Court ruling № 21591697, 24.01.2012, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3188/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" січня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Беспалова О.О.

суддів Парінова А.Б., Губської О.А.,

при секретарі Кропивному Є.В.

за участю представника позивача, представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галс-К ЛТД" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення №0001382305 від 01.03.2011року,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення №0001382305 від 01.03.2011року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2011 року позовні вимоги було задоволено.

Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю - доповідача, осіб, що з"явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду - підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем зроблені хибні висновки про завищення суми податкового кредиту за березень 2009 року, що потягло за собою неправомірне нарахування податкового зобов'язання та штрафних санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 14.02.2011р. за результатами проведеної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007р. по 30.06.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 30.06.2010р. відповідачем було складено Акт № 84/23-5/16470972.

Під час перевірки відповідачем було встановлено завищення задекларованої позивачем суми податкового кредиту в розмірі 27 332 529 грн. на суму 163 794 грн.

Висновок про завищення позивачем суми податкового кредиту мотивований тим, що податкова накладна від 18.02.2009р. № 16/1 на суму ПДВ 128 333,33 грн. була виписана з порушенням Наказу ДПА України від 30.05.1997р. № 165. Так, невідповідність податкової накладної полягає в тому, що її номер зазначено таким чином, як позначається номер податкової накладної, виписаної філією чи структурним підрозділом. Контрагент позивача - ТОВ "Промсервіс" не є філією чи структурним підрозділом. Тому податкова накладна № 16/1 від 18.02.2009р. є недійсною.

Крім того, позивач не мав права нараховувати податковий кредит за вказаною вище податковою накладною.

Також в Акті перевірки зазначено, що позивач відніс до складу податкового кредиту в березні 2009 року суми 18 391,04 грн. за податковою накладною № 26/126 від 01.03.2009р.; 3 933,14 грн. за податковою накладною № 66/126 від 12.03.2009р,; 13 136,46 грн. за податковою накладною № 67/126 від 13.03.2009р..

Разом з тим, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, стосовно того, що зазначені податкові накладні були виписані згідно актів виконаних робіт Вагонним депо "Дарниця" за ремонт цистерн, що є власністю позивача та передані ним в оренду ТОВ "Синтез". В акті перевірки зазначено, що відповідно до договору оренди відповідальним за технічний стан є орендар так як згідно акта прийому-передачі орендар прийняв цистерни в технічно справному стані.

Вищезазначене призвело до завищення податкового кредиту на 35 460,64 грн.

Всього за березень 2009 року завищення податкового кредиту склало на суму 163 794 грн.

01.03.2011р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001382305, яким позивачу донараховано основного зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 163 794 грн. та штрафних санкцій на суму 40 949 грн.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 ЗУ "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 ЗУ "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 ЗУ "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги і відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з меті подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльї платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 зазначеного закону датою виникнення права платника, податку на податковий кредит вважається: або дата списання коштів з банківського pax; платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного paxунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт иридбг платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач здійснював нараховування податкового кредиту з дати отримання ним податкових накладних, що цілком узгоджується з зазначеними вище вимогами ЗУ "Про податок а додану вартість".

Колегія суддів звертає увагу, що зазначені вище норми ЗУ "Про податок на додану вартість" обумовлюють момент виникнення права на нарахування податкового кредиту, не обмежуючи його при цьому в часі.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997р. (чинного на час складання податкової накладної від 18.02.2009р. № 16/1 на суму ПДВ 128 333.33 грн. - далі Порядку) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно з п.5 Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Отже, судом вірно встановлено, що доказів того, що податкова накладна від 18.02.2009р. № 16/1 на суму ПДВ 128 333,33 грн. заповнена іншою ніж контрагент позивача особою відповідачем не надано. Інших підстав для визнання податкових накладних недійсними у Порядку не зазначено.

За таких обставин, колегія вважає, що позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 128 333.33 грн. за податковою накладною від 18.02.2009 № 16/1.

Стосовно правомірності віднесення позивачем сум податку на додану вартість, сплачених в ціні виконаних ремонтних робіт цистерн, що були передані позивачем в оренду TOB «Синтез», суд першої інстанції звертає увагу на таке.

Відповідно до п. 2.3 Договору від 15.06.2000р. № 54/00 орендар несе повну відповідальність за технічну справність цистерн за період їх оренди. В даному договорі не міститься жодних умов, які б зобов'язували орендаря здійснювати ремонт орендованого майна позивача.

Згідно з Додатковою угодою від 09.08.2000р. до Договору № 54/00 від 15.07.2000р. сторони -позивач та TOB "Синтез" домовилися виключити з договору п.2.3.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що відповідач, перевищив надані йому повноваження та здійснив тлумачення умов договору на власний розсуд, що призвело до невірних висновків про порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства та застосування до нього санкцій.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки спірна постанова прийнята встановленими межами повноважень, що надані чинним законодавством України, з урахуванням всіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2011 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим не має підстави для її скасування та постановлення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галс-К ЛТД" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення №0001382305 від 01.03.2011року - залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Парінов А.Б. Губська О.А.