Decision № 206524, 12.10.2006, Commercial Court of Ternopil Oblast

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2006 р.

Справа № 2/284-3568

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Колубаєвої В.О.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігмафарм" пр. Гагаріна, 23/1401,Київ 1,01001

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український регіональний фонд народної медицини" вул. Дружби, 9,Тернопіль,46000

про стягнення 3741 грн. 31 коп..

За участю представників сторін:

Позивача:

Відповідача:

Суть справи: Позивач пред'явив позов про стягнення 3741 грн. 31 коп. із них 3029 грн. 55 коп. вартість медикаментів одержаних відповідачем по т.т. накладній 64033 від 29.05.2006р., згідно умов договору №222/06 від 28.04.2006р, 111 грн. 85 коп. пені за неналежне виконання грошових зобов'язань за період з 29.06.2006р по 07.09.2006р, 605 грн. 91 коп. штраф за неналежне виконання грошових зобов'язань.

Відповідач відзив на позов та витребуваних судом документів не представив.

Розглянувши матеріали справи і приймаючи до уваги, що:

1) 01.08.2006р. відповідач перерахував позивачеві 3029грн 55 коп, що підтверджено випискою із банку №№338813,26009,301000019,749 і що визнано позивачем (лист №77 від 11.10.2006р, тому в частині стягнення 3029 грн 55 коп слід вважати, що відсутній предмет спору і позов в даній частині згідно с.80 ГПК України слід припинити.

2) п.6 ст.231 Господарського кодексу України зазначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких, визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Отже, даний пункт встановлює розмір штрафних санкцій, якщо інше не встановлено законом або договором.

п.4 ст.231 Господарського кодексу України зазначає,якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, то санкції застосовуються в розмірі передбаченому договором.

Відтак, даний Кодекс констатує верховенство Закону перед договором.Що відповідає ст.8,68 Конституції України та ст.4 Цивільного кодексу України.

Тиким чином, при наявності в договорі інших штрафних санкцій за невиконання грошових зобовязань стягується тільки пеня, як це передбачено Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" №543/96 ВР від 22.11.1996р.

З врахуванням вимог ст.199 Господарського кодексу України також слід відмітити:

В силу п.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Отже, і Цивільний кодексу України встановлює, що за несвоєчасне виконання зобовязавнь стягується тільки пеня.

В п.2 даної статті зазначено, що штраф обчислюється від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання ( не грошового).

Відтак, і Цивільний кодекс України передбачає, забезпечення виконання грошового зобовязання тільки шляхом стягнення пені.

Аналогічні розяснення по ст.625 Цивільного кодексу України (коментар, Харків"Одісей",2004р., виданя друге стр.443)

Із вищезазначеного вбачається, що невиконання грошових зобовязань стягується тільки пеня передбачена Закон України в межах шести місяців від дня коли зобовязання мало бути виконано (ст.232 Господарського кодексу України)

Тому немає підстав стягувати з відповідача штраф, передбачений договором за невиконання грошових зобовязань зверх 30 днів т.я зверх 30 днів (6місяців) передбачено стягнення пені.

Тому позовні вимоги позивача в частині стягнення 430 грн 45 коп. слід визнати необгрунтованими і вони не підлягають задоволенню.

3) Згідно п.6 ст.232 Господарського кодексу України, Закону України №543/96 ВР від 22.11.1996р. "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" з врахуванням строку позовної давності, та п.6 ст.232 Господарського кодексу України за період 04.03.2006р по 14.09.2006р відповідач повинен сплатити позивачеві пеню в сумі 287 грн 01 коп.

4)Згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України видатки по державному миту покласти на відповідача.

5)Відповідно до ст.с.44,47-1 Господарського процесуального кодексу України, постанови Кабінету Міністрів україни №411 від 29.03.02р., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу повязані з розглядом даної справи в сумі 118 грн покласти на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.2,43,49,82,84,85,116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український регіональний фонд народної медицини", вул.Дружби,9, м.Тернопіль (ідентифікаційний код 14028918)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігмафарм", пр. Гагаріна, 23/1401, м.Київ (ідентифікаційний код 30110250) 287 грн 01 коп пені, 102 грн. державного мита, 118 грн послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

2. В частині стягнення 430,75 грн відмовити.

3. В частині стягнення 3029 грн. 55 коп. справу провадження припинити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 18.10.2006 року через місцевий господарський суд.

Суддя В.О. Колубаєва