Court ruling № 21075939, 12.12.2011, Lviv District Administrative Court

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

У Х В А Л А

м. Львів

12.12.2011 р.№ 2а-4832/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Мричко Н.І.

за участю секретаря судового засідання Якимець О.І

представника позивача Монастирського О.Я.

представника відповідача Кармелюка Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вальво»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова про визнання протиправними дій, -

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вальво»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова, в якому просить

-визнати протиправними дії відповідача по проведенню невиїзної документальної

перевірки ТзОВ «Вальво»з питань правильності формування податкового зобовязання та податкового кредиту за період з 01.08.2010 року по 30.11.2010 року, за результатами якої складено Акт перевірки №329/231/20800317 від 21.03.2011 року;

-визнати протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі м.Львова, які

полягають у викладенні в Акті перевірки №329/23-1/20800317 від 21.03.2011 року необгрунтованих протиправних висновків про нікчемність фінансово-господарських операцій між ТзОВ «Вальво»та контрагентами ПП «Експерт-Логістік»(продавцем) та ВАТ «Локомотиворемонтний завод»(покупцем) за період з 01.08.2010 року по 30.11.2010 року.

В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про закриття провадження у справі. Дане клопотання мотивоване тим, що висновки викладені в акті перевірки не є рішенням субєкта владних повноважень, не породжують будь-яких прав і обовязків осіб, а тому не можуть бути предметом спору в адімністративній справі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти закриття провадження у справі у звязку з безпідставністю такого клопотання.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що клопотання відповідача підлягає задоволенню, а провадження у справі закриттю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі м.Львова проведена невиїзна документальна перевірка ТзОВ «Вальво»з питань правильності формування податкового зобовязання та податкового кредиту за період з 01.08.2010 р. по 30.11.2010 р., за результатами якої складено акт перевірки №329/23-1/20800317 від 21.03.2011р. За наслідками перевірки складений Акт про результати невиїзної перевірки ТзОВ «Вальво»№ 329/23-1/20800317 від 21.03.2011 року.

Згідно висновів Акта перевірки встановлено порушення ч. 5 ст. 203, ч.1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в ммент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання насліків, що обумовлені ними по правочинах при придбанні та продажу товарів, робіт, послуг. Товар, послуги по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України.

Окрім цього, перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів, робіт, послуг за період з 01.08.2010 року по 30.11.2010 року які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість». У зв'язку з непідтвердженням податкового кредиту з податку на додану вартість, в ТзОВ «Вальво»відсутні об'єкти оподаткування податковм на додану варість по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) підприємством покупцем.

Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану варість та податкм на прибуток.

При вирішенні клопотання, суд виходить з настпуного.

Суд зазначає, що адміністративне судочинство, згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України спрямоване на захист прав, свобод та інтересів осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень зі сторони субєктів владних повноважень.

З положень ч.ч. 1, 2 ст. 17 КАС України вбачається, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у звязку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у звязку з публічним формуванням субєкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У контексті положень ч. 2 ст. 17 КАС України, рішеннями субєкта владних повноважень є нормативно-правові акти та правові акти індивідуальної дії. Під нормативно-правовим актом слід розуміти офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це субєктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер та розрахований на неодноразове застосування. Правовим актом індивідуальної дії є виданий субєктом владних повноважень офіційний письмовий документ, прийнятий на виконання нормативно-правового акта, дію якого поширено на конкретних осіб, та/або, які стосуються конкретної ситуації і є актом одноразового застосування норм права.

При цьому, в розумінні ст. 17 КАС України, акт перевірки не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії і не тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обовязків у позивачів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що акт перевірки не є рішенням субєкта владних повноважень (нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії), а тому не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

З приводу цього суд зауважує, що вимоги позивача стосовно визнання неправомірними висновків відповідача, викладених в акті перевірки не можуть бути самостійним предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки є складовою частиною акту перевірки та за своєю правовою природою нерозривно повязані з останнім.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що за результатами проведення вказаної перевірки та складення акту перевірки жодних рішень відповідачем щодо донарахування позивачу податкових зобовязань не приймалось.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 157 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 157 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 цієї статті, суд повинен розяснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Суд звертає увагу, що цей спір не підлягає розгляду в судовому порядку, незалежно від виду судочинства, а тому при закритті провадження у справі, підстави для зазначення компетентного суду відсутні.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

клопотання представника відповідача задовольнити.

Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вальво»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова про визнання протиправними дій

.

Розяснити позивачу, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили в строк та в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Мричко Н.І.