Справа № 1-27/12
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2012 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Дашутіна І.В., при секретарі Макошенець С.І., з участю прокурора Мокренка Ю.М., адвоката ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу по обвинуваченню,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, маючого неповну - середню освіту, одруженого, непрацюючого, мешканця: АДРЕСА_1, прописаного: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
За ст. 121 ч.1 КК України,
В С Т А Н О В И В:
12.06.2011 року близько 19:40 годині ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного спяніння, йдучи по вул.Енгельса в с.В.Сироватка Сумського району зустрів ОСОБА_2, з яким зустрічався цього ж вечора в магазині «Талісман», та під час розмови між ними виник спір, який переріс в словесну сварку. ОСОБА_2 в цей час не звертаючи уваги на слова ОСОБА_3 розвернувся до останнього боком з наміром піти у своїх справах. ОСОБА_3 обурившись поведінкою ОСОБА_2, діючи умисно, маючи намір на заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків наніс один удар кулаком своєї правої руки в область правої частини голови ОСОБА_2, після чого наніс ще один удар кулаком своєї правої руки в область перенісся ОСОБА_2 Від отриманого удару ОСОБА_2 закриваючи своїми руками своє обличчя та голову присів навколюшки, а ОСОБА_3 не припиняючи свої злочинні дії направленні на побиття ОСОБА_2 продовжував наносити останньому удари кулаками своїх рук в область голови та обличчя, нанісши таким чином близько 15 ударів. ОСОБА_2 від отриманих ударів впав обличчям на землю з положення стоячи навколюшках, а ОСОБА_3 сів зверху на спину йому та продовжив наносити серію безперервних ударів кулаками своїх рук в потиличну частину голови ОСОБА_2, нанісши таким чином близько 3-х ударів. Після чого ОСОБА_3 не змінюючи свого положення, а саме сидячи зверху на спині ОСОБА_2, тримаючи останнього двома своїми руками за голову, почав штовхати його обличчям в землю. ОСОБА_3 побачивши, що ОСОБА_2 намагається звільнитись від його натиску та побиття, який в цей час знаходячись на спині ОСОБА_2, схопив його своєю лівою рукою за кисть лівої руки потерпілого та почав вивертати та відтягувати її назад. Після чого кулаком своєї правої руки відразу наніс ОСОБА_2 один удар в праву частину його тулубу, а саме в область ребер.
Довівши задумане до кінця ОСОБА_3 припинив побиття ОСОБА_2, залишивши останнього на землі, після чого покинув місце вчинення злочину.
В результаті дій ОСОБА_3, ОСОБА_2 були спричинені наступні тілесні ушкодження: «відкрита черепно-мозкова травма. Лінійний перелом ідущій по венечному шву з права з переходом на основу черепу - передньої і середньої черепної ямки з права. Забій головного мозку середнього ступеню. Гематома правої лобної області. Оскольчаті переломи передньої і задньої - латеральної стінки правого верхньощелепного синуса. Множинні забої мяких тканин голови, обличчя, лівого передпліччя, тулубу», що являлися небезпечними для життя в момент заподіяння, і за цією ознакою відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
Підсудний ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину визнав повністю та підтвердив факт нанесення ним потерпілому ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень за обставин, викладених у описовій частині вироку.
Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердив також факт нанесення підсудним йому тяжких тілесних ушкоджень за обставин викладених у описовій частині вироку.
Проаналізувавши пояснення підсудного, потерпілого, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 доказана повністю.
Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_3 за ст.121 ч.1 КК України, оскільки він умисно наніс тілесні ушкодження ОСОБА_2, які являлися небезпечними для життя в момент заподіяння, і за цією ознакою відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, дані про особу підсудного, характеризуючи дані, повне визнання ним своєї вини, щире каяття у вчиненому злочині, повне відшкодування збитків потерпілому. Все це визнається помякшуючими його відповідальність обставинами.
Обтяжуючою обставиною суд визнає перебування підсудного під час вчиненні злочину у стані алкогольного спяніння.
Враховуючи зазначені вище обставини, суд вважає, що до підсудного ОСОБА_3 можливо застосувати ст. 75 КК України.
Цивільний позов у справі суд залишає без розгляду оскільки, потерпілий подав заяву про відсутність у нього до підсудного претензій будь-якого характеру.
Цивільний позов прокурора суд вважає необхідно задовольнити частково, оскільки підсудний надав суду докази часткового погашення заборгованості.
Судові витрати та речові докази у справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 323 , 324 КПК України ,-
З А С У Д И В:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст.121 ч.1 КК України і призначити йому покарання у виді пяти років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 залишити підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь управління державного казначейства Сумської області для перерахування Сумській обласній клінічній лікарні 5660 грн. 92 коп. за лікування потерпілого (р/р 31415544700001 банк УДК МФО 837013, КОД 23632949).
Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд протягом 15 діб з дня його проголошення.
Суддя (підпис)
З оригіналом згідно
СуддяІ.В. Дашутін
The court decision No. 21391791, Sumy District Court of Sumy Oblast was adopted on 07.02.2012. The procedural form is Criminal, and the decision form is Sentence. On this page, you will find useful information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important information quickly.
This decision relates to case No. 1-27/12. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: