Decision № 2085849, 16.09.2008, Commercial Court of Donetsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.09.08 р. Справа № 2/147

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Приватного підприємства “Теплоприбормонтаж 343” м. Маріуполь

до відповідача: Житлово-комунального підприємства по ремонту і експлуатації житлового фонду Іллічівського району м. Маріуполь

про стягнення заборгованості в сумі 24408 грн.

За участю

представників сторін:

від позивача: Слєпов Д.Ю. – за довір.

від відповідача: Стародубцева Н.В. – за довір.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Приватне підприємство “Теплоприбормонтаж 343” м. Маріуполь, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Житлово-комунального підприємства по ремонту і експлуатації житлового фонду Іллічівського району м. Маріуполь про стягнення заборгованості в розмірі 24408грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору підряду б/н, акт приймання виконаних підрядних робіт від 23.10.2007р., рахунок, вимогу про оплату.

Позивачем в порядку ст. 22 ГПК України надано заяву про зменшення позовних вимог, де останній просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 18000грн., з огляду на часткове погашення відповідачем суми боргу після порушення провадження у справі.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, де вказує, що позовні вимоги визнає частково в сумі 18000грн., оскільки платіжним дорученням № 1003 від 09.09.2008р. було перераховано суму у розмірі 6408грн. в рахунок погашення заборгованості. Крім того відповідачем надано заяву, де останній просить розстрочити виконання рішення на 2 місяці.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2007р. між Житлово-комунальним підприємством по ремонту і експлуатації житлового фонду Іллічівського району (Замовник) та Приватним підприємством “Теплоприбормонтаж 343” (Підрядник) був укладений договір підряду.

За цим договором Підряд зобов’язується виконати за завданням Замовника з використанням своїх матеріалів, механізмів та обладнання, а Замовник зобов’язується прийняти та оплатити наступну роботу: ремонтно-інженерних мереж опалення в житловому будинку за адресою: пр. Металургів, 206.

Пунктом 5.5.1., 5.5.3. договору встановлено, що Замовник зобов’язаний прийняти виконані Підрядником роботи в продовж 5-ти днів з моменту їх завершення та підписати акт форми № КБ-2в про виконання робіт. Оплатити Підряднику роботи, передбачені договором в відповідності з п. 3.1. договору.

Згідно до п. 3.1. договору розрахунки за Договором здійснюються Замовником після закінчення всіх робіт, передбачених кошторисом, завершення додаткових робіт, виконаних в відповідності з актами, складеними у встановленому порядку та погодженими обома сторонами акта форми № КБ-2в.

В підтвердження виконання робіт позивачем до матеріалів справи надано акт приймання виконаних підрядних робіт від 23.10.2007р., який підписаний та скріплений печатками з обох сторін.

На підставі підписаного акту приймання виконаних робіт позивачем було виставлено рахунок № 73 від 23.10.2007р. на суму 24408грн.

Відповідач умови договору виконав частково, після порушення провадження у справі здійснив часткову оплату суму боргу в розмірі 6408грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1003 від 09.09.2008р.

Таким чином на момент слухання справи за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 18000грн., яка визнана останнім в повному обсязі.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України),

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Аналогічні положення щодо виконання зобов’язань містить Господарський кодекс України. Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, порушення відповідачем зобов’язань, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і на підставі ст. 78 ГПК України позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення строком на два місяців в обґрунтування якого відповідач посилається на тяжкий фінансовий стан, то суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПУК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Позивач проти розстрочення виконання рішення строком на 2 місяці не заперечує.

З урахуванням визнання боргу відповідачем та узгодження з позивачем строку розстрочення, заява відповідача про розстрочення виконання рішення на два місяці підлягає задоволенню.

У зв’язку з тим, що оплата була проведена після порушення справи, судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у повному обсязі в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 599, 615, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 78, ст. ст. 82 –85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства “Теплоприбормонтаж 343” м. Маріуполь до Житлово-комунального підприємства по ремонту і експлуатації житлового фонду Іллічівського району м. Маріуполь про стягнення заборгованості в розмірі 18000грн. – задовольнити повністю.

Стягнути з Житлово-комунального підприємства по ремонту і експлуатації житлового фонду Іллічівського району м. Маріуполь (87524, м. Маріуполь, пр. Металургів, 217, п/р 26008301512671 в філії Іллічівського ГО ПІБ, МФО 334442, ЄДРПОУ 23598905) на користь Приватного підприємства “Теплоприбормонтаж 343” (87529, м. Маріуполь, вул. Сеченова, 54/6, п/р 26007054001277 в МФ КБ “ПриватБанк”, МФО 335429, ЄДРПОУ 34908900) суму боргу в розмірі 18000грн., судові витрати: державне мито у розмірі 244,08 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Розстрочити виконання рішення в частині суми основного боргу на два місяці.

Стягнення здійснювати за наступними строками сплати: за жовтень 2008р. – 9000грн., за листопад 2008р. – 9000грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя