Decision № 20746006, 11.01.2012, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.12 Справа№ 5015/6863/11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Лаура”, м. Львів

До відповідача: Акціонерного товариства „Гаттіноні” (Gattinoni S.p.A.), Італія, Ассізі (Перуджа)

Про стягнення заборгованості в розмірі 51 048,82 євро

Суддя Березяк Н.Є

Секретар судового засідання Іванило О.П.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Мавдрик А.О. –представник

від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Лаура” до відповідача Акціонерного товариства „Гаттіноні” про стягнення 51 048,82 євро.

В судовому засіданні 11.01.2012 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просила задоволити позовні вимоги та стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 51 048,82 євро з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Відповідач в судові засідання не з’явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 11.01.2012 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

2 вересня 2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Лаура” (Виконавець) та Акціонерним товариством „Гаттіноні” (Замовник) було укладено контракт №01-50/08, відповідно до умов якого, виконавець (позивач) надає послуги по пошиттю жіночого, чоловічого і дитячого одягу в асортименті з давальницької сировини замовника (відповідача), за його взірцями і технологіями, потужностями виконавця на його виробничому підприємстві, а замовник зобов’язується оплатити надані послуги.

На виконання умов вищевказаного контракту, позивач надав відповідачу послуги з пошиття одягу на загальну суму 51 048,82 євро, що підтверджується фактурами-проформами № 34 від 25.07.2011 р. (до ВМД № 014788 від 27.07.2011 р.) на суму 24 912,82 євро (а.с.26) та №36 від 04.08.2011 р. (до ВМД № 015464 від 05.08.2011 р.) на суму 26 136,00 євро (а.с.37).

Проте, відповідач свої договірні зобов’язання щодо оплати наданих послуг не виконав, заборгувавши позивачу 51 048,82 євро, що також вбачається з акту звірки розрахунків між ТзОВ «Лаура»та АТ «Гаттіноні», належним чином підписаного та скріпленого печатками обох сторін (а.с. ).

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених Господарським процесуальним кодексом України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст. 123 ГПК України, іноземні суб’єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов’язки, що і суб’єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Статтею 124 ГПК України встановлено, що підсудність справ за участю іноземних суб’єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом 1 розділу 3 ст. 4 контракту №01-50/08 від 02.09.2008 р. (в редакції, викладеній контрактом №01/09 від 15.01.2009 р. про внесення змін до контракту №01-50/08 від 02.09.2008 р.) встановлено, що всі спірні питання, що виникають з реалізації даного контракту будуть вирішуватися господарським судом за місцезнаходженням виконавця згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України “Про міжнародне приватне право”, суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Доказів наявності підстав, передбачених ст. 77 Закону “Про міжнародне приватне право”, при яких господарський суд Львівської області не може приймати до свого провадження і розглядати справу, суду не подано, під час розгляду справи судом не встановлено.

Згідно ст. 7 Закону України “Про міжнародне приватне право”, при визначенні права, що підлягає застосуванню, суд чи інший орган керується тлумаченням норм і понять відповідно до права України, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов контракту №01-50/08, укладеного 2 вересня 2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Лаура” (Виконавець) та Акціонерним товариством „Гаттіноні” (Замовник) позивач надав відповідачу послуги з пошиття одягу на загальну суму 51 048,82 євро, що підтверджується фактурами-проформами № 34 від 25.07.2011 р. (до ВМД № 014788 від 27.07.2011 р.) на суму 24 912,82 євро (а.с.26) та №36 від 04.08.2011 р. (до ВМД № 015464 від 05.08.2011 р.) на суму 26 136,00 євро (а.с.37).

Пунктом 4 розділу 1 ст. 3 контракту №01-50/08 від 02.09.2008 р. передбачено, що оплата за виконані послуги, вказані в замовленні, проводиться у формі передоплати або на основі фактури, виставленої виконавцем відповідно до додатку до контракту з переліком готових виробів та вартістю послуг підписаного обома сторонами, на протязі 14 днів від дати одержання або передачі готових виробів, але не пізніше 90 днів з моменту оформлення вантажно-митної декларації.

В силу ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, відповідач свої договірні зобов’язання не виконав, заборгувавши позивачу за надані послуги 51 048,82 євро, що підлягають до стягнення з відповідача.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання не з’явився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.

Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 11 249,75 грн. судового збору.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,49,75,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства “Гаттіноні” (Gattinoni S.p.A) (06081, Італія, Ассізі (Перуджа), вул. Санта Марія делла Спіна, 25, Рівоторто ( Via S. Maria della Spina, 25, 06081 Rivotorto d?Assisi (PG), Italia), реєстраційний номер: РG-244935, податковий код: 02841760545 (Partita IVA 02841760545), Національний банк праці Бастія, Умбрія, (РG), ІВАN ІТ 04 J 01005 38270 000000000177) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Лаура” (79021, м. Львів, вул. Садова, 2А/12, код ЄДРПОУ 25234213) –51 048,82 євро –боргу, 11 249,75 грн. судового збору.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя Березяк Н.Є.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 13.01.2012 року.