Court ruling № 20670532, 10.11.2011, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" листопада 2011 р. м. КиївК/9991/24298/11

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е.,

Усенко Є.А.

Маринчак Н.Є.

Костенка М.І.

Степашка О.І.

секретаря судового засідання Хомініч С.В.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2011 року у справі за позовом дочірнього підприємства “Євроголд Індестріз ЛТД” повного товариства “Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та Ко “Торгове агентство” до Державної податкової інспекції у місті Житомирі, Головного управління державного казначейства України у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення заборгованості по бюджетному відшкодуванню податку на додану вартість в сумі 4280136 грн.,-

встановив:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2011 року, позовні вимоги дочірнього підприємства «Євроголд Індестріз ЛТД»повного товариства «Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та Ко «Торгове агенство»до Державної податкової інспекції у м.Житомирі, Головного управління державного казначейства України у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення заборгованості по бюджетному відшкодуванню податку на додану вартість в сумі 4280136 грн. задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано прийняте ДПІ у м. Житомирі податкове повідомлення-рішення №0000502304/0 від 18 травня 2010 року; стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП «Євроголд Індестріз ЛТД»повного товариства «Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та Ко «Торгове агенство»заборгованість по бюджетному відшкодуванню податку на додану вартість згідно декларацій за період з вересня 2009 року по лютий 2010 року в сумі 4280136 грн.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2011 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДПІ у м. Житомирі проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань правомірності відшкодування з бюджету сум ПДВ станом на 18 травня 2010 року, за результатами якої був складений акт від 18 травня 2010 року № 2873/23-2/32265502. При проведенні перевірки відповідач дійшов висновку про зменшення суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період з вересня 2009 року по лютий 2010 року на суму 4280136 грн., внаслідок порушення позивачем п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»з підстави встановлення невиїзною документальною перевіркою фактів включення позивачем до складу податкового кредиту зазначеного періоду сум податку на додану вартість по постачальниках, що зазначені в акті перевірки, які в розрізі контрагентів мають ознаки сумнівності, а також неможливості підтвердження ДП «Євроголд Індестріз ЛТД»повного товариства «Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та Ко «Торгове агенство»факту сплати податкових зобовязань з податку на додану вартість до бюджету підприємствами в ланцюгу постачальників.

На підставі акту перевірки №2873/23-2/32265502 від 18 травня 2010 року ДПІ у м. Житомирі прийнято податкове повідомлення-рішення №0000502304/0 від 18 травня 2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 4280136 грн. у звязку з порушенням п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Разом з тим, відповідно до пп.7.7.2 п.7.2 ст.7 вищенаведеного Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп.7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 вищезазначеного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено дату виникнення права платника податку на податковий кредит, якою вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 вищезазначеного Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що позивачем до ДПІ у м. Житомирі подані податкові декларації з податку на додану вартість за період з вересня 2009 року по лютий 2010 року, в яких відображена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а також заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, що ДПІ у м. Житомирі не заперечується.

Виходячи з положень пп.пп.7.7.5, 7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку має право отримати бюджетне відшкодування протягом строку, визначеного пп.пп.7.7.5, 7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону, після отримання податковим органом податкової декларації.

Вірним є висновок судів попередніх інстанцій, що доводи відповідача щодо необхідності для бюджетного відшкодування фактичної надмірної сплати податку на додану вартість судом не приймаються до уваги, оскільки вимога п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується платника, який згідно цього Закону поніс фактичні витрати по сплаті податку (факт сплати позивачем податку на додану вартість у складі вартості придбаних товарів ДПІ у м .Житомирі не заперечується), несплата податку на додану вартість контрагентами постачальників та/або іншими контрагентами в ланцюгу постачальників належними та допустимими доказами ДПІ у м. Житомирі не доведена, виявлення податковим органом відсутності таких контрагентів в ланцюгу постачальників за місцезнаходженням (прийняття рішення про припинення таких контрагентів, початку ліквідаційної процедури) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок судів попередніх інстанцій про протиправність та скасування податкового повідомлення-рішення №0000502304/0 від 18 травня 2010 року та стягнення з Державного бюджету України на користь позивача заборгованості з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість згідно декларацій за період з вересня 2009 року по лютий 2010 року в сумі 4280136 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Житомирі залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді

С.Е. Острович

Є.А. Усенко Н.Є. Маринчак М.І. Костенко О.І. Степашко Суддя С.Е. Острович