Court ruling № 21343373, 09.02.2012, Commercial Court of Sumy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

09.02.12

Справа №5021/195/12.

Суддя Господарського суду Сумської області Гордієнко М.І., розглянувши матеріали

за заявою – Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі

до боржника – Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмеблісервіс»( 41615, Сумська обл., м. Конотоп, вул. Професійна,30А, код 22979220)

про порушення справи про банкрутство,

В С Т А Н О В И В :

До суду звернулось Управління Пенсійного фонду України в м. Конотоп та Конотопському р-ні із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмеблсервіс» згідно ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Заява № 46/09 від 03.01.2012 р. підлягає поверненню без розгляду враховуючи нижчезазначене.

Відповідно до ч.1 ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у разі якщо громадянин- підприємець –боржник або керівні органи боржника- юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням або у разі ненадання боржником протягом року до органів ДПА податкової звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана незалежно від розміру вимог кредитора та строку виконання зобов”язань.

Відповідно до ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 названого Закону якщо відомості які підлягають внесенню до державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру не були до нього внесені вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Названий Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором (п.7 ст.19 Закону). Виходячи з вимог ч.2 ст. 34 ГПК України обставини справи які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до абзацу 5 ст.1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”місцезнаходження юридичної особи- адреса органу або особи яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (виконавчий орган).

Всупереч вимогам закону заявник такого доказу суду не подав.

В матеріалах справи відсутні належні докази того, що керівні органи боржника змінили своє місцезнаходження, що боржник не надає податкової звітності більше року, а також інші докази, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності.

Запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про те, що засновники вирішили припинити юридичну не є доказом відсутності боржника за місцезнаходженням та відсутності підприємницької діяльності.

Крім того, декларація з податку на прибуток з прочерками або нулями теж не свідчить, що ТОВ « Укрмеблсервіс» не займається підприємницькою діяльністю, дана декларація підтверджує, що юридична особа не отримала прибутку за звітний період.

Акт Державної виконавчої служби про відсутність юридичної особи за своїм місцезнаходженням не може служити доказом по справі, оскільки в Єдиному державному реєстрі відсутній відповідний запис.

А єдиним належним доказом відсутності керівних органів боржника за місцезнаходженням є наявність такого запису в Єдиному державному реєстрі.

Враховуючи вищевикладене, не вбачається підстав для порушення справи про банкрутство по ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, ст.9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суд-

У Х В А Л И В :

Заяву з доданими до неї документами повернути заявнику без розгляду.

Додаток : всього на 48 арк.

СУДДЯ М.І.ГОРДІЄНКО