Court ruling № 208924, 19.09.2006, Odesa Regional Court of Appeal

УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-4059/2006 Головуючий в 1 інстанції - суддя

Тимошенко С.В. Суддя-доповідач- Кварталова А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2006р. Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Кварталової А.М.,

суддів - Левенця Б.Б., Громік Р.Д.,

за участю адвоката - Завгороднього Г.С.,

при секретарі - Чебан Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства "ЕК Одесаобленерго" на рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 05 травня 2006р. по справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "ЕК Одесаобленерго" про стягнення моральної шкоди в зв'язку з нещасним випадком на виробництві ,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив стягнути з ВАТ "Одесаобленерго" моральну шкоду в сумі 70000 грн. В обґрунтування своїх вимог він посилався на те, що 19 серпня 2005 року він, як електрослюсар по ремонту устаткування РУ, адміністрацією Татарбунарського РЕМ, що є структурним підрозділом Ізмаїльських електромереж ВАТ "Одесаобленерго", був притягнутий до невластивої йому роботи по капітальному ремонту з демонтажем дерев'яних опор на недіючій ВЛ-0,4 в сЛиман Татарбунарського району. Приблизно о 15 год.20 хв. бригада, в якій він був задіяний, приступила до демонтажу опори № 15. Йому було доручено підстрахувати опору канатом для запобігання її падінню. Після демонтажу опори він перелазив через паркан та невдало зіскочив на землю і впав на опору. Був складений акт про нещасний випадок на виробництві. В результаті падіння він отримав тілесні ушкодження в вигляді відкритого перелому-вивиху лівого гомілковостопного суглоба, закритого оскольчатого внутрішньо-суглобового перелому правої великої гомілкової кістки із зсувом, а також інші тілесні ушкодження. В зв'язку з нещасним випадком на виробництві він визнаний інвалідом першої групи і потребує сто­роннього догляду. Йому заподіяно моральну шкоду, яка виразилося у перенесенні безмірно тяжких страждань, більше 4-х місяців він взагалі був нерухомий, чим порушений був його звичний устрій життя, він повністю позбавлений права на працю, на спілкування з товаришами та знайомими, тому просив стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 70000 грн.

Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності» зі змінами і доповненнями від 21.12.2000 року № 2180-111, від 22.02.2001 року № 2272-111, від 10.01.2002 року № 2921-111, від 17.01.2002 року № 2980-111, від 03 квітня 2003 року № 660-1У відшкодування матеріальної та моральної шкоди здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків, в який підприємство регулярно відповідно до вимог Закону перелічує внески, тому ВАТ "Одесаобленерго" не є належним відповідачем.

Ухвалою суду від 07 квітня 2006р. в якості третьої особи на стороні відповідача притягнуто до справи відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в їзмаїльскому районі Одеської області.

Рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 05 травня 2006р. позовні вимога позивача задоволено. Суд стягнув з ВАТ "Одесаобленерго" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 70000 грн., судовий збір в сумі 3500 грн., витрати на правову допомогу 3500 грн.

В апеляційній скарзі ВАТ "Одесаобленерго" просить скасувати рішення суду і ухвалити нове , яким відмовити в задоволенні позовних вимог , посилаючись на те , що судом були порушені норми матеріального і процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, що вони не є належною стороною по справі, позовні вимоги по відшкодуванню моральної шкоди відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Вивчивши матеріаіи справи, заслухавши суддю - доповідача, яка доповіла колегії суддів зміст оскаржуваного рішення, мотиви і доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог і доводів апеляційної скарги, вислухавши пояснення на неї учасників процесу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з наступних підстав.

За змістом ч. З ст.303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що моральну шкоду в сумі 7000 грн. позивачу повинно відшкодувати відкрите акціонерне товариство "ЕК Одесаобленерго" , у трудових відносинах з яким перебував потерпілий і з вини якого заподіяно шкоду, оскільки стягнення моральної шкоди з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань неможливе, тому що п. 27 ст.77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006р." зупинено на 2006р. дію норми закону про відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності». Стягнення моральної шкоди з Фонду соціального страхування зробило б неможливим виконання рішення суду в зв'язку з не передбаченням в Державному Бюджету України на 2006р. коштів на відшкодування моральної шкоди, що продовжило б моральні страждання позивача, тому ці кошти необхідно стягнути з ВАТ "Одесаобленерго".

Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Згідно ч.4 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не були притягнуті до участі в справі.

З набуття чинності з 01 квітня 2001р. Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності» за наявності факту стягнення моральної шкоди, страхова виплата за моральну шкоду відповідно до ст.21, ч.Зст.28, ч.Зст.34 Закону виплачується Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, в тому числі й у разі стійкої, часткової чи повної втрати професійної працездатності.

Зазначений висновок відповідає і Рішенню Конституційного Суду України від 27.01.2004р_№1 (справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування).

Відповідно до абз.З п.З розділу XI "Прикінцеві положення" Закону на Фонд покладено виплату заборгованості потерпілим на виробництві, яким до набрання чинності цим Законом підприємствами, установами чи організаціями не відшкодована матеріальна та моральна(немайнова) шкода , заподіяна ушкодженням здоров'я лише за умови їх ліквідації без правонаступника, в іншому випадку така заборгованість виплачується самими підприємствами, установами та організаціями.

З матеріалів справи вбачається , що нещасний випадок з позивачем стався 19 серпня 2005 року в той час коли діяв Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності», і підприємство в зв'язку з цим виплачувало Фонду страхові внески.

Колегія суддів вважає, що суд юридичну сутність правовідносин сторін не з'ясував, не залучив до участі в справі у якості відповідача Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, чим порушив права та обов'язки осіб, які не були притягнуті до участі в справі, як відповідачі , що є безумовною підставою для скасування рішення суду.

Розглянувши справу без участі осіб, яких торкається даний спір, суд не з'ясував належним чином обставини справи, права і обов'язки сторін, що могло вплинути на законність постановленого рішення . Відповідно до п.4 ч.І ст.311 ЦПК рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив пигання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі,

За таких підстав рішення суду не може бути визнано законним і обгрунтованим, підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Передбачених ст.309 ЦПК України підстав для ухвалення нового рішення немає. Крім того відповідно до ст.З Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року «Про державне мито» розмір мита при вирішенні вимог про відшкодування моральної шкоди складає в суді першої інстанції 8,50грн., в суді апеляційної інстанції при подачі апеляційної скарги - 4 грн.25 коп.

Із матеріалів справи вбачається, що з відповідача стягнуто рішенням суду судовий збір(держмито)в сумі 3500 грн. При подачі апеляційної скарги апелянт сплатив судовий збір в сумі 1750 грн.

Оскільки суд першої інстанції помилково запропонував відповідачу ВАТ "Одесаобленерго" сплатити держмито у більшому розмірі, ніж передбачено законом, підлягають поверненню ВАТ "Одесаобленерго" за подачу апеляційної скарги судовий збір в сумі 1745 грн. 75 коп. (1750- 4.25), сплачений ним на рахунок: Одержувач: ВДК в м. Одесі, ОКПО 23862106 Відділення банку: УДК в Одеській області; МФО 828011 рахунок 31416537600007 код 00132187 (платіжне доручення №2312 від 19 травня 2006р. (а.с. 107).

При новому розгляду справи суду необхідно звернути увагу на те, що судовий збір стягнуто з відповідача рішенням суду першої інстанції в сумі 3500 грн. всупереч вимогам ст. З Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року «Про державне мито».

Крім того, звернути увагу, що позовна заява позивача (а.с. 1-2) не підписана позивачем відповідно до вимог ч.Зет. 119 ЦПК України. Також в матеріалах справи квитанції про витрати на правову допомогу в сумі 3500 грн. не має.

Керуючись ст.ст. 208, 209,218, 311 п.4, 314 п.2 , 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "ЕК Одесаобленерго" задовольнити частково.

Рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 05 травня 2006р. скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду, іншим суддею.

Зобов'язати Управління Державного Казначейства у Одеській області повернути відкритому акціонерному товариству "ЕК Одесаобленерго" судовий збір(держмито), сплачений ним на рахунок: Одержувач: ВДК в м. Одесі, ОКПО 23862106 Відділення банку: УДК в Одеській області; МФО 828011 рахунок 31416537600007 код 00132187 (платіжне доручення №2312 від 19 травня 2006р. в сумі 1745 грн. 75 коп.( одна тисяча сімсот сорок п'ять грн. 75 коп.).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.