№ 20600600, 29.09.2011, Cherkasy District Administrative Court

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2011 року Справа № 2а/2370/7290/2011

29.09.11

09 год. 50 хв.                                                                                 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Гараня С.М.,

при секретарі –Ільченко С.М.,

за участю представника позивача державної податкової інспекції у місті Черкаси ОСОБА_1 –за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у місті Черкаси до приватного підприємства «Дида»про стягнення боргу по податку на доходи фізичних осіб,

ВСТАНОВИВ:

          До суду з адміністративним позовом звернулася державна податкова інспекція у місті Черкаси, в якому просить стягнути з приватного підприємства «Дида»на користь позивача борг по сплаті податку на доходи фізичних осіб в розмірі 483 грн. 34 коп.

В судовому засіданні представник позивача по суті позовних вимог пояснила, що відповідач перебуває на обліку в державній податковій інспекції у місті Черкаси та має заборгованість по податку на доходи фізичних осіб в сумі 483 грн. 34 коп. У зв’язку з її несплатою у добровільному порядку представник позивача просила стягнути борг в судовому порядку.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, в засідання не з’явився, про причину неприбуття не повідомив, заперечення на позов чи клопотання про відкладення розгляду справи не надав, а тому суд вирішив розглянути справу у його відсутність за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши письмові докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців приватне підприємство «Дида»зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Черкаської міської ради 05.03.1996 р., ідентифікаційний код 22809699.

Згідно пункту 4.1.1 статті 4 Податкового кодексу України однією з основних засад податкового законодавства України є загальність оподаткування –кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Статтею 9 цього Кодексу податок на доходи фізичних осіб віднесено до загальнодержавних податків, які є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 162 Податкового кодексу України визначено, що платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні(окрім тої, яка має дипломатичні привілеї та імунітет, встановлені чинним міжнародним договором України, щодо доходів, які вона отримує безпосередньо від провадження дипломатичної чи прирівняної до неї таким міжнародним договором діяльності); податковий агент.

Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку в органах державної податкової служби як особа, що провадить незалежну професійну діяльність.

Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб –це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, на доходи фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому Кодексом.

Згідно статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, тобто будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу визначено, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів (окрім визначених цією статтею випадків), одержаних, у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри.

Статтею 168 Податкового Кодексу встановлюється порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету. Так, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Розрахунок податкових зобов'язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, проводиться податковим агентом (у тому числі роботодавцем).

Відповідачем подано декларацію з податку на доходи фізичних осіб за січень 2011 року, в якій ним визначено суму зазначеного податку в розмірі 483 грн. 34 коп. Внаслідок його несплати згідно облікової картки відповідача утворилася податкова заборгованість, яка не була погашена.

У разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу).

Внаслідок виникнення податкового боргу була винесена та направлена на адресу відповідача податкова вимога від 05.04.2011 р. за № 699., а 07.04.2011 р. внесено реєстраційний запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна за № 30973566. Однак зазначені дії до погашення боргу не призвели.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Беручи до уваги, що суму податку з доходів фізичних осіб у розмірі 483 грн. 34 коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, здійснені позивачем –суб’єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

          На підставі викладеного, керуючись статтями 159 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          Позовні вимоги державної податкової інспекції у місті Черкаси до приватного підприємства «Дида»про стягнення боргу з податку з доходів фізичних осіб –задовольнити повністю.

          Стягнути з приватного підприємства «Дида», ідентифікаційний код 22809699, до бюджету через державну податкову інспекцію у місті Черкаси за рахунок коштів, що перебувають на рахунках платника, заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 483 (чотириста вісімдесят три) грн. 34 коп.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений 04 жовтня 2011 року.

Суддя С.М. Гарань