Court ruling № 21195745, 24.01.2012, Commercial Court of Zaporizhzhia Oblast

номер провадження справи 30/18/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

про заходи до забезпечення позову

24.01.12 Справа № 5009/276/12

Суддя Кагітіна Л.П. розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову та матеріали справи № 5009/276/12

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (72319, АДРЕСА_1)

до відповідача-1: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (72316, АДРЕСА_2)

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" (17311, Чернігівська область, Сріблянський район, с. Калюжниці, вул. Незалежності, 51)

про стягнення 34 857 грн. 15 коп.,

Без виклику представників сторін

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 1 - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" 34 857 грн. 15 коп. заборгованості за договором №1 від 26.07.2011р. на проведення збиральних робіт сільськогосподарських культур.

До позовної заяви позивач надав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно та грошові суми Товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина".

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Тобто, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно чи грошові суми, які є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись на момент виконання рішення. А оскільки заява про забезпечення позову розглядається судом без виклику сторін, тягар доказування покладається на особу, яка подала зазначену заяву за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України.

Згідно з ст. 67 ГПК України, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до роз’яснень ВАС України від 23.08.1994р. № 02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадках невжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.94 № 02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, а також інформаційного листа Вищого господарського суду України від 30.12.08 № 5-05/759, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення.

Як свідчать матеріали справи, обґрунтувань щодо наявності підстав забезпечення позову, як того вимагають роз’яснення Вищого господарського суду України, позивачем не зазначено.

Позивач заявляючи вимогу про забезпечення позову нічим її не обґрунтовує, відомостей про майно та грошові кошти, на які необхідно накласти арешт не надав та не підкріпив доказами таку необхідність. Також із заяви позивача залишається незрозумілим якими саме діями відповідач створює небезпеку, чи які саме факти наштовхнули позивача на припущення щодо ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.

Крім того, в ч. 1 ст. 67 ГПК України законодавцем передбачена альтернативна можливість застосування таких видів забезпечення позову як арешт майна або арешт грошових сум відповідача. Позивачем заявлено вимогу “…накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачу” без уточнення який саме з цих двох видів забезпечення на його думку належить застосовувати.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 22, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України

УХВАЛИВ:

Заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову залишити без задоволення.

Ухвалу направити сторонам у справі.

Суддя Л.П. Кагітіна

< Дата слухання справи ><час слухання справи >