Decision № 20746239, 03.01.2012, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" січня 2012 р.

Справа № 13/17-4207-2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонське обласне паливопостачальне підприємство "ХЕРСОНОБЛПАЛИВО"

до відповідачів Державного підприємства "Одеська залізниця", Товариства з обмеженою відповідальністю "АМКР-СК"

про стягнення 1454,40 грн.

Суддя Панченко О.Л.

Представники:

від позивача: Щербина О.С.;

від відповідача ДП "Одеська залізниця": Яцук Є.В.;

від відповідача ТОВ "АМКР-СК": не з'явився

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонське обласне паливопостачальне підприємство "ХЕРСОНОБЛПАЛИВО" звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачів заборгованість у сумі 1454,40 грн., що виникла внаслідок недостачі промпродукту вугільного, відвантаженого за залізничною накладною від 22.09.2011р. № 45395282.

Представник відповідача ДП "Одеська залізниця" позов не визнає з підстав, викладених у відзиві на позов.

ТОВ "АМКР-СК" заперечень щодо позову не подало.

Беручи до уваги, що:

Згідно з накладною від 22.09.2011р. № 45395282 Товариство з обмеженою відповідальністю "АМКР-СК" відвантажило на адресу позивача промпродукт вугільний. При переважуванні вагону № 66231705 на станції Миколаїв Одеської залізниці була виявлена недостача вантажу –3700 кг, у зв’язку з чим позивач просить стягнути з відповідачів суму позову.

Недостача промпродукту вугільного зафіксована комерційним актом від 26.09.2011р. АА № 021516/23, з якого вбачається, що на станцію Миколаїв Одеської залізниці вантаж надійшов в технічно справному вагоні, завантажений вантажовідправником. Завантаження у вагоні рівномірне нижче бортів 400 мм, ліворуч над 3-4 люками воронкоподібне поглиблення довжиною 1000 мм, шириною 1000 мм, глибиною 800 мм, між кришкою 3-ого люка та проміжною балкою щілина довжиною 600 мм, шириною 30 мм, праворуч над 3-4 люками воронкоподібне поглиблення довжиною 1200 мм, шириною 1100 мм, глибиною 800 мм, між кришкою 3-ого люка і проміжною балкою та кришкою 4-ого люка і проміжною балкою щілини довжиною 400 мм, шириною 40 мм. Вантаж маркований вапном, крім поглиблень. Вагон прибув у технічному відношенні справним, в комерційному відношенні не підготовлений до перевезення даного виду вантажу. Зазначене також підтверджується актом загальної форми від 24.09.2011р. № 2115 та актом про технічний стан вагону від 26.09.2011р. № 12.

Згідно зі ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу. Водночас у ст. 111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.

Статтею 113 Статуту залізниць України передбачено, що за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Вимогами ч. 3 ст. 27 Статуту залізниць України зазначено, що під час перевезення вантажу, який здувається, відправник зобов’язаний вжити відповідних профілактичних заходів. У разі невиконання зазначених вимог відповідальність за втрату або пошкодження вантажу, що виникли з цієї причини, несе відправник.

Пунктами 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001р. № 542, встановлено, що у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. З метою забезпечення збереженості вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 308 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч. 2 ст. 917 ЦК України, вантажовідправник зобов’язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обов’язку вантажовідправника підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування містяться і у ст. 32 Статуту залізниць України, згідно з якою навантаження вантажу здійснюється відправником з виконанням Технічних умов. Відповідно до ст. 31 Статуту залізниць України залізниця зобов’язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках –продезінфіковані вагони та контейнери. Придатність вагонів для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами.

Із залізничної накладної від 22.09.2011р. № 45395282 вбачається, що промпродукт вугільний завантажувався засобами вантажовідправника, вантаж маркований вапном. Залізниця прийняла вагон № 66231705 до перевезення без зауважень. Однак на станції Миколаїв Одеської залізниці встановлено, що в вагоні є заглиблення вантажу, в місцях заглиблень маркування відсутнє, що свідчить про можливість втрати частини вантажу під час перевезення.

Зважаючи на вищевикладене, а також на те, що вантажовідправник завантажив вантаж у непридатний вагон у комерційному відношенні, в результаті чого можлива втрата вантажу, а також на те, що на станцію Миколаїв Одеської залізниці вантаж прибув з порушеним маркуванням, відповідно до ст.ст. 908, 924 ЦК України, ст.ст. 110, 111, 113 Статуту залізниць України відповідальність за недостачу вантажу покладається на вантажовідправника та перевізника в рівних частках.

Згідно зі ст. 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Статтею 115 Статуту залізниць України встановлено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Позивачем в обґрунтування ціни промпродукту вугільного надано видаткову накладну від 22.09.2011р. № 15 на суму 34992 грн., що підтверджує отримання позивачем від Приватного підприємства "Алмаз" промпродукту вугільного за договором від 01.08.2011р. № 20, який знаходився у спірному вагоні.

Однак, у залізничній накладній від 22.09.2011р. № 45395282 вантажовідправником зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю "АМКР-СК", тому відповідно до ст.ст. 114, 115 Статуту залізниць України щодо залізниці кількість та вартість відправленого вантажу за залізничною накладною від 22.09.2011р. № 45395282 повинна бути визначена на підставі загальної суми рахунка або іншого документа вантажовідправника Товариства з обмеженою відповідальністю "АМКР-СК".

У разі коли договори купівлі-продажу або поставки укладаються між посередниками, а договір перевезення укладається між першим продавцем - вантажовідправником і залізницею на доставку вантажу кінцевому покупцеві - вантажоодержувачу, документи посередників про кількість та ціну, за якими вони продали продукцію, не можуть визнаватися належними доказами вартості і ціни відвантаженої продукції, оскільки залізниця несе обмежену матеріальну відповідальність, виходячи з вартості вантажу, визначеної на підставі документа вантажовідправника.

Зважаючи на вищевикладене, а також те, що позивач не надав до суду будь-яких документів вантажовідправника про вартість відправленого у вагоні № 66231705 вантажу, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонське обласне паливопостачальне підприємство "ХЕРСОНОБЛПАЛИВО" про стягнення з Державного підприємства "Одеська залізниця" вартості недостачі вантажу задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонське обласне паливопостачальне підприємство "ХЕРСОНОБЛПАЛИВО" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АМКР-СК" вартості недостачі вантажу підлягають задоволенню у сумі 727,20 грн.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по держмиту в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "АМКР-СК.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АМКР-СК" (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 17а, код 35985571) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонське обласне паливопостачальне підприємство "ХЕРСОНОБЛПАЛИВО" (м. Херсон, вул. Маяковського, 9, код 01883094, р/р 26004047270301 у ХФ АБ "Брокбизнесбанк", МФО 352372) борг у сумі 727 (сімсот двадцять сім) грн. 20 коп., держмито у сумі 51 (п’ятдесят одна) грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

3. В задоволені позовних вимог про стягнення з Державного підприємства "Одеська залізниця" вартості недостачі вантажу позивачу відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України.

Суддя Панченко О.Л.

Повний текст рішення складений та підписаний 10.01.2012р.