Decision № 21283577, 23.01.2012, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/57323.01.12 За позовомВиробничого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оніксбуд» ДоПублічного акціонерного товариства «Мегаполіс»

Простягнення 383733,17 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 (за дов.)

від відповідача ОСОБА_2 (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Виробниче підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оніксбуд»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства «Мегаполіс»про стягнення заборгованості за поставлений товар в розмірі 383733,17 грн., а саме: 366468,96 грн. заборгованості, 732,94 грн. інфляційних, 2680,75 грн. трьох процентів річних, 13850,52 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання щодо оплати за поставлений товар.

Ухвалою суду від 19.12.2011 р. було порушено провадження у справі № 6/573 та призначено розгляд останньої на 23.01.2012 р..

У судовому засіданні представник відповідача факт існування заборгованості визнав.

Розглянувши надані документи і матеріали, суд встановив:

01.09.2011 р. між виробничим підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оніксбуд»(постачальником) та публічним акціонерним товариством «Мегаполіс»(покупцем) було укладено договір № 09/01 про постачання матеріалів будівельного призначення (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору постачальник зобов'язався передати у власність покупця матеріали будівельного призначення, а саме матеріали, асортимент, кількість, ціна яких визначена в рахунках-фактурах до Договору, що надані постачальником та є невід'ємною частиною Договору, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору вартість товару вказується в рахунку-фактурі або видаткових накладних, що є невід'ємною частиною Договору і діє на момент відвантаження товару. Накладна на кожну окрему партію товару, що поставляється за даним Договором, визначає вартість кожної окремої партії товару в цілому.

Згідно п. 3.3 Договору покупець оплачує суму, зазначену в рахунку-фактурі або накладній, протягом 3-х днів з моменту поставки товару шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до п. 4.5 Договору постачання товару і його прийняття оформляються в накладній на відвантаження товару, що підписується уповноваженими представниками сторін.

13.09.2011 р. постачальником було поставлено покупцю товар відповідно до рахунку- фактури № 09/13 на загальну суму 366468,96 грн., що підтверджується доказами, наданими в матеріали справи.

Поставка товару та його отримання покупцем підтверджується видатковою накладною № 09/13 від 13.09.2011р. та відповідною податковою накладною (копії в матеріалах справи). Вказана видаткова накладна містить підписи та печатки як позивача, так і відповідача. Таким чином, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором.

Покупець оплату товару не здійснив, внаслідок чого його заборгованість становить 366468,96 грн.

Станом на день розгляду справи заборгованість в розмірі 366468,96 грн. відповідачем не сплачена.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 366468,96 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що порушення зобовязання сторони несуть відповідальність у вигляді пені виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України.

За розрахунком позивача, який судом перевірено та прийнято як вірний, з відповідача за період 17.09.2011 р. - 14.12.2011 р. підлягає стягненню 13850,52 грн. пені.

Крім того, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобовязання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, що передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України.

За розрахунком позивача, прийнятим судом як вірний, з відповідача підлягає стягненню 2680,75 грн. трьох процентів річних.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції

17.09.2011 - 14.12.2011366468.961.001366.47366835.43

За розрахунком суду з відповідача підлягає стягненню 366,47 грн. інфляційних (366835,43 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції).

У задоволенні вимог про стягнення 366,47 грн. інфляційних судом відмовлено.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобовязаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 366835,43 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 13850,52 грн. пені, 2680,75 грн. трьох процентів річних, а разом - 383366,70 грн.

У задоволенні вимог про стягнення 366,47 грн. інфляційних судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволенню позовних вимог. Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 7667,33 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Мегаполіс»(01023, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 16, код 00309329) на користь виробничого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оніксбуд»(04070, м. Київ, вул. Почайнинська, 38/44, код 24103288) 366835,43 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 13850,52 грн. пені, 2680,75 грн. трьох процентів річних, 7667,33 грн. судового збору.

В іншій частині позову судом відмовлено.

Суддя С. А. Ковтун

Рішення підписано 27.01.2012 р.