№ 2074996, 22.07.2008, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

К-21336/06

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“22”липня 2008 року м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Брайка А.І., Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Степашка О.І.

при секретарі: Каліушко Ф.А.

за участю представника:

позивача Харченка Д.М.

розглянувши касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Херсоні

на постанову господарського суду Херсонської області від 14 лютого 2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 11 квітня 2006 року

у справі № 11/25-АП-06

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль»

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

вступна:

У грудні 2005р. позивач звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом у якому поставлено питання про визнання недійсним податкового повідомлення-рішеня ДПІ у м. Херсоні №0004412301/0 від 21.06.2005р. в частині визначення штрафних санкцій з податку на додану вартість в сумі 76912,50грн..

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що штрафні санкції у оспорюваному податковому повідомленні-рішенні застосовано до підприємства неправомірно, оскільки ухвалою господарського суду Херсонської області від 07.10.2004р. у справі №6/244-Б було порушено провадженння процедури банкротства ВАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. В подальшому зазначений мораторій був припинений ухвалою господарського суду Херсонської області від 03 червня 2005р.. Однак, 06 червня 2005р. господарським судом Херсонської області порушено справу №6/244-Б про банкрутство ВАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» та знову введено мораторій на задоволення вимог кредиторів по відношенню до підприємства-боржника.

Постановою господарського суду Херсонської області від 14 лютого 2006р., залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 11 квітня 2006р., позовні вимоги ВАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» було задоволено в повному обсязі.

Задовольняючи позов по суті заявлених вимог суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що застосування контролюючим органом штрафу у звязку із зменшенням платнику податків відємного значення ПДВ, яке мало місце під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів є таким, що застосований в порушення законодавства про відновлення платоспроможності боржника.

Не погоджуючись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою звернувся відповідач,який, посилаючись на порушення судом норм матеріального права ставить питання про скасування вказаних вище судових рішень та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

ВАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» в письмовому відзиві на касаційну скаргу відповідача, посилаючись на необґрунтованість вимог податкового органу, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 11 квітня 2006р. без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за наслідками перевірки позивача щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2004р. по 31.12.2004р., на підставі акту перевірки №1195/23-1/00131771 від 15.06.2005р., контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0004412301/0 від 21.06.2005р. яким підприємству визначено зменшення відємне значення ПДВ та штрафні санкції.

Зазначеним податковим повідомленням рішенням встановлено суму завищення підприємством бюджетного відшкодування в розмірі 153825,00грн., встановлено, що на час перевірки вже відшкодовано суму в розмірі 265470,00грн. а також визначено штрафні (фінансові) санкції в розмірі 76912,50грн..

За наслідками процедури апеляційного узгодження податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, прийнято нові податкові повідомлення-рішення з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобовязання.

Як встановлено судами попередніх інстанцій позивач не оскаржує нарахування податковим органом відповідальності у вигляді штрафу в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що протягом перевіряємого періоду тривало провадження у господарських справах про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль», що підтверджено ухвалою господарського суду Херсонської області від 26.12.2003р. у справі №5/11-Б та ухвалою господарського суду Херсонської області від 07.10.2004р. у справі №6/244-Б.

Судові рішення перешої та апеляційної інстанції мотивовано тим, що відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообовязкового державного соціального страхування, податків і зборів (обовязкових платежів). Таким чином, суд дійшов висновку про те, що нарахування штрафних санкцій за неналежне виконання зобовязань з податку на додану вартість податковою інспекцією було здійснено неправомірно, оскільки податкові зобовязання по сплаті податку виникли у позивача у квітні 2004р., тобто у період дії мораторію.

З обґрунтованістю таких висновків не можна погодитися.

Відповідно до статей 1 та 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів).

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у звязку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобовязання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не повязується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобовязання.

З огляду на наведене можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що стосується зобовязань поточних кредиторів, то за цими зобовязаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів).

За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобовязаннями, які забезпечують належне виконання основного зобовязання, і є похідними від основного зобовязання.

З огляду на наведене, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Невиконаннятаких зобовязань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за не виконання згаданих зобовязань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), а також штрафних санкцій, ґрунтується на законі.

Враховуючи те, що контролюючим органом здійснено зменшення суми ПДВ та зобовязано позивача сплатити штрафні санкції на підставі зменшення суми, яка підлягала відшкодуванню з бюджету за квітень 2004р.,тобтопісля порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію,- дія мораторію на виконання цих податкових зобовязань не розповсюджувалась.

Згідно статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З огляду на викладене касаційна скарга Державної податкової інспекції у м. Херсоні підлягає задоволенню, а рішення попередніх судових інстанцій скасуванню.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні задовольнити.

Постанову господарського суду Херсонської області від 14 лютого 2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 11 квітня 2006 року скасувати.

У справі ухвалити нове рішення.

Відмовити в задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль».

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий: ____ Маринчак Н.Є.

Судді: ____ Брайко А.І.

____ Голубєва Г.К.

____ Костенко М.І.

____ Степашко О.І.