Decision № 20459727, 13.12.2011, Commercial Court of Kyiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" грудня 2011 р. Справа № 3/123-11

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомБориспільської міської ради

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Бориспіль

про стягнення 1758,20 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 за дов. від 12.12.2011р. №14-20-6305;

від відповідача: не з'явився.

Обставини справи:

Бориспільська міська рада звернулась до суду з позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення 1758,20 грн. заборгованості за договором оренди землі від 13.04.2006р. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач проігнорував пропозицію позивача щодо внесення змін до договору та перегляду орендної плати що призвело до втрати до надходжень місцевого бюджету.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.09.2011р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 11.10.2011р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.10.2011р., у звязку з неявкою відповідача, розгляд справи відкладено на 02.11.2011р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.11.2011р., у звязку з неявкою відповідача, розгляд справи відкладено на 22.11.2011р.

У судовому засіданні, як відбулось 22.11.2011р., представником позивача було подано клопотання про продовження строку розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.11.2011р. продовжено строк розгляду справи та, у звязку з необхідністю витребування доказів, її розгляд відкладено на 13.12.2011р.

В судове засідання представник відповідача не зявився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 27.09.2011 року не виконав, хоча про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалами від 22.11.2011р., від 27.09.2011р., від 11.10.2011р. та від 02.11.2011р.

Враховуючи те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, суд

встановив:

13.04.2006р. між Бориспільською міською радою Київської області (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем (орендар) укладено договір оренди землі від 13.04.2011р. (надалі договір), згідно якого орендодавець зобовязався надати, а орендар прийняти в строкове платне користування земельну ділянку, яка належить до земель несільськогосподарського призначення для комерційного використання під установку тимчасового павільйону-магазину на розі АДРЕСА_1. Кадастровий номер земельної ділянки - №3210500000:10:025:0002. Договір зареєстрований у Бориспільському міському відділені Київської регіональної філії Центру ДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.06.2006р. за №040633700101.

Відповідно до пункту 2 та 3 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0048 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 18531,55 грн.

Відповідно до п.п. 4, 11, 14 договору цільове призначення земельної ділянки комерційне використання. Передача земельної ділянки в оренду здійснюється у місячний строк після державної реєстрації договору за актом приймання-передачі. Договір укладається терміном на 5 років.

Пунктом 5, 7 договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі у розмірі 1 % від грошової оцінки земельної ділянки визначеної у пункті 3 договору до 15 числа місяця наступного за звітним на розрахунковий рахунок Бориспільської міської ради Київської області № 33211815600004, в УДК у Київській області, МФО 821018, КДБ 13050500, ЗКПО 23570059 „Місцевий бюджет” м. Бориспіль.

Згідно п. 28 договору зміна умов договору здійснюється у письмові формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розвязується у судовому порядку.

Відповідно до п.35 договору, він набирає чинності після підписання сторонами та нотаріального посвідчення і державної реєстрації у відповідності із ст. 202 Земельного кодексу України та з вимогами Закону України "Про оренду землі".

26.07.2011р. Бориспільською міською радою було прийнято рішення, яким договір оренди земельної ділянки від 13.04.2006р., який укладено між міською радою та ФОП ОСОБА_1 припинено.

Предметом позову є вимога про стягнення 1758,20 грн. втрат надходжень до бюджету.

Згідно ст. 13 Закону України „Про оренду землі” в редакції від 28.12.2007р. (далі Закон) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 20 Закону укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доЗакону України „Про плату за землю”). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України „Про плату за землю”; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України „Про плату за землю”. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині.

Відповідно до частин першої та другої ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У частині першій статті 286 Господарського кодексу України вказано, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Частинами першою та другою статті 652 ЦК України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. 2. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Договір укладено терміном на 5 років, починаючи з дати його державної реєстрації. Зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін (п.п. 4, 28 договору оренди землі від 13.04.2006р.).

У свої позовних вимогах представник Бориспільської міської ради посилається на те, що відповідач проігнорував пропозицію позивача щодо внесення змін до договору та перегляду орендної плати, що призвело до втрати до надходжень місцевого бюджету у розмірі 1758,20 грн., проте не надав суду ніяких належних доказів щодо підтвердження вищевказаної інформації.

Відповідно до п.34 частини першої ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання врегулювання земельних відносин.

На пленарному засіданні Бориспільської міської ради V скликання було прийнято рішення про зміну відсотку орендної плати від нормативної грошової оцінки земельної ділянки визначеного у договорі оренди землі, який укладено між позивачем та відповідачем, а саме: в п. 6 договору оренди землі від 13.04.2005р. цифру 5 замінити цифрою 7 (витяг із рішення Бориспільської міської ради від 12.06.2008 р. №4102-35-V в матеріалах справи).

Як вбачається з наданої позивачем копії договору оренди землі від 13.04.2006 р., який укладено між сторонами, дані вказані у витязі із рішення Бориспільської міської ради від 12.06.2008 р. не співпадають з даними, які вказано у договорі, а саме: різні дати укладення договорів; у договорі оренди землі не у п. 6, а у п. 5 вказано відсоток за яким начисляється орендна плата від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; вказаний відсоток у договорі становить не 5%, а 1%.

Посилання позивача на норми Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., є недоцільним, оскільки рішення про внесення змін до договору землі було прийнято Бориспільською міською радою у 2008 році.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем, належними та допустимими доказами у розумінні ст. 34 ГПК України, не доведено факту втрат надходжень до бюджету за оренду в сумі 1758,20 грн., повязаних з відмовою відповідача від внесення змін до договору оренди землі від 13.04.2006р. в частині збільшення розміру орендної плати з метою приведення договору у відповідність до Закону України „Про плату за землю”, оскільки згідно п. 28 договору зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін, а також позивачем не доведено, що відповідач ухилявся від внесення змін до договору. Крім того, позивач не був позбавлений права звернутися до суду з позовом про внесення змін до договору оренди землі на основі рішення суду. Докази, на які позивач посилається як на факт повідомлення відповідача про необхідність з'явитись до Бориспільської міської ради та укласти додаткову угоду суд оціню критично, так як доказів надсилання позивачем та отримання відповідачем такого повідомлення суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення 1758,20 грн. витрат надходжень бюджету за оренду земельної ділянки є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно статті49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на позивача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя А.В. Лопатін

Дата підписання: 26.12.2011р.