є істотною умовою будь-якого з оплатних договорів, без погодження сторонами суми витрат на захоронення відходів, відповідно до ст. 180 ГК України, такий договір є неукладеним, а відтак, в задоволенні позову про його розірвання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу задоволити частково.

2.Рішення господарського суду Львівської області від 08.12.11 у справі № 5015/3767/11 скасувати.

3.Прийняти нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»до ВАТ «Кохавинська паперова фабрика»про розірвання договору № 112 від 29.12.05 на видалення промислово-побутових відходів відмовити.

4.Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

5.Матеріали справи скеровуються до господарського суду Львівської області.

Головуючий-суддя Д.Новосад

Суддя О.Михалюк

Суддя Г.Мельник

Повний текст постанови

виготовлено 14.02.12