№ 21079487, 01.08.2011, Ternopil District Administrative Court

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/1992/11

"01" серпня 2011 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої суддіДанилевич Н.А.

при секретаріСтасюк А.В.

за участю:

представника позивачаФранчук М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом Тернопільського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення допомоги, суд

В С Т А Н О В И В:

Тернопільський міськрайонний центр зайнятості робочий орган виконавчої дирекції фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, надалі позивач, звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2, надалі відповідач, про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю на суму 4285,51 грн., посилаючись на те, що ОСОБА_2 одночасно перебуваючи на обліку в Тернопільському міськрайонному центрі зайнятості був зареєстрований, як фізична особа підприємець та незаконно отримав допомогу по безробіттю на суму 4285,51 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з мотивів, вказаних у позовній заяві та просила позов задовольнити, пояснивши, що відповідач 11 березня 2008 року звернувся до Тернопільського міськрайонного центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні вказавши, що він є безробітним. 18 березня 2008 року йому було надано статус безробітного, а також виплачено як безробітному допомогу з 16.06.2008р. по 12.03.2009р. в розмірі 4285,51 грн. Проте відповідач одночасно був зареєстрований, як фізична особа підприємець, про свої доходи Тернопільському міськрайонному центрі зайнятості відомостей не подавав.

Відповідач в судове засідання не зявився. Про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки за місцем проживання. Суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача на підставі наявних доказів відповідно до ст.128 КАС України.

Страхування громадян на випадок безробіття є окремим видом загальнообовязкового державного соціального страхування і здійснюється на підставі Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000р. № 1533-ІІІ (далі Закон України) Фондом загальнообовязкового державного соціального страхування України в особі виконавчих дирекцій Фонду, функції яких згідно ст. 12 Закону України виконують органи державної служби зайнятості.

У відповідності до ст. 1 Закону України обєктом страхування на випадок безробіття є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, передбачених ст. 7 цього Закону.

На підставі ст.2 Закону України «Про зайнятість населення»безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно п. п. 1 п. 20 Постанови Кабінету Міністрів №219 від 14.02.2007 року - громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування, в тому числі на сезонні або загальнодержавні оплачувані громадські роботи, державної реєстрації фізичної особи - підприємця, укладення цивільно-правового договору, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг. При цьому в картці робиться запис про прийняття на роботу, зазначаються дата і номер наказу, дата видачі та номер реєстраційного свідоцтва, дата укладення цивільно-правового договору.

Як встановлено матеріалами справи, відповідач 11 березня 2008 року звернувся до позивача із заявою про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю (а.с.5). Згідно поданої заяви відповідач повідомив, що як субєкт підприємницької діяльності, засновник (співзасновник) юридичних осіб не зареєстрований та взяв на себе певні зобовязання, зокрема своєчасно повідомляти центр зайнятості про зміну прізвища, місця проживання, працевлаштування на тимчасову чи постійну роботу, призначення пенсії, поступлення на навчання, виїзд за кордон тощо, підтвердивши ці відомості документально. З відповідальністю за недостовірність внесених у заяву особистих даних, невиконання обовязків, як безробітного, ознайомлений.

18 березня 2008 року відповідач отримав статус безробітного у Тернопільському міськрайонному центрі зайнятості та відповідно до довідки, виданої Тернопільським міськрайонний центром зайнятості (а.с.7), отримував допомогу по безробіттю відповідно до п.4 ст.32, п.1 ст.33 ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та п.п.4.3., 4.4. «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності».

При цьому судом встановлено, що з 06.10.2004 р. відповідач був зареєстрований, як субєкт підприємницької діяльності - фізична особа., що підтверджується актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення №22-11 від 25 травня 2011р. (а.с.11-10).

У відповідності до п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»застраховані особи, зареєстровані як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг, тобто відповідач зобовязаний був повідомити Тернопільський міськрайонний центр зайнятості, що він був зареєстрований, як фізична особа - підприємець.

Оскільки відповідач не повідомив факту реєстрації його, як фізичної особи - підприємця, то відповідно до п.3 ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

За цих обставин, суд приходить до переконання, що вимоги позивача є ґрунтовні, відповідають нормам чинного законодавства та підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 72, 86, 159-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь Тернопільського міськрайонного центру зайнятості (вул. Текстильна, 1 Б м. Тернопіль, 46010) 4285,51 грн. (чотири тисячі двісті вісімдесят пять грн. 51 коп.) допомоги по безробіттю на р/р №37171300901002 МФО 838012 Банк ГУДКУ у Тернопільській області, код ЄДРПОУ 14029303, КЕКВ 1341.

Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст..254 КАС України і може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.

Головуючий суддяДанилевич Н.А.

копія вірна

СуддяДанилевич Н.А.