Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 2а/1570/8243/2011
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2012 року м.Одеса
12год. 55хв.
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Харченко Ю.В.
При секретарі Ігнатенко М.Ю.
За участю представників сторін:
Від позивача: ДПІ у Приморському районі м.Одеси ОСОБА_1 - за довіреністю №14894/а/10-117 від 16.03.2011р.
Відповідач: ОСОБА_2 до суду не зявився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином та своєчасно.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси до ОСОБА_2 про стягнення суми податкової заборгованості у загальному розмірі 189236,10грн.,
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси, в якому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 суму податкової заборгованості у загальному розмірі 189236,10грн., з яких 55842,48грн. податок на додану вартість, 96938,93грн. акцизний збір та 36454,69грн. ввізне мито.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність у ОСОБА_2 заборгованості у загальній сумі 189236,10грн., яка утворилась внаслідок несплати відповідачем ввізного мита в сумі 34718,75грн. та штрафних санкцій у сумі 1735,94грн., що визначено податковим повідомленням Хмельницької митниці від 26.05.2010р. №26; акцизного збору в сумі 92322,79грн. та штрафних санкцій у сумі 4616,14грн., що визначено податковим повідомленням Хмельницької митниці від 26.05.2010р. №27; податку на додану вартість у сумі 53183,31грн. та штрафних санкцій у сумі 2659,17грн., що визначено податковим повідомленням Хмельницької митниці від 26.05.2010р. №28.
Відповідач у судові засідання 28.11.2011р. та 16.12.2011р. та 13.01.2012р. не зявився, про дату, час та місце судових засідань повідомлявся належним чином та своєчасно, проте наявна у матеріалах справи судова кореспонденція, яка надсилалася на зазначену в реєстраційних документах адресу відповідача, поверталася до суду з відповідними поштовими повідомленнями з відмітками органу звязку - «за зазначеною адресою не знаходиться», з яких вбачається, що адресат ОСОБА_2 за вказаною у реєстраційних документах адресою, зокрема, 65006, АДРЕСА_1, не знаходиться. При цьому, як вбачається з наявної у матеріалах справи належним чином засвідченої копії Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням ОСОБА_2 є саме - 65006, АДРЕСА_1.
Відповідно до ч.1 ст.40 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.
Таким чином, з огляду на відсутність у судових засіданнях відповідача та відсутність будь-яких заперечень з його боку на адміністративний позов, справу розглянуто на підставі наявних у ній доказів відповідно до приписів ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, та системно проаналізувавши приписи законодавства, чинного на момент здійснення перевірки, суд встановив наступне.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів адміністративного позову ОСОБА_2 перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у Приморському районі м.Одеси.
Як зясовано судом та підтверджується наявними у справі документами, у період з 28.12.2009р по 30.12.2009р. фахівцями Хмельницької митниці ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відповідно до наказу Хмельницької митниці від 25.12.2009р. №895 «Про проведення камеральної перевірки», була проведена камеральна перевірка митного оформлення транспортного засобу Lexus LS 430 (2004р.в. НОМЕР_2 за митною декларацією від 04.10.2007р. №509010100/7/10652.
За наслідками означеної перевірки складено акт №К0002/2010/00000000/НОМЕР_1 від 06.04.2010р. «Про проведення камеральної перевірки платника податку фізичної особи ОСОБА_2 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 виданий 03.09.1997р. Чемеровецьким РВ УМВС України в Хмельницькій області, ідентифікаційний код НОМЕР_1)», в якому встановлено, що 04.10.2007р. громадянин України ОСОБА_2 ввіз на митну територію України в зоні діяльності Кучурганської митниці транспортний засіб марки LS 430», 2004року випуску, кузов НОМЕР_2, який ним було одержано в якості спадщини за заповітом, відкритої за межами України на його користь. При цьому, при переміщенні через митний кордон України та здійснення митного контролю даного транспортного засобу ОСОБА_2 надав Кучурганській митниці власноручно заповнену митну декларацію №509010100/7/10652, у якій в порушення приписів п.7 ст.8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України»від 13.09.2001р. №2681-ІІІ (зі змінами та доповненнями) у якості підстави для надання пільг в оподаткуванні зазначив заповіт від 20.10.2006р. №7/1-8669 та свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 11.09.2007р. №7/3-1512, у результаті чого при ввезені вказаного автомобіля на митну територію України відповідачем не сплачено податків та зборів у загальному розмірі 180224,85грн., з яких 34718,75грн. мито, 92322,79грн. акцизний збір, 53183,31грн. ПДВ.
На підставі означеного акта перевірки Хмельницькою митницею 26.05.2010р. винесено податкові повідомлення №26 щодо визначення суми податного зобовязання по ввізному миту у загальному розмірі 36454,69грн., з яких 34718,75грн. основний платіж та 1735,94грн. штрафні санкції, №27 щодо визначення суми податного зобовязання по акцизному збору в загальному розмірі 96938,93грн., з яких 92322,79грн. основний платіж та 4616,14грн. штрафні санкції, та №28 щодо визначення суми податного зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 55842,48грн., з яких 53183,31грн. основний платіж та 2659,17грн. штрафні санкції.
Означені податкові повідомлення від 26.05.2010р. №26, №27, №28 були отримані ОСОБА_2 15.06.2010р., про що свідчить його особистий підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення №10090430.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-ХІІ від 25.06.1991р. (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Статтею 11 вказаного Закону передбачено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування.
Відповідно до пп.пп.4.2.1,4.2.2 п.4.2 ст.4 вказаного Закону, якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому зазначеним Законом.
Згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.
Відповідно до п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 вищезазначеного закону узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена у встановлений законодавством строк, визнається сумою податкового боргу.
Згідно п.1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до п.п.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги". Також, згідно п.п.6.2.4 п.6.2 ст.6 вищевказаного Закону у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Так, 08.12.2010р. ДПІ у Приморському районі м.Одеси на адресу ОСОБА_2, була надіслані перша податкова вимога №1/940 від 14.10.2010р. на суму 189236,10грн., яка була отримана відповідачем 14.12.2010р., про що свідчить копія відповідного повідомлення про отримання поштового відправлення з відповідним підписом ОСОБА_2, та друга податкова вимога №2/2305 від 15.12.2010р. на суму 189236,10грн., яка також своєчасно була отримана відповідачем, про що свідчить копія відповідного повідомлення про отримання поштового відправлення з відповідним підписом ОСОБА_2
Разом з тим, відповідних належних доказів в підтвердження сплати відповідачем, визначених означеними податковими вимогами сум податкового боргу суду не надано.
Таким чином, як вбачається з наведеного та підтверджується наявним у матеріалах справи листом №10/1-14/7811 Хмельницької митниці надісланого 28.12.2011р. на імя Голови комісії з проведення реорганізації ДПІ у Приморському районі м.Одеси, за ОСОБА_2 рахується податкова заборгованість у загальному розмірі 189236,10грн., з яких 55842,48грн. податок на додану вартість, 96938,93грн. акцизний збір, та 36454,69грн. ввізне мито.
Згідно п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно зі ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню повністю зі стягненням з ОСОБА_2 податкової заборгованості у загальному розмірі 189236,10грн.
Керуючись ч.4 ст.128, ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1.Адміністративнийпозов Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси до ОСОБА_2 про стягнення суми податкової заборгованості у загальному розмірі 189236,10грн., задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_2 (65006, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход державного бюджету:
- на розрахунковий рахунок 31113029700008, код платежу 14010300, одержувач: ГУДКУ в Одеській області 23213460, банк одержувача: ГУДКУ в Одеській області МФО 828011 заборгованість по податку на додану вартість у загальному розмірі 55842(пятдесят пять тисяч вісімсот сорок дві)грн. 48коп.
- на розрахунковий рахунок 31217248700008, код платежу 14030800, одержувач: ГУДКУ в Одеській області 23213460, банк одержувача: ГУДКУ в Одеській області МФО 828011 заборгованість по акцизному збору у загальному розмірі 96938(девяносто шість тисяч девятсот тридцять вісім)грн. 93коп.
- на розрахунковий рахунок 31214252700008, код платежу 15010500, одержувач: ГУДКУ в Одеській області 23213460, банк одержувача: ГУДКУ в Одеській області МФО 828011 заборгованість по ввізному миту у загальному розмірі 36454(тридцять шість тисяч чотириста пятдесят чотири)грн. 69коп.
Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили у разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 19 січня 2012 року
Суддя Харченко Ю.В.
The court decision No. 21077618, Odesa District Administrative Court was adopted on 19.01.2012. The procedural form is Administrative, and the decision form is . On this page, you will find useful data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary data quickly.
This decision relates to case No. 2а/1570/8243/2011. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: