№ 21574491, 21.09.2011, Zaporizhzhia District Administrative Court

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2011 року 15:44 Справа № 2а-0870/2241/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТатаринова Д.В.

при секретаріУрсуленко Ю.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Приватного підприємства «ВІКК»

до: Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя

про: скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників

від позивача: ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 від 20.07.1996 року),

від відповідача: ОСОБА_2 (дов. №6924/10/10 від 22.11.2010 року),

ВСТАНОВИВ:

13 квітня 2011 року до Запорізького окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «ВІКК» (далі позивач, ПП «ВІКК») із позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя (далі відповідач, ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 23 березня 2011 року №0000311502.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надавши відповідні пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача проти заявленого позову заперечував з підстав зазначених у письмових запереченнях.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 03 березня 2011 року на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 та п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, згідно наказу ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя від 03 лютого 2011 року № 92 «Про проведення документальної невиїзної перевірки» державними податковим інспектором сектору адміністрування податку на додану вартість (далі - ПДВ) відділу оподаткування юридичних осіб ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя проведено невиїзну документальну перевірку в приміщенні ДПІ платника податку на додану вартість Приватне підприємство «ВІКК» з питань визнання умовного продажу товарних залишків, стосовно яких був нарахований податковий кредит у попередніх податкових періодах.

Перевіркою встановлено, що 24 листопада 2010 року ПП «ВІКК» було виключено з реєстру платників ПДВ. Згідно додатку К 1/1 до декларації про прибуток за 2010 рік по строку 03 лютого 2011 року підприємство мало товарні залишки в розмірі 26715,00 грн. На підставі п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), пп. 4.2. абзац в) п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами» (зі змінами та доповненнями), ПП «ВІКК» в останній податковій декларації за листопад 2010 року, не визнало умовний продаж товарних залишків в розмірі 26715,00 грн., відповідно не збільшило суму податкових зобовязань на 26715,00 грн. У звязку з чим підприємству нараховується сума податкових зобовязань у розмірі 5343,00 грн.

За результатами вказаної перевірки складено Акт №223/16-120/25484507 від 21 березня 2011 року.

На підставі акту перевірки від 21 березня 2011 року ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 березня 2011 року №0000311502, відповідно до якого визначено суму грошового зобовязання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 6678,75 грн. в т.ч. за основним платежем 5343,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1334,75 грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з вимогою про його скасування.

Приватне підприємство «ВІКК» 15 червня 1998 року зареєстровано як платник податку на додану вартість (Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 11494537).

24 листопада 2010 року Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Запоріжжя складено Акт № 69 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - Приватного підприємства «ВІКК».

Як вбачається з акту № 69 від 24 листопада 2010 року, підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є те, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців державним реєстратором внесено запис про відсутність платника податків за місцем знаходження, що підтверджено відомостями від державного реєстратора від 23 листопада 2010 року № 10232.

Згідно до пп. 5.3.17 п. 5.3. Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 01 березня 2000 року № 79р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03 квітня 2000 року за № 208/4429 Рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є у тому числі повідомлення державного реєстратора, відомості з Єдиного державного реєстру щодо наявності запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи - підприємця за місцезнаходженням (місцем проживання).

Ухвалою суду від 11 травня 2011 року провадження у справі зупинялося до набрання законної сили рішенням у справі №2а-0870/2247/11 за позовом Приватного підприємства «ВІКК» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя, 3-ті особи: Українське державне підприємство поштового звязку «Укрпошта», Запорізька дирекція, Державний реєстратор виконавчого комітету Запорізької міської ради, про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя щодо винесення акту про анулювання реєстрації Приватного підприємства «ВІКК», як платника податку на додану вартість, визнання Рішення про анулювання реєстрації Приватного підприємства «ВІКК», як платника податку на додану вартість, оформлене Актом від 11 лютого 2010 року та зобовязання Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя внести запис до реєстру платників податку на додану вартість про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - Приватного підприємства «ВІКК».

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 травня 2011 року, що набрала законної сили 09 серпня 2011 року, в адміністративній справі №2а-0870/2247/11 позовні вимоги задоволено у повному обсязі, визнано нечинним рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя про анулювання реєстрації Приватного підприємства «ВІКК», як платника податку на додану вартість, оформлене Актом від 11 лютого 2010 року та зобовязано Державну податкову інспекцію у Заводському районі м. Запоріжжя внести запис до реєстру платників податку на додану вартість про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість щодо Приватного підприємства «ВІКК».

Таким чином, судом встановлено, що рішення ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість є нечинним.

Відповідно до абз. 19 п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобовязаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобовязань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

При цьому, суд звертає увагу на те, що єдиною підставою для нарахування грошового зобовязання з податку на додану вартість є анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість.

Враховуючи те, що у судовому порядку скасовано рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, суд приходить до висновку, що у позивача відсутній обовязок щодо визнання умовного продажу товарів, які знаходять на обліку, за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобовязань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання, відтак податкове повідомлення-рішення є таким, що підлягає скасуванню.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення є протиправним т таким, що підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000311502 від 23 березня 2011 року, винесене Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Запоріжжя.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову виготовлено у повному обсязі та підписано 05 жовтня 2011 року.

Суддя(підпис)Д.В. Татаринов