Decision № 20949685, 16.01.2012, Commercial Court of Zaporizhzhia Oblast

номер провадження справи <Текст >

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.12 Справа № 8/5009/7870/11

Суддя Попова І.А.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Південна промислова компанія”(69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 3-г)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Денкон”(69035, м. Запоріжжя, вул. Інженерна, б.1, оф. 512)

про стягнення 75455 грн. 57 коп. основного боргу за договором № 08/09/2010 від 08.09.2010 р., 1974 грн. 13 коп. річних процентів, 3098 грн. 37 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 5653 грн. 72 коп. пені, 7315 грн. 16 коп. штрафу (передбаченого п. 7.2 договору), 460 грн. 80 коп. штрафу (передбаченого п. 7.3 договору)

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача ОСОБА_1., дов. від 19.08.2011 р.

Відповідача не з'явився

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 75455 грн. 57 коп. основного боргу за договором № 08/09/2010 від 08.09.2010 р., 1974 грн. 13 коп. річних процентів, 3098 грн. 37 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 5653 грн. 72 коп. пені, 7315 грн. 16 коп. штрафу (передбаченого п. 7.2 договору), 460 грн. 80 коп. штрафу (передбаченого п. 7.3 договору).

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 16.01.2012 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених в позові. В обґрунтування вимог вказує, що на виконання умов договору купівлі-продажу № 08/09/2010, укладеного з відповідачем 08.09.2010 р., за видатковими накладними № А-00006196 від 02.11.2010 р. та № А-00007631 від 22.12.2010 р. поставив останньому товар. Зобовязання щодо оплати отриманого товару відповідач виконав частково, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 73151 грн. 57 коп., яку позивач просить стягнути з товариства «Денкон». Також останнім не повернуто тару, в якій відвантажено товар. Вартість тари, переданої відповідачу за видатковою накладною № Ю-00006199 від 02.11.2010 р., складає 2304 грн., про стягнення якої також заявлено позивачем. Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань згідно п.п. 7.1, 7.2, 7.3 договору позивач просить стягнути з відповідача 5653 грн. 72 коп. пені, нарахованої за період з 03.12.2010 р. по 02.06.2011 р., 7315 грн. 16 коп. штрафу за затримку оплати за поставлений товар, 460 грн. 80 коп. штрафу за несвоєчасне повернення тари. Також, згідно ст. 625 ЦК України до стягнення заявлено 3098 грн. 37 коп. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з грудня 2010 р. по жовтень 2011 р., та 1974 грн. 13 коп. річних процентів, нарахованих за період з 03.12.2010 р. по 18.11.2011 р.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, не скористався правом надати відзив на позов, в судове засідання представник не з'явився. Відповідач 20.12.2011 р. отримав ухвалу від 14.12.2011 р. про порушення провадження по даній справі, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштової кореспонденції, та мав достатньо часу на підготовку до розгляду справи та обґрунтування своїх заперечень за їх наявності. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»). Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обовязком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 16.01.2012 року за відсутності представника відповідача.

Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що сторонами по справі 08.09.2010 р. укладено договір купівлі-продажу № 08/09/2010 за умовами якого позивач зобовязався передати відповідачу товар кабельно-провідникову та електротехнічну продукцію, а відповідач прийняти товар та оплатити його. Пунктом 3.1 вказаного договору сторонами передбачено, що ціна товару зазначається в узгодженій сторонами специфікації, рахунку-фактурі. Порядок розрахунків узгоджено п. 5.1 договору, яким передбачено, що оплата за кожну партію товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів та поточний рахунок продавця в строки, зазначені в узгодженій Специфікації. Відповідно до п. 6.3 договору найменування, кількість та вартість тари зазначається в відвантажувальній накладній. Тара підлягає поверненню в строк 30 календарних днів. Повернення пустої тари здійснюється по накладній.

Як свідчать вивчені матеріали, на виконання умов договору № 08/09/2010 від 08.09.2010 р. сторонами узгоджено специфікації № 1 від 13.09.2010 р. та б/н від 04.11.2010 р., відповідно до яких оплата здійснюється з відстрочкою платежу в 30 календарних днів. За видатковими накладними № А-00006196 від 02.11.2010 р. та № А-00007631 від 22.12.2010 р. позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 210646 грн. 26 коп., який отримано відповідачем, про що свідчать підпис уповноваженої особи на зазначених накладних та довіреності № 228980 від 01.11.2010 р. та № 142 від 16.12.2010 р. Крім того, за видатковою накладною № Ю-00006199 від 02.11.2010 р. уповноваженому представнику відповідача передано тару загальною вартістю 2304грн., яка відповідно до умов договору підлягає поверненню продавцю.

Як свідчить позивач, в порушення умов договору відповідач в узгоджені строки зобов'язання щодо оплати отриманого товару виконав частково. Згідно представленого позивачем розрахунку за відповідачем залишилася заборгованість в розмірі 73151 грн. 57 коп. Крім того, відповідачем не повернуто тару вартість якої складає 2304 грн. Листом № 405 від 29.04.2011 р. відповідач підтвердив наявність заборгованості перед позивачем та гарантував сплату заборгованості у визначені строки. Як передбачено приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати боргу та повернення тари позивачу, суму заборгованості не оспорив, суд вважає, що вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 75455 грн. 57 коп. обґрунтовані, підтверджені доданими розрахунками та матеріалами та підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті отриманого товару, вимоги про стягнення втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 3098 грн. 37 коп., нарахованих за період з грудня 2010 р. по жовтень 2011 р., та річних процентів в сумі 1974 грн. 13 коп., нарахованих за період з 03.12.2010 р. по 18.12.2011 р., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення пені в розмірі 5653 грн. 72 коп., нарахованої за період з 03.12.2010 р. по 22.01.2011 р., та 7315 грн. 16 коп. штрафу позивач обґрунтовує пунктами 7.1, 7.2 договору № 08/09/2010 від 08.09.2010 р., згідно до яких за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,3%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, від суми неоплаченого товару за кожній день прострочки, а в разі якщо затримка оплати поставленого товару перевищить 20 днів, покупець зобов'язаний виплатити продавцю штраф в розмірі 10% від суми поставленого, але неоплаченого товару. Вимоги про стягнення штрафу в розмірі 460 грн. 80 коп. позивач обґрунтовує з посиланням на п. 7.3 договору, яким передбачено, що за несвоєчасне повернення тари покупець сплачує продавцю штраф в розмірі 20% від вартості неповерненої в строк тари.

За приписами частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. У відповідності до частини першої статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною шостою статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Суд знаходить представлений розрахунок обґрунтованим, вимоги не суперечними ст. 232 ГК України та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача, в тому числі витрати на послуги адвоката в розмірі 2000 грн.

На підставі викладеного, ст. ст. 193, 231, 232 ГК України, ст. 526, 625 ЦК України, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Денкон” (69035, м. Запоріжжя, вул. Інженерна, б.1, оф. 512, ЄДРПОУ 32498568) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Південна промислова компанія”(69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 3-г, ЄДРПОУ 31507980) 75455 (сімдесят пять тисяч чотириста пятдесят пять) грн. 57 коп. основного боргу, 1974 (одна тисяча девятсот сімдесят чотири) грн. 13 коп. річних процентів, 3098 (три тисячі девяносто вісім) грн. 37 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 5653 (пять тисяч шістсот пятдесят три) грн. 72 коп. пені, 7315 (сім тисяч триста п'ятнадцять) грн. 16 коп. штрафу, 460 (чотириста шістдесят) грн. 80 коп. штрафу, 3879 (три тисячі вісімсот сімдесят девять) грн. 16 коп. судових витрат. Видати наказ.

Суддя І.А. Попова

Рішення підписано 19 січня 2012 року.

19.01.2012