№ 21491472, 04.08.2011, Volyn District Administrative Court

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2011 року <год:хв >Справа № 2а/0370/1931/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю представників позивача Чабана С.В., Стретович І.С.,

представника відповідача Килиби О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Фермерського господарства «Ставеччина» до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «Ставеччина» (далі позивач, ФГ «Ставеччина») звернулося з позовом до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції (далі відповідач, Ковельська МДПІ), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 27 квітня 2011 року №0000012201 про нарахування суми грошового зобовязання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (далі ЗЕД) в розмірі 16568,59 грн.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що відповідачем в ході проведення позапланової виїзної перевірки ФГ «Ставеччина» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.05.2010 року по 31.03.2011 року встановлено порушення господарством ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі Закон) в частині порушення граничних термінів розрахунків, встановлених законодавством по імпортних операціях, що стало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення податкового зобовязання за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 16568,59 грн. Позивач вказує, що податковим органом безпідставно нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, оскільки господарство виконало вимоги Закону в частині звернення до відповідних органів про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання останнім строків виконання зовнішньоекономічного контракту.

В судовому засіданні представники позивача, кожен зокрема, підтримали позовні вимоги з підстав, викладених з позовній заяві, та додатково пояснили, що на виконання умов контракту, укладеного між ФГ «Ставеччина» та фірмою «Інторгсервіс» ЛТД (Азербайджан) від 11.05.2010 року №ДТ/30-05 на поставку дизпалива позивачем було здійснено попередню оплату товару шляхом перерахування коштів в сумі 5750 доларів США згідно платіжного доручення в іноземній валюті №1 від 02.06.2010 року. В подальшому у звязку з відсутністю будь-яких контактів із фірмою нерезидентом позивач звернувся до правоохоронних органів Азербайджанської Республіки з проханням вжити заходів щодо повернення сплачених коштів. Вважають, що таке звернення не суперечить вимогам Закону, з огляду на що позивач повинен бути звільнений від відповідальності за порушення строків здійснення розрахунків у сфері ЗЕД. Просили позов задовольнити.

В поданих суду запереченнях відповідач адміністративний позов не визнав, зазначивши, що в ході перевірки ФГ «Ставеччина» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.05.2010 року по 31.03.2011 року було встановлено порушення позивачем ст.2 Закону в частині недотримання строків здійснення розрахунків в іноземній валюті по зовнішньоекономічному контракту №ДТ/30-05 від 11.05.2010 року, укладеного із фірмою «Інторгсервіс» ЛТД (Азербайджан). Ковельска МДПІ вказує, що згідно платіжного доручення №1 від 03.06.2010 року ФГ «Ставеччина» перераховано валютних коштів в сумі 5750 доларів США на рахунок фірми нерезидента, однак імпортний товар станом на 31.03.2011 року на адресу позивача не надійшов. Граничний термін надходження товару по імпортній операції закінчився 30.11.2010 року. Таким чином, застосування до позивача грошового зобовязання у вигляді пені за порушення строків здійснення розрахунків у сфері ЗЕД вважає правомірним та просить у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав подані заперечення в повному обсязі, просив відмовити в задоволенні позовних вимог ФГ «Ставеччина».

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до акту №336/23-20130087 від 13.04.2011 року про результати позапланової виїзної перевірки ФГ «Ставеччина» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.05.2010 року по 31.03.2011 року встановлено порушення господарством, зокрема, ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині порушення граничних термінів розрахунків, встановлених законодавством, по імпортних операціях (а.с.9-14).

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27 квітня 2011 року №0000012201 про нарахування суми грошового зобовязання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 16568,59 грн (а.с.15).

Згідно статті 2 Закону імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Судом встановлено, що 11.05.2010 року між позивачем та фірмою «Інторгсервіс» ЛТД (Азербайджан) був укладений контракт №ДТ/30-05 на поставку товару дизельне паливо марки Л-0,2-62. Згідно додатку до контракту №2 від 11.05.2010 року кількість товару, що постачається, 2880 метричних тони загальною вартістю 1425600 доларів США (а.с.17-20).

Згідно платіжного доручення в іноземній валюті №1 від 02.06.2010 року ФГ «Ставеччина» здійснило перерахунок 5750 доларів США на адресу фірми «Інторгсервіс» ЛТД з призначенням платежу: передоплата за дизпаливо згідно контракту №ДТ/30-05 від 11.05.2010 року та рахунку №39 від 01.06.2010 року (а.с.16).

У звязку з невиконанням іноземним контрагентом своїх зобовязань щодо поставки товару позивач звертався до Міністерства внутрішніх справ Азербайджанської Республіки з проханням надати допомогу у поверненні сплачених нерезиденту коштів (заява позивача від 03.10.2010 року). Вказане звернення було скероване 22.02.2011 року за вих.№0621 з МВС до Генеральної прокуратури Азербайджанської Республіки (а.с.21-22).

За вказаних обставин позивач вважає, що повинен бути звільнений від відповідальності за порушення строків здійснення розрахунків у сфері ЗЕД, оскільки звернувся до правоохоронних органів Азербайджанської Республіки із заявою на неправомірні дії фірми нерезидента «Інторгсервіс» ЛТД.

Разом з тим, відповідно до статті 4 Закону порушення резидентами строків повернення валютної виручки або строків поставки товару, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Частиною другою цієї ж статті визначено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Таким чином, Закон передбачає єдину підставу для звільнення резидента від відповідальності у вигляді пені за порушення строків повернення валютної виручки або поставки товару за імпортними контрактами, а саме прийняття судом рішення про задоволення позову резидента про стягнення відповідної заборгованості за зовнішньоекономічним договором.

Виходячи з наведеного, врегулювання питання про погашення простроченої заборгованості між резидентом та нерезидентом в інший спосіб не може розглядатися як підстава для звільнення від нарахування пені за порушення строків розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності. Зазначене стосується також і випадків добровільної сплати боргу нерезидентом, у тому числі після порушення судового провадження за зверненням резидента. У такому разі пеня повинна нараховуватися з моменту виникнення прострочення до моменту погашення боргу.

З врахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог ФГ «Ставеччина» до Ковельської МДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Фермерського господарства «Ставеччина» до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 09 серпня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій