Decision № 21299989, 01.02.2012, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2012 р. Справа № 5016/78/2012(17/9)

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Кондратовій О.В.,

з участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, довіреність №6-12 від 13.01.2012 р.,

ОСОБА_2, довіреність № 5-12 від 13.01.2012р.

від відповідача представник не зявився.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5016/78/2012 (17/9)

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Метро Кеш енд Кері Україна”, 02140, м.Київ, пр. Григоренка,43,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Дело Вкуса”, 54034, м.Миколаїв, вул. 1 Лінія 27, кв.34

про: стягнення заборгованості на суму 36534,01грн.,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Метро Кеш енд Кері Україна” звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дело Вкуса” про стягнення коштів у сумі 36534,01грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням грошового зобовязання відповідачем за договором купівлі-продажу № 169-ТЦ 23/11 від 01.03.2011р.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, місце і час судового розгляду справи, у судове засідання не зявився, вимог ухвали суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав,позов не спростував.

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, при цьому суд виходив з такого:

01 березня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш Енд Кері Україна»(надалі позивач, продавець) та ТОВ "Дело вкуса" (надалі відповідач, покупець) було укладено договір купівлі-продажу №169-ТЦ23/11 (надалі - договір), за яким продавець передає право власності на товар, який є у наявності у торгівельному центрі «МЕТРО»№23 (м. Миколаїв, пр.Героїв Сталінграду, 9д), а покупець приймає та оплачує такий товар у відповідності до умов договору .

Пунктом 2.1 договору сторони визначили, що загальна вартість товару, що продається покупцеві, зазначається у розрахункових документах, що надаються продавцем покупцеві під час отримання товару у торгівельному центрі згідно розміщеного покупцем замовлення.

Відповідно до пункту 2.2. договору покупець здійснює розрахунок за поставлений товар у розмірі 100% вартості товару протягом 7 (семи) календарних днів після отримання товару у торговому центрі продавця, але не пізніше останнього дня поточного місяця.

На виконання умов договору позивачем 26 квітня 2011 року було передано відповідачу товару на загальну суму 9297,22грн., а 27 квітня - товару на суму 13 679,83 грн., про що свідчать підписані уповноваженою особою відповідача, ОСОБА_3, розпорядження на відпуск товарів за безготівковим розрахунком №110830 та № 110832. (арк. спр. 10-11).

Відповідач повинен був оплатити отриманий 26 та 27 квітня товар 30 квітня 2011 року у відповідності до п. 2.2. договору купівлі-продажу № 169-ТЦ23/11. Проте, незважаючи на виставлені позивачем рахунки, повної оплати у встановлений договором термін відповідачем не було здійснено.

У зв'язку з тим, що у відповідача була переплата за раніше переданий товар у сумі 103, 93 грн., станом на 15.12.2011 року, сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 22 873,12 грн.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до вимог ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Положеннями ст.599 Цивільного кодексу передбачено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, задоволенню інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 3.8 договору купівлі-продажу сторони передбачили, що у випадку порушення покупцем строків оплати за поставлений товар, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Крім того, пунктом 3.10. договору передбачено, що у випадку прострочення виконання зобов'язання покупцем за договором більш ніж на 30 календарних днів з моменту переходу права власності, покупець зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 50% від вартості придбаної відповідно до податкової накладної, але не оплаченої повністю партії товару.

Згідно з частиною 1 статті 230 ГК учасник господарських відносин у випадку порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання зобов'язаний сплатити певні господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Частиною 3 статті 232 та частиною 2 статті 230 ГК визначено, що вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено.

Внаслідок невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу № 169-ТЦ23/11 від 01.03.2011р, позивачем було нараховано відповідачу пеню в сумі 2224,33 грн. та штраф за прострочення відповідачем оплати за поставлений товар більше ніж на 30 днів в сумі 11436,56 грн.

Відповідно до ст. ст. 610, 611, 612 Цивільного кодексу України встановлюється, що порушенням зобов'язання є його невиконання чи виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання або розірвання договору, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 3 ч.1 ст.83 ГПК України встановлено, що господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Частина третя статті 551 ЦК України передбачає, що суд може зменшити розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Частина перша статті 233 ГК України також передбачає таку можливість. При цьому згідно приписів цієї статті при зменшення розміру неустойки повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але і інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про зменшення розміру штрафу, що стягується до 5718,28 грн., оскільки розмір нарахованого позивачем штрафу надмірно великий у порівнянні із розміром основного боргу 22873,12 грн.

Судом також було перевірено правильність нарахування суми пені за допомогою програми «Законодавство» версія 2.8.1; сума пені становить 1758,10 грн., яка підлягає задоволенню за рахунок відповідача.

Таким чином, після здійсненого судом перерахунку, заборгованість відповідача перед позивачем становить суму у розмірі 30349,50 грн., з яких 22873,12 грн.- сума основного боргу, 1758,10 грн. пеня, 5718,28 грн.- штраф.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав суду доказів, які свідчать про належне виконання взятих на себе зобовязань за договором купівлі-продажу № 169-ТЦ23/11 від 01.03.2011р .

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на договорі сторін, чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не заперечені, тому підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дело Вкуса”, 54034, м.Миколаїв, вул. 1 Лінія 27, кв.34, ідентифікаційний код 36880923, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Метро Кеш енд Кері Україна”, 02140, м.Київ, пр. Григоренка,43, ідентифікаційний код 32049199, 22873,12 грн. (двадцять дві тисячі вісімсот сімдесят три грн. 12 коп.) суму основного боргу, 1758,10 грн. (одна тисяча сімсот пятдесят вісім грн. 10 коп.). пеня, 5718,28 грн. (пять тисяч сімсот вісімнадцять грн. 28 коп.)- штраф, 1397,50 грн. (одна тисяча триста девяносто сім грн. 50 коп. ) судовий збір.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити в повному обсязі.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Коваль

Рішення підписано 02.02.2012 року.