Єдиний державний реєстр судових рішень 3-2419/2011 16.01.2012
Справа № 3-21/2012р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2012 року Суддя Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим Атаманюк Г.С., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ОСОБА_2, який не працює, мешкає за адресою: с.Віліне Бахчисарайського району, вул. Красноармейська, буд.5,
за ст.203 ч.1 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
30.11.2011 року дільничним інспектором міліції Бахчисарайського РВ був складаний протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про те, що він, будучи громадянином ОСОБА_2, проживає на території України без реєстрації.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, сповіщався належним чином, клопотань по справі не надав.
Згідно ч.1 ст.268 КУпАП справа може бути розглянута у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у випадках, коли маються дані про своєчасне його повідомлення про місце та час розгляду справи і якщо від нього не надійшло клопотань про відкладення розгляду справи.
ОСОБА_1 був повідомлений судовою повісткою про розгляд справи у Бахчисарайському районному суді на 16 січня 2012 року, клопотань про відкладення справи він не надав, тому вважаю можливим розглядати справу у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбачений ст.203 ч.1 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 30.11.2011р., копією паспорту громадянина ОСОБА_2, письмовим поясненням ОСОБА_1 від 30.11.2011р.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 30.11.2011р., ОСОБА_1 із вчиненням зазначеного правопорушення погодився.
Згідно паспорту ОСОБА_1 є громадянином ОСОБА_3 ОСОБА_2.
Згідно письмовому поясненню ОСОБА_1 від 30.11.2011р., приблизно 4 місяця тому він приїхав на територію України із ОСОБА_2, у кінці жовтня 2011р. у нього закінчився строк перебування на території України, але він не виїхав із України з причини відсутності грошей, свою вини у вчиненні зазначеного правопорушення він визнав, розкаявся.
При визначенні покарання суд приймає до уваги характер вчиненого правопорушення, ступінь вини правопорушника, даних про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічного правопорушення не має.
Обставинами, що пом’якшують відповідальність, суд визнає визнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні зазначеного правопорушення, розкаяння, що витікає із матеріалів справи.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1, судом не встановлено.
Враховуючи вище наведене, приходжу до висновку про можливість застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді мінімального штрафу. Суд вважає, що це буде сприяти профілактиці і усуненню повторності даного виду правопорушення.
Керуючись ст.ст. 203 ч.1, 283, 284 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 203 ч.1 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510-00 гривен на р/р 31110106700048, одержувач - Бахчисарайський район, Банк одержувача – Головне управління Державної казначейської служби України в АР Крим, м.Сімферополь, ЄДРПОУ - 38051224, МФО - 824026, код класифікації доходів - 21081100, назва коду класифікації доходів – адміністративні штрафи та інші санкції..
Постанова може бути предъявлена до виконання протягом трьох місяців.
Постанова може бути оскаржена у порядку, встановленому КУпАП.
Суддя: Г.С.Атаманюк
The court decision No. 20924246, Bakhchysarai Raion Court of the Autonomous Republic of Crimea was adopted on 16.01.2012. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find essential information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key information conveniently.
This decision relates to case No. 3-21/2012. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: