Decision № 21444643, 16.02.2012, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" лютого 2012 р.

Справа № 5017/90/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНМАРК”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „ІТ ФІНАНС”

про стягнення 50177,27 грн.

Суддя Демешин О. А.

Представники:

від позивача: не з’явився ( надійшла заява про розгляд справи без участі представника)

від відповідача: не з’явився;

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „ЕНМАРК” (далі позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ІТ ФІНАНС” (далі –відповідач) про стягнення 50177,27 грн., з яких: 42998,67 грн. - борг; 1777,28 грн. –пеня; 343,99 грн. –3% річних; 57,33 грн. –сума індексації; 5000 грн. –збитки.

Відповідач відзиву на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно статті 75 ГПК України.

В С Т А Н О В И В :

24.06.2010 року між позивачем (лізингодавець) та відповідачем (лізингоодержувач) укладено Договір фінансового лізингу № ФЛ-2/2010, за яким відповідач отримав в лізинг платіжні термінали в кількості 20 штук, загальною вартістю 386700,00 гривень.

Відповідно до п.1.1. ст.1 Загальних правил фінансового лізингу лізингоодержувач за надане йому право володіння та користування предметом лізингу, зобов'язався сплачувати лізингодавцю періодичні лізингові платежі згідно Графіку лізингових платежів.

Позивач всі свої обов'язки за Договором лізингу виконав належним чином в установлені строки, однак відповідач з серпня 2011 року не здійснює встановлену Договором оплату.

Так, обов'язок відповідача із сплати чергового лізингового платежу:

- під номером 14 в Графіку лізингових платежів в сумі 14332,89 гривень настав 20 серпня 2011 року.

- під номером 15 в Графіку лізингових платежів в сумі 14332,89 гривень настав 20 вересня 2011 року.

- під номером 16 в Графіку лізингових платежів в сумі 14332,89 гривень настав 20 жовтня 2011 року.

Всього загальна сума заборгованості по сплаті лізингових платежів 42998,67 гривень.

На підставі ЗУ „Про фінансовий лізинг” Позивачем з 21 жовтня 2011 року було розірвано Договір: відповідачу була направлена вимога про сплату пені, повернення предмета лізингу та розірвання договору; зазначена вимога була отримана відповідачем 20 жовтня 2011 року. Відповідно до п.3 ст.7 ЗУ „Про фінансовий лізинг” відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася про таку відмову.

Також, Позивач звернувся до приватного нотаріуса, яким було вчинено виконавчий напис за реєстраційним №2777 від 21.10.2011р. Витрати на вчинення виконавчого напису пропорційно до кількості одиниць предметів лізингу становлять 5000,00 гривень щодо Договору лізингу (виконавчий напис робився по двом договорам фінансового лізингу, загальна кількість одиниць предметів лізингу - 30 штук. Загальна вартість наданих послуг нотаріуса 7500,00 гривень).

Відповідно до п.8.4. Загальних правил фінансового лізингу Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу всі збитки, понесені в результаті розірвання Договору. Такий же обов'язок відповідача кореспондується і в п.8.5. Додатку №1 до Договору лізингу - всі витрати, пов'язані з поверненням предмета лізингу бере на себе лізингоодержувач.

28.11.2011 року відповідач здійснив повернення предмета лізингу. В акті про повернення, зокрема, відповідач підтвердив і суму заборгованості зі сплати лізингових платежів.

Згідно ч. 1, 2 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Згідно зі ст. 762 Цивільного Кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської і діяльності.

Згідно п. 1 ст. 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Ч. 2 ст. 1 Закону України „Про фінансовий лізинг” за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно ст. 16 Закону України „Про фінансовий лізинг” сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

П. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України „Про фінансовий лізинг” визначено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання чи неналежного виконання господарських зобов'язань.

Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 22.11.1996 №543/96-ВР „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Та, згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до умов Договору (п.5.1. Загальних правил фінансового лізингу (Додаток №1 до Договору лізингу) Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу за порушення строків оплати по Договору пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Враховуюче наведені вимоги Закону та Договору фінансового лізингу позивачем зроблено розрахунок: 42998,67 грн. –сума загального боргу; 1777,28 грн. –сума пені; 343,99 грн. –3% річних; 57,33 грн. –сума індексації; 5000 грн. –збитки.

З огляду на наведене, суд вважає позовні вимоги, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що відповідають вимогами чинного законодавства України.

На підставі викладеного позов підлягає задоволенню у повному обсязі, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ІТ ФІНАНС” (код –36435784, 65101, Одеська обл., м. Одеса, вул. Космонавта Комарова, 10) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНМАРК” (код –34981872, 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 17/52-А, для листування: 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 17/52-А, оф. 720): 42998гривень 67коп. боргу; 1777 гривень 28коп. пені; 343 гривні 99коп. сплати 3% річних; 57гривень 33коп.інфляційних, 5000 гривень збитків та 1411гривень 50коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Демешин О.А.