Жовтневий районний суд м. Маріуполя
Донецької області
Справа № 2/519/386/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Заочне
20 січня 2012 року місто Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя в складі
головуючого судді Кулик С.В.,
при секретарі Чубаровій Т.Д.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення, -
ВСТАНОВИВ:
01.11.2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про звернення стягнення, зазначивши, що 15.06.2006 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № MR14AU00060007, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 12892,30 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 13.06.2013 року. У порушення умов договору відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав, що призвело до збитків позивача. У звязку з зазначеними порушеннями зобовязань за кредитним договором відповідач станом на 03.08.2011 року має заборгованість у розмірі 10125,74 доларів США, яка складається з наступного: 7031,08 доларів США заборгованість за кредитом, 2040,16доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом, 221,58 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 832,92 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором. В забезпечення виконання зобовязань за укладеним договором 15.06.2006 року між позивачем та відповідачем був укладений договір застави рухомого майна, згідно з яким відповідач надав в заставу автомобіль DAEWOO, модель lanos TF69Y, рік випуску: 2006 року, тип ТЗ: легковий сєдан В, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_2. В порушення вищезазначених вимог та умов договору відповідач зобовязання за кредитним договором не виконує, предмет застави в заклад банку не передав. Тому просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № MR14AU00060007 від 15.06.2006 року в розмірі 10125,74 доларів США, що за курсом НБУ складає 80 702,15 гривень, звернути стягнення на предмет застави: автомобіль DAEWOO, модель lanos TF69Y, рік випуску: 2006 року, тип ТЗ: легковий сєдан В, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк»з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. А також стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 807 гривень 02 копійок витрати ІТЗ у розмірі 120 гривень 00 копійок.
Представник позивача в судовому засіданні не була присутня, надала суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутність, наполягала на задоволенні позовних вимог.
Відповідач у судове засідання не зявився з невідомих суду причин, про час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини сторін достатніми, суд розглянув справу у відсутність сторін.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 15.06.2006 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № MR14AU00060007, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 12892,30 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 13.06.2013 року.
Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог у відповідності до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В забезпечення виконання зобовязань за укладеним договором 15.06.2006 року між позивачем та відповідачем був укладений договір застави рухомого майна, згідно якого відповідач надала у заставу автомобіль DAEWOO, модель lanos TF69Y, рік випуску: 2006 року, тип ТЗ: легковий сєдан В, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_2.
Згідно розрахунку заборгованості, станом на 03.08.2011 року загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 10125,74 доларів США, яка складається з наступного: 7031,08 доларів США заборгованість за кредитом, 2040,16доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом, 221,58 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 832,92 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Позивачем заявлено вимоги щодо зняття автомобіля DAEWOO, модель lanos TF69Y, рік випуску: 2006 року, тип ТЗ: легковий сєдан В, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_2 з обліку в органах ДАЇ України, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх передбачених нормативно правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету застави, у звязку з тим, що органи ДАЇ України не були притягнуті до участі у справі, позивачем окремих вимог до них не предявлено, суд вважає, в задоволенні цих вимог слід відмовити.
Крім того позивачем заявлені вимоги щодо звернення стягнення на предмет застави, а саме: автомобіля DAEWOO, модель lanos TF69Y, рік випуску: 2006 року, тип ТЗ: легковий сєдан В, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_2, з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, суд вважає, в задоволенні цих вимог слід відмовити, оскільки юрисдикцією суду не передбачено надання доручення Банку від імені позичальника на реалізацію майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно зі ст. 11 ч. 1 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як в межах заявлених вимог та на підставі доказів наданих сторонами.
Згідно зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки, в порушення умов укладеного договору, відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.
Оскільки суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, то з відповідача підлягають стягненню судові витрати відповідно до ЗУ «Про судовий збір»від 08.07.2011 року № 3674-VI, а саме судовий збір у розмірі 807 гривень 02 копійки.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 11, 88, 212, 215, 224 - 226 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 530, 590, 610 - 612, 651, 1048 - 1050, 1054 ЦК України, ЗУ «Про заставу»
від 2 жовтня 1992 року N 2654-ХІІ, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення задовольнити частково.
Звернути стягнення на предмет застави: автомобіль DAEWOO, модель lanos TF69Y, рік випуску: 2006 року, тип ТЗ: легковий сєдан В, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_2.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. №29098829000000 (для погашення заборгованості), рах. № 64993919400001 (для відшкодування судових витрат), МФО 305299, судовий збір у розмірі 807 (вісімсот сім) гривень 02 копійки.
Заочне рішення може бути переглянуто суддею, яким воно було винесено, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана в перебігу десяти днів з моменту отримання копії рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суд Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя. Особам, які приймали участь у розгляді справи, але не були присутні при проголошенні судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів від дня отримання копії цього рішення.
Суддя
The court decision No. 21221346, Central District Court of Mariupol City (until 25.04.2025 - Zhovtnevyi District Court of Mariupol City) was adopted on 20.01.2012. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful data quickly.
This decision relates to case No. 2-5650/11. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: