№ 20669479, 21.12.2011, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" грудня 2011 р. м. КиївК-648/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий:Нечитайло О.М.

Судді:Бившева Л.І.

Ланченко Л.В.

Лосєв А.М.

Пилипчук Н.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2007 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2008 р.

у справі №22-а-3728/08 (2а-1980/07 номер справи у суді першої інстанції)

за позовом Повного товариства «Ганзюкова і компанія Ломбард «Шанс»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2007 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2008 р., задоволено позовні вимоги Повного товариства «Ганзюкова і компанія Ломбард «Шанс»(далі позивач) до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова (далі відповідач), скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.03.2007 р. №0000271701/0, стягнуто з Державного бюджету на користь позивача судовий збір у сумі 3,40 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновків, що за позиковими операціями ломбард не є податковим агентом, оскільки у даному випадку він не може виконувати обовязок щодо нарахування, утримання та перерахування податку до бюджету від імені та за рахунок платника податку, тому що під час видачі позики вона не є доходом позичальника, а при невикупі закладеної речі у момент закінчення договору ломбард не має коштів позичальника, з яких належало б утримати податок.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, податкова інспекція звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій з підстав порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача на адресу суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до ч. 1 та. ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені у судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступні фактичні обставини у справі. Представниками контролюючого органу було проведено виїзну планову перевірку позивача, про що складений акт від 05.03.2007 р. №622/22-004/32277963.

Зазначеною перевіркою було встановлено порушення підприємством вимог п.1.15 ст.1, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.12.1 ст.12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-ІV від 22.05.2003 р. (далі Закон №889-ІV), а саме ломбардом не було утримано податок з доходів фізичних осіб після реалізації невикупленого майна з усієї суми реалізації.

На підставі встановлених актом перевірки порушень, податковою інспекцією 19.03.2007 р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000271701/0, яким визначено позивачу податкові зобовязання з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 1.043,67 грн. (347,89 грн. основного платежу та 695,78 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, розглянувши касаційну скаргу в порядку письмового провадження, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для задоволення позовних вимог стали висновки судових інстанцій, що дохід фізичної особи, одержаний від ломбарду у звязку з невиконанням нею своїх обовязків за договором позики щодо викупу закладених речей, є доходом, одержаним не від податкового агента, а тому такий дохід підлягає оподаткуванню у складі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку.

Між тим, такі висновки судових інстанцій є помилковими та передчасними з огляду на таке.

Так, контролюючим органом в акті перевірки зафіксовано порушення позивачем норм Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», у результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питання щодо правильності утримання податку з доходів фізичних осіб, а саме: неутримання податку при сплаті доходів фізичним особам.

Відповідно до пп.4.3.23 п.4.3 ст.4 Закону №889-IV до доходів, які не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу, віднесено основну суму кредиту, що отримується платником податку,

За змістом цього підпункту сума позики становить дохід фізичної особи, яка її одержує, але до настання визначеного договором строку її повернення ця сума не є обєктом оподаткування. Лише в разі невиконання фізичною особою забезпеченого заставою зобовязання та реалізації заставленого майна виникає обєкт оподаткування у вигляді суми коштів, отриманих у позику і не повернутих у встановлений договором строк.

При цьому також може виникнути обєкт оподаткування (дохід) у вигляді грошової суми, що перевищує розмір забезпечених заставою вимог заставодержателя (ломбарду) та підлягає поверненню заставодавцю, оскільки ця сума фактично знаходиться в ломбарду під час одержання ним коштів від реалізації заставленого майна.

Згідно з п.1.15. ст.1 Закону №889-IV податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидентаюридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобовязані нараховувати, утримувати і сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік і подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

З огляду на положення пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 та п.12.3 ст.12 Закону №889-IV ломбард є податковим агентом, оскільки саме за його посередництвом продається майно боржника, саме він нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку та повинен утримувати податок від суми такого доходу за рахунок платника, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних нормах цього Закону.

Відтак, оскільки під час виплати грошових коштів за договорами позики ломбард є податковим агентом і повинен нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб, то донарахування контролюючим органом податкових зобовязань позивачу здійснено обґрунтовано, а отже відсутні підстави для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи, що суди повно і правильно встановили фактичні обставини справи, але невірно застосували норми матеріально права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги податкової інспекції, скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова задовольнити.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2007 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2008 р. у справі №22-а-3728/08 (2а-1980/07 номер справи у суді першої інстанції) скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Повного товариства «Ганзюкова і компанія Ломбард «Шанс»відмовити.

3. Постанова набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. СуддіБившева Л.І. Ланченко Л.В. Лосєв А.М. Пилипчук Н.Г.