Decision № 21343413, 25.01.2012, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2012 р. Справа № 5023/10648/11 (н.в.о. 50/148-0

вх. номер <Текст >

Суддя Господарського суду Харківської області Усатий В.О. <Текст >

При секретарі судового засідання Мазуренко А.О.

За участю: представника позивача - ОСОБА_1, дов. від 28.10.2011 р.,

представника відповідача - не з"явився

розглянувши матеріали справи за позовом: ТОВ "Основ"янка", м.Харків 3-я особа <Текст >

до Харківська міська рада, м. Харків 3-я особа <Текст >

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.10.2008 р. позов задоволено повністю, визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Основ"янка" (код 30754000, м.Харків, проспект Московський, буд.248-Г, кв.21) право власності на нежитлові приміщення підвального поверху в літ."А-4", а саме: нежитлові приміщення №18-5 площею 19,7 кв.м., № 18-9 площею 1,3 кв.м., всього загальною площею 21,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Харків, вул.Чайковського, 16.

До суду надійшла заява позивача про вказаного перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, яку було призначено до розгляду на 25.01.2012 р.

Представник позивача в даному судовому засіданні вимоги заяви підтримала та пояснила, що в момент укладання вказаного рішення власником спірних нежитлових приміщень була територіальна громада м.Харкова, про що стало відомо позивачу 08.12.2011 р. при звернення до КП "Харківське МБТІ".

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, відзиву не надав, проте він був належним чином повідомлений про час розгляду справи.

У відповідності до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

До таких обставин, які мають істотне значення для справи і не були відомі позивачеві на момент її розгляду та ухвалення рішення у справі, на думку позивача, належить реєстрація територіальною громадою м.Харкова в особі Харківської міської ради права власності на спірне приміщення - нежитлові приміщення підвального поверху в літ."А-4", а саме: нежитлові приміщення №18-5 площею 19,7 кв.м., № 18-9 площею 1,3 кв.м., всього загальною площею 21,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Харків, вул.Чайковського, 16 на підставі свідоцтва на право власності від 31.07.2006 р., у зв"язку з чим на момент винесення рішення у справі право власності на спірне майно вже було зареєстровано за іншою особою.

Викладене та надані позивачем документи, на його думку, свідчать про необхідність перегляду за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 06.10.2008р.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, позовні вимоги та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази суд дійшов до висновку про те, що вказані у заяві про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами обставини мають істотне значення для справи і є нововиявленими у розумінні ст.112, 113 ГПК України.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, крім іншого, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Приходячи до висновку про те, що вказані обставини є нововиявленими у розумінні ст.112, 113 ГПК України суд керується також Розясненням Президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 р. №04-5/563 “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами”, де в п.1 зокрема зазначається, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Суд з наявних у справі матеріалів вбачає, що наведені обставини ( реєстрації права власності на спірне майно за Територіальною громадою м.Харкова на момент прийняття рішення ) дійсно є матеріально-правовим фактом істотним для даної справи, оскільки це по суті унеможливлює задоволення позовних вимог про визнання права власності.

Так, у відповідності до ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Названі обставини є такими, що не були і не могли бути відомі заявникові (позивачу), адже останній не є субєктом права власності на реконструйоване ним майно.

Тобто, названі обставини є нововиявленими, оскільки відповідають ознакам, вказаним у п.1 ч. ст.112 ГПК України та у Розясненні Президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 р. №04-5/563, а відтак вони тягнуть за собою відповідні процесуальні наслідки передбачені ч.4 ст. 114 ГПК України. Згідно положень зазначеної норми за результатами перегляду судового рішення приймаються: 1) рішення - у разі зміни або скасування рішення; 2) постанова - у разі зміни або скасування постанови; 3) ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.

В даному випадку названі обставини свідчать про необхідність скасування рішення суду від 06.10.2008р. та ухвалення нового рішення про відмову в позові. При цьому суд виходить з наступного.

Позивач звернувся до суду про визнання за ним права власності на нежитлові приміщення підвального поверху в літ."А-4", а саме: нежитлові приміщення №18-5 площею 19,7 кв.м., № 18-9 площею 1,3 кв.м., всього загальною площею 21,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Харків, вул.Чайковського, 16.

Проте, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 10.08.2006 р., нежитлове приміщення №18-5 в літ"А-4", що знаходиться за адресою: м.Харків, вул.Чайковського, 16 на підставі свідоцтва про право власності від 31.07.2006 р. належить на праві власності Територіальній громаді м.Харкова в особі Харківської міської ради.

У відповідності до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 319 Цивільного кодексу України передбачене здійснення права власності, та закріплено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, виходячи із зазначених норм права підставою позову є обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності чи іншого речового права на майно. Необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання служить підтвердження позивачем своїх прав на майно на підставі відповідних документів.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у справі не надано суду правовстановлюючих документів які б встановлювали обставини стосовно правової природи спірного майна, не надано доказів набуття ТОВ "Основ"янка" права власноcті на спірне майно, не доведено наявності підстав для визнання права власності в розумінні приписів ст. 392 Цивільного кодексу України.

Таким чином, приймаючи до уваги, що власником спірних приміщень є Територіальна громада м.Харкова в особі Харківської міської ради та позивачем не надано суду доказів виникнення у нього права власності на вказане майно, суд не знайшов правових підстав для визнання за позивачем права власності на спірні приміщення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 47, 49, 75, 82 - 85, 112 - 114 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Скасувати рішення господарського суду Харківської області від 06.10.2008 р. у справі № 50/148-08.

В задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя Усатий В.О. <Довідник >

<Текст >