Court ruling № 21074148, 20.09.2011, Zhytomyr District Administrative Court

справа № 0670/5169/11

категорія 8.2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2011 р.                                                                       м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Капинос О.В. ,

при секретарі - Господарчук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український машинобудівний концерн" <в особі >до Малинської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання дій по проведенню невиїзної документальної перевірки неправомірними,-

встановив:

ТОВ "Український машинобудівний концерн" звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати неправомірними дії посадових осіб Малинської міжрайонної державної податкової інспекції по проведенню невиїзної документальної перевірки від 05.04.2011 року № 46/23-12/37082089 та винесенню висновків про нікчемність правочину між ТОВ "Технік" і ТОВ "Український машинобудівний концерн" та завищенню податкового кредиту у грудні 2010 року в сумі 161400 грн. та податкових зобов"язань у грудні 2010 року в розмірі 166400 грн. ТОВ "Український машинобудівний концерн".

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив провадження у справі закрити.

Суд, обговоривши питання про закриття провадження у справі, вважає, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Як вбачається зі змісту адміністративного позову, та підтверджено поясненнями представника позивача, наданих в судовому засіданні, позивач фактично оскаржує акт від 05.04.2011 року № 46/23-12/37082089 "Про результати невиїзної документальної перевірки з питань правових відносин ТОВ "Український машинобудівний концерн" з ТОВ "Технік" за грудень 2010 року".

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За визначенням, наведеним п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України, суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зі змісту п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України вбачається, що правовий акт індивідуальної діє є різновидом рішення суб'єкта владних повноважень, з огляду на що має відповідати таким ознакам: виражати волю (волевиявлення) уповноваженого суб'єкта права, його владні приписи; мати офіційний характер, обов'язковий до виконання; регулювати суспільні відносини; встановлювати правову норму чи конкретне правовідношення; прийматися у визначеній формі; мати значення юридичного факту, що спричиняє певні правові наслідки та породжує права і обов'язки у тих конкретних суб'єктів, яким він адресований.

Тобто, особливою відмінністю правового акту від інших управлінських актів є наявність у ньому змісту управління певної особи шляхом встановлення прав і обов'язки для інших суб’єктів.

Між тим, акт перевірки не є рішенням суб’єкта владних повноважень, оскільки безпосередньо не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов’язків у позивача, а отже не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Так, відповідно до п. 3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року №984, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта, який повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (п. 4 розділу І цього ж Порядку).

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (п. 5 розділу І цього ж Порядку).

Отже, акт перевірки за дотриманням господарською одиницею вимог податкового законодавства є виключно способом оформлення результатів такої перевірки та є лише носієм доказової інформації, який може свідчити про виявлені порушення, що принципово відрізняє його від такого поняття як "правовий акт індивідуальної дії".

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Оскільки акт перевірки не є юридичною формою рішення відповідача і сам по собі не породжує певних правових наслідків для позивача, а відтак не може бути предметом розгляду у судовому порядку, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження в адміністративній справі щодо зазначених позовних вимог.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Провадження в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український машинобудівний концерн" до Малинської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання дій по проведенню невиїзної документальної перевірки неправомірними закрити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий суддя:                                                                      О.В. Капинос

20.09.2011