Court ruling № 206856, 26.10.2006, Commercial Court of Luhansk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

УХВАЛА

26.10.06 Справа № 8/736пн-ад.

Суддя Середа А.П., розглянувши матеріали справи за позовом

Закритого акціонерного товариства „Сєвєродонецьке об’єднання „Азот”, місто Сєвєродонецьк,

до 1.Державної податкової інспекції у місті Сєвєродонецьку Луганської області,

2.Відділу державного казначейства у місті Сєвєродонецьку Луганської області, -

про спонукання виконати певні дії,

при секретарі судових засідань Подколзіній В.М.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Масловський О.В. –юрисконсульт, - довіреність №23/юр/8/736пн-ад від 11.06.06 року;

від 1-го відповідача –Кравченко М.В. –заступник начальника відділу, - довіреність №20166/10-028 від 25.10.06 року; Шаповалов С.Г. –начальник юридичного відділу, - довіреність №20168/1- від 25.10.06 року;

від 2-го відповідача –не прибув, -

встановив:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про покладення на:

Державну податкову інспекцію у місті Сєвєродонецьку Луганської області (далі –ДПІ, - 1-й відповідач) зобов’язання надати Відділенню державного казначейства у місті Сєвєродонецьку Луганської області (далі –ВДК, - 2-й відповідач) висновку про бюджетне відшкодування суми податку на додану вартість (далі –ПДВ) у розмірі 9.363.600,00 грн. за квітень 2006 року на рахунок ЗАТ „Сєвєродонецьке об’єднання „Азот”;

ВДК –зобов’язання перерахувати з бюджетного рахунку №31114030600080 в УДК у Луганській області, МФО 804013, суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2006 року у розмірі 9.363.600,00 грн. на користь ЗАТ „Сєвєродонецьке об’єднання „Азот” на його поточний рахунок.

Відповідно до ст. 111 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАСУ) попереднє судове засідання призначене та фактично відбулося 13.10.06 року.

У судовому засіданні, яке відбулося 26.10.06 року, представники позивача та 1-го відповідача звернулися до суду з клопотанням про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст. 41 та пункту 2-1 розділу УІІ „Прикінцеві та перехідні положення” КАСУ, а тому його задоволено судом.

Представник позивача звернувся до суду з клопотанням, згідно якому на підставі ст. 162 КАСУ просить відмовити йому у задоволенні позовних вимог, оскільки „суму позову відшкодовано у повному обсязі Державною податковою інспекцією у м. Сєвєродонецьку” (вих.. №б/н від 13.10.06 року).

Він же звернувся до суду з клопотанням №23юр від 23.10.06 року, в якому просить повернути йому надмірно сплачений судовий збір у розмірі 25496,60 грн.

З урахуванням того, що обидва клопотання відповідають вимогам ст. ст.49, 51 та 133 КАСУ, судом їх долучено до справи та визнано такими, що підлягають повному задоволенню.

1-й відповідач –ДПІ у м. Сєвєродонецьку –у своєму відзиві на позов за вих. №20169/10-005 від 25.10.06 року просить позов залишити без розгляду в частині вимоги про покладення на ДПІ обов’язку надати висновок про бюджетне відшкодування суми ПДВ у розмірі 9363,6 тис. грн. за квітень 2006 року на рахунок банку, мотивуючи це тим, що цю суму позивачу на час судового розгляду цієї справи уже відшкодовано з бюджету;

він також просить відмовити у задоволенні вимог щодо повернення з Державного бюджету України судових витрат щодо позовних вимог, які належить залишити без розгляду.

Крім того, представник 1-го відповідача таку свою думку мотивує ще й тим, що на час розгляду цієї справи у провадженні Луганського апеляційного господарського суду уже є адміністративна справа №9/503н-ад між тими ж сторонами та з того ж предмету спору.

2-й відповідач, не визначаючи своє ставлення до заявленого позову, просить суд розглянути спір за відсутності його представника (заява №512 від 19.10.06 року).

З урахуванням того, що ця заява відповідає вимогам ст.ст.49, 51 та частині 3 ст. 122 КАСУ, судом викладене у ній клопотання задоволено.

Заслухавши представників позивача та 1-го відповідача, дослідивши обставини справи та додатково надані матеріали, суд дійшов наступного.

1)позивач звернувся до суду з клопотанням, в якому підтвердив факт повного відшкодування з Державного бюджету на його користь суми ПДВ у розмірі 9.363,6 тис. грн.

Жоден з відповідачів цей факт не заперечив та не спростував.

2)позивач звернувся до суду з вимогами, які дійсно уже були предметом розгляду з боку господарського суду Луганської області під час судового розгляду справи №9/503н-ад, при цьому обидві його вимоги, зміст яких викладено вище у цій ухвалі, постановою суду від 14.08.06 року вирішені та задоволені у повному обсязі.

Копія постанови суду по названій справі долучена до матеріалів справи №8/736пн-ад.

3)позивач, звертаючись до суду, сплатив державне мито у розмірі 25500,00 грн. (платіжне доручення №18683 від 19.09.06 року).

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, про надмірну сплату державного мита він дізнався лише під час судового розгляду справи.

Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що:

1)із змісту позовних вимог є очевидним, що вони стосується бездіяльності (на думку позивача) суб’єктів владних повноважень (ДПІ та ВДК); цей спір не є спором, пов’язаним з господарськими правовідносинами, а тому у відповідності з пунктом 1 частини 1 ст. 17 КАСУ його належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;

2)матеріалами справи доведено, що заявлені позовні вимоги уже вирішені під час судового розгляду справи №9/503н-ад, постанова від 14.08.06 року по якій ще не набрала чинності.

З огляду на цю обставину суд вважає, що відповідно до пункту 3 частини 1 ст. 155 КАСУ позовна заява по справі №8/736н-ад підлягає залишенню без розгляду.

3)що стосується клопотання позивача про повернення йому надмірно сплаченого державного мита, то воно підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно частині 2 ст. 87 КАСУ, розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як передбачено у підпункті „б” пункту 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 „Про державне мито”, із заяв та скарг, що подаються до суду, з приводу неправомірних дій органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян, справляється державне мито у розмірі 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, - тобто 3,40 грн.

Звідси виходить, що позивач дійсно надмірно сплатив державне мито у розмірі 25496,60 грн. (25500,00 грн. - 3,40 грн.).

Відповідно до частини 2 ст. 89 КАСУ, судовий збір, сплачений у більшому, ніж встановлено законом, розмірі, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Як сказано у частині 3 тієї ж статті, судовий збір повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, ухвалою суду в разі повернення позовної заяви, заяви за нововиявленими обставинами або скарги, відмови у відкритті провадження по справі, а також у разі залишення позовної заяви, заяви за нововиявленими обставинами або скарги без розгляду (крім випадку, якщо такі заяви залишено без розгляду внаслідок повторного неприбуття позивача або за його клопотанням).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.87,89, пунктом 3 частини 1 ст. 155, ст.ст. 158 та 165 КАС України, суд

у х в а л и в :

1.Позов залишити без розгляду.

2.Повернути Закритому акціонерному товариству „Сєвєродонецьке об’єднання „Азот”, ідентифікаційний код 33270581, яке знаходиться за адресою: місто Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5, п/р 26004043360401 в АКІБ „УкрСиббанк”, місто Харків, МФО 351005, - з Державного бюджету України надмірно сплачене державне мито у розмірі 25496 (двадцять п’ять тисяч чотириста дев’яносто шість) грн. 60 коп. Підставою для повернення цих коштів є данна постанова скріплена гербовою печаткою суду.

Ухвалу може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду.

Суддя А.П.Середа