Decision № 21346791, 06.02.2012, Commercial Court of Sumy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.02.12 Справа № 5021/2960/2011. За позовом: Асоціації «Внєшторгсервіс-Україна»

До відповідача: Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім. М.В. Фрунзе»

Про стягнення: 23016 грн. 12 коп.

СУДДЯ МИРОПОЛЬСЬКИЙ с.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: Бабелюк В.А.

Від відповідача: Кондратенко М.М.

Секретаря судового засідання: Малюк Р.Б.

Суть спору: позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по витратам на відрядження за договором № ДП-08/11/15 від 20.11.2008 року в сумі 23016 грн. 12 коп., а також судовий збір по справі.

Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі, вважаючи, що відповідач сплатив судовий збір не у тому розмірі у якому потрібно, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду, також відповідач вказує на те, що позовні вимоги не підтверджені належними доказами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

20 листопада 2008 року між сторонами у справі було укладено договір підряду № ДП-08/11/15, відповідно до умов якого замовник (відповідач) доручає, а підрядник (позивач) приймає на себе виконання пусконалагоджувальних робіт на підприємстві відповідача. Замовник зобовязується прийняти і сплатити результати робіт на умовах, в порядку та у строки встановлені договором.

Пунктом 2.4. вказаного договору передбачено, що оплата витрат на відрядження здійснюється замовником додатково до вказаної суми договору, виходячи із фактично понесених витрат підрядником. Підрядник зобов'язаний надати рахунок на оплату та прикласти до нього копії відповідних документів (відрядних посвідчень, рахунків за житло, квитанцій або чеків на проїзд і т.д.).

Як зазначає позивач, за період 2009-2010 років він по вказаному договору поніс витрати на відрядження у розмірі 23016,12 грн., що підтверджується відповідними документами.

Також позивач зазначає, що оскільки строк виконання зобов'язання по компенсуванні витрат за відрядження не встановлено, він 17.10.2011 р., звернувся до відповідача з офіційною вимогою про розрахунок в порядку пункту 2 ст. 530 ЦК України де передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом, пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, крім того боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги. Також позивачем було направлено рахунок на оплату та копії підтверджуючих документів.

Вказану вимогу відповідач залишив без відповіді та задоволення.

В судовому засіданні представник позивача подав розрахунок витрат на відрядження із зазначенням документів, що посвідчують витрати на відрядження та суми витрат по кожному документи. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

Розрахунок витрат на відрядження був залучений судом до матеріалів справи.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Пунктом 2.4. вказаного договору підряду № ДП-08/11/15 від 20.11.2008 року передбачений обовязок відповідача відшкодувати витрати на відрядження понесені позивачем за цим договором, за умови предявлення підтверджуючих документів.

Як зазначалось вище, строк виконання зобовязання по відшкодуванню витрат договором не встановлений, тому відповідач повинен був розрахуватись з позивачем у семиденний строк з дня предявлення вимоги, тобто до 27.10.2011р.

Посилання відповідача на те, що позивач неправильно сплати судовий збір не відповідають дійсності, оскільки позивач відправив позовну заяву до господарського суду Сумської області 12.12.2011р., що підтверджується відміткою пошти на конверті, а надійшла вона до суду 19.12.2011р., тобто до встановлення нових ставок судового збору.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що витрати на відрядження відповідача були повязані з поставкою позивачем сульфіту натрію, відповідно до п. 4.4. договору підряду № ДП-08/11/15 від 20.11.2008р. Однак, як зазначає відповідач, сторони не дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору поставки, що міститься в п. 4.4 договору. Таким чином, відповідач вважає, що позивач не має права стягувати кошти за договором, щодо умов якого сторони не дійшли згоди.

Суд не погоджується з таким твердженням відповідача, враховуючи наступне:

З розрахунку витрат на відрядження вбачається, що частина вимог в розмірі 11316,12 грн. складається з витрат позивача на відрядження його працівників на підприємство відповідача, що підтверджується посвідченнями про відрядження та авансовими звітами, копії яких містяться в матеріалах справи. Інша частина вимог в розмірі 11700,00 грн. повязана з укладенням позивачем з ТОВ «Шлях» договору № 18/12 від 18.12.2008 р. на надання транспортних послуг, відповідно до умов якого ТОВ «Шлях» зобовязувалось надати транспортні послуги позивачу щодо перевезення його робітників за маршрутом м. Лисичанськ м. Суми, що підтверджується договором № 18/12 від 18.12.2008р. про надання транспортних послуг та рахунками-фактурами, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позивач надав належні докази на підтвердження понесених ним витрат на відрядження, повязані з виконанням ним договору підряду № ДП-08/11/15 від 20.11.2008р., які підлягають відшкодуванню відповідачем на підставі п. 2.4. договору підряду.

Заперечення відповідача до уваги не приймаються, оскільки вони є безпідставними та необґрунтованими.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім. М.В. Фрунзе» (40004, м. Суми, вул. Горького, 58; код 05747991) на користь Асоціації «Внєшторгсервіс-Україна» (93301, Луганська область, м. Попасна, вул. Комсомольська, 1; код 21808953) 23 016 грн. 12 коп. заборгованості по відшкодуванню витрат на відрядження за договором № ДП-08/11/15 від 20.11.2008 року, 1411 грн. 50 коп. судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯС.О. МИРОПОЛЬСКИЙ

Повний текст рішення складений 10.02.2012р.