Decision № 20794833, 22.12.2011, Commercial Court of Luhansk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.11 Справа № 13/70/2011

За позовом Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”, м. Київ в особі Луганської філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Луганська ковбасна фабрика”, м. Луганськ

про стягнення 511 грн. 84 коп.,

Суддя Яресько Б.В.

в присутності секретаря Чорної І.М.

за участю:

від позивача - юрисконсульт 1-ї категорії відділу правового забезпечення ОСОБА_1., довіреність № 334 від 30.06.2011;

від відповідача - представник не прибув.

Суть спору: позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за телекомунікаційні послуги в сумі 460 грн. 17 коп., інфляційних нарахувань в сумі 36 грн. 93 коп., 3% річних 14 грн. 73 коп., за договором про надання послуг електрозвязку від 02.09.2003 року № 88237.

Позивач позов підтримав.

Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 17.11.2011, 05.12.2011 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Статтею 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, станом на час розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” перейменоване в Публічне акціонерне товариство “Укртелеком” (протокол загальних зборів акціонерів №8 від 14.06.2011).

Відповідно до укладеного між сторонами по справі договору про надання послуг електрозвязку від 02.09.2003 №88237 (надалі Договір), позивач надавав відповідачу послуги електрозвязку, що перераховані в додатку 1, і безоплатні послуги, які перераховані в додатку 2.

Згідно п. 4.6 Договору у разі застосування авансової системи оплати відповідач (споживач) для одержання послуг електрозвязку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунок (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

Пунктами 3.2.8, 3.2.16 Договору передбачено, що відповідач зобовязаний своєчасно вносити плату за надані позивачем послуги.

Відповідач зобовязання зі своєчасної та повної сплати наданих позивачем послуг порушив, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 460 грн. 17 коп., в період з березня 2010 по листопад 2010.

Позивачем 01.11.2011 подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за телекомунікаційні послуги в сумі 460 грн. 17 коп., за договором про надання послуг електрозвязку від 02.09.2003 року № 88237.

Також, позивачем заявлено до стягнення, нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України, інфляційні нарахування в сумі 36 грн. 93 коп. та 3% річних в сумі 14 грн. 73 коп.

Позов обґрунтований умовами Договору та положеннями ст. 625 ЦК України. Відповідач відзиву на позовну заяву, витребуваних судом матеріалів та доказів сплати заборгованості не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані докази, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) одностороння відмова від зобовязання не допускається, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 33 Закону України “Про телекомунікації”, споживачі телекомунікаційних послуг зобовязані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі, своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Також, згідно п. 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 №720, споживач повинен своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлений факт неналежного виконання відповідачем умов Договору про надання послуг електрозвязку від 02.09.2003 року № 88237 щодо своєчасної та повної сплати вартості наданих позивачем послуг у сумі 460 грн. 17 коп.

Заявлені позивачем до стягнення інфляційні нарахування в сумі 36 грн. 93 коп. та 3% річних в сумі 14 грн. 73 коп. є також обґрунтованими.

З урахуванням викладеного вище, позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі 102 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Луганська ковбасна фабрика”, 91055, Луганська область, місто Луганськ, Жовтневий район, вулиця Інтернаціональна, будинок 132, на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ, вул. Т.Шевченка, 18, код 21560766, в особі Луганської філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 1, код 01182820, на п/р 260051747 в ЛОД ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”, код банку 304007, заборгованість 460 грн. 17 коп., інфляційні нарахування в сумі 36 грн. 93 коп., 3% річних в сумі 14 грн. 73 коп., витрати зі сплати державного мита в сумі 102 грн., витрати на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 26.12.2011.

СуддяБ.В.Яресько