Decision № 21398851, 31.01.2012, Commercial Court of Zaporizhzhia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.12 Справа № 2/5009/8106/11

Суддя Мойсеєнко Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Комунарського району, м. Запоріжжя,

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя,

про стягнення 812,17 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію,

за участю представників сторін:

від позивача: (довіреність № 25/27 від 03.01.2012р., юрисконсульт Філії Концерну “Міські теплові мережі” Комунарського району);

від відповідача: ОСОБА_1 (паспорт № НОМЕР_3 від 27.12.2000р.);

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернувся Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Комунарського району, м. Запоріжжя, з позовом до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Запоріжжя, про стягнення 812,17 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501433 від 01.09.2006р.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що в порушення умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501433 від 01.09.2006р. відповідач не оплатив вартість спожитої теплової енергії за період з грудня 2010р. по лютий 2011р. та з жовтня по листопад 2011 р.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 11, 15, 16, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 276 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.12.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 31.01.2012 р.

В судовому засіданні 31.01.2012 р. були присутні представники обох сторін, за їх заявою фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача в судовому засіданні повідомив, що на час розгляду справи заборгованість відповідачем сплачена у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні та у відзиві на позов заперечив проти позовних вимог, посилаючись на те, що позивач необґрунтовано включив до позовних вимог суму боргу за січень-лютий 2011 р., оскільки рішенням господарського суду Запорізької області від 06.04.2011 р. у справі № 32/5009/1366/11 з відповідача стягнуто заборгованість за теплову енергію станом на 06.04.2011 р. Зауважує, що вся сума заборгованості відповідачем сплачена, тому провадження у справі слід припинити.

В судовому засіданні 31.01.2012 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01.09.2006 р. між Концерном “Міські теплові мережі”(надалі теплопостачальна організація) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (надалі споживач) укладено договір № 501433 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (далі договір).

Згідно з п. 1.1 договору теплопостачальна організація бере на себе зобовязання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобовязується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами.

Відповідно до умов п. 2.1 договору та додатків № № 1, 1а до договору теплопостачальна організація відпускає споживачу теплову енергію в гарячій воді на потреби опалення приміщення АДРЕСА_1 з приєднаним (максимальним) тепловим навантаженням на опалення 0,001402 Гкал/год.

Відповідно до п. п. 6.1, 6.2 договору, розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін), діючих на час розрахунків (Додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Оплата за теплову енергію згідно з п. 6.3 договору проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюються споживачем на підставі акту приймання-передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. п. 6.6.1, 6.62 договору споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну, акт звіряння розрахунків (за вимогою споживача).

Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу енергопостачальної організації на протязі пяти днів з дати отримання.

В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, споживач зобовязаний надати теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений строк пять днів. У разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні у встановлений договором термін, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

У п. п. 10.1-10.3 договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності з 01.09.2006 р. і діє до 01.09.2007 р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік від дати, вказаної у п. 10.1, якщо не відбулася ні одна із обставин, вказаних у п. 10.2 (взаємна згода сторін про його припинення, прийняття відповідного рішення господарським судом, ліквідація однієї із сторін).

Оскільки вказані підстави для припинення дії договору відсутні, умови договору є чинними на час розгляду справи судом.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з грудня 2010р. по лютий 2011р. та з жовтня по листопад 2011 р. відповідачем спожито теплової енергії на загальну суму 812,17 грн., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії та рахунками:

від 31.12.2010 р. (за грудень 2010 р.) на суму 140,45 грн. (опалення, плата за приєднане теплове навантаження на опалення),

від 31.01.2011 р. (за січень 2011 р.) на суму 175,78 грн. (опалення, плата за приєднане теплове навантаження на опалення),

від 28.02.2011 р. (за лютий 2011 р.) на суму 171,13 грн. (опалення, плата за приєднане теплове навантаження на опалення),

від 31.10.2011 р. (за жовтень 2011 р.) на суму 103,19 грн. (опалення),

від 30.11.2011 р. (за листопад 2011 р.) на суму 221,62 грн. (опалення).

Суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Платежі за теплову енергію здійснюються згідно з п. 6.3 договору у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

В порушення умов договору відповідач несвоєчасно оплатив вартість теплової енергії.

Платіж в сумі 279,16 грн., сплачений квитанцією № 8428.152.1 від 09.11.2011 р. (призначення платежу за період з 01.03.2011 р. по 01.11.2011 р.) було зараховано позивачем у повному обсязі в рахунок оплати теплової енергії за березень-вересень 2011 р.

За спірний період (з грудня 2010р. по лютий 2011р. та з жовтня по листопад 2011 р.) відповідач оплатив частково до подання позову в сумі 324,81 грн. квитанцією № 8428.424.1 від 26.12.2011 р., а решту суми боргу (487,36 грн.) сплачено після порушення провадження у справі квитанцією № 9359.28.1 від 04.01.2012 р.

Таким чином, на час розгляду справи заборгованість за теплову енергію за спірний період сплачена відповідачем у повному обсязі.

Пунктом 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України відсутній предмет спору.

Відповідно до п. 3.2 Розяснення Вищого арбітражного суду від 23.08.1994 р. №02-5/612 «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України» господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК зокрема у таких випадках: спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Враховуючи викладене, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 487,36 грн., які сплачено після порушення провадження у справі, підлягає припиненню.

В частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 324,81 грн. суд відмовляє, оскільки вони були сплачені відповідачем до подання позову і заявлені позивачем необґрунтовано.

Посилання відповідача на те, що заборгованість за січень-лютий 2011 р. вже стягнута з відповідача рішенням господарського суду Запорізької області від 06.04.2011 р. у справі № 32/5009/1366/11 є безпідставними, оскільки з матеріалів справи № 32/5009/1366/11 та розрахунку позовних вимог в цій справі вбачається, що судом стягнута заборгованість в сумі 1840,96 грн. за періоди січень-березень 2008 р., серпень грудень 2008 р., січень грудень 2009 р., січень-листопад 2010 р. Тобто за місяці, які не входять до заявленого у даній справі спірного періоду.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно позовних вимог, провадження по яких було припинено, оскільки вони були заявлені обґрунтовано і спір в цій частині доведено до суду з вини відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85, 89 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині стягнення 487,36 грн. основного боргу.

В частині стягнення 324,81 грн. основного боргу в позові відмовити.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_2, 69083, фактична адреса: АДРЕСА_1, 69050, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (бул. Гвардійський, 137, м. Запоріжжя, 69091, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951, установа банку: філія Запорізьке обласне управління ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458) 846,90 грн. (вісімсот сорок шість грн. 90 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Повне рішення оформлено і підписано,

згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 06.02.2012р.