Decision № 20440396, 29.12.2011, Commercial Court of Chernivtsi Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" грудня 2011 р.           Справа № 5027/1377/2011.                     

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Кострижівський комбінат будівельних матеріалів”, смт. Костижівка Заставнівського району Чернівецької області

до приватного підприємства “Кострижівський комбінат будівельних матеріалів”, смт. Костижівка Заставнівського району Чернівецької області

про стягнення заборгованості в сумі 63534,80 грн.

Суддя Т.І. Ковальчук

Представники:

Позивача –не з’явився

Відповідача –не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за поставлену продукцію в сумі 63534,80 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що згідно з укладеним договором поставки № 16 від 07.07.2009 р. позивач по видаткових накладних поставив відповідачеві продукцію –камінь гіпсовий на загальну суму 68734,80 грн., з яких відповідач оплатив лише 5200,00 грн., а решту боргу в сумі 63534,80 грн. добровільно не погашає

Провадження у справі порушено ухвалою від 19.12.2011 р., справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 29.12.2011 р., відповідача зобов’язано надати відзив на позов та докази на його обґрунтування, копію довідки про включення до ЄДРПОУ.

Відповідач надав відзив, у якому позовні вимоги визнав у повному обсязі, виникнення заборгованості пояснив відсутністю грошових коштів, справу просить вирішити у відсутність його представника.

Представник відповідача в судове засідання 29.12.2011 р. не з’явився, однак з огляду на наведене вище це не перешкоджає розгляду справи.

Представник позивача в судове засідання також не з’явився, однак з огляду на те, що всі викликані до суду особи належним чином повідомлені про місце, дату і час розгляду справи, відповідач надіслав відзив, у якому позов визнав, суд вбачає за можливе вирішити справу по суті в судовому засіданні 29.12.2011 р.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

Між позивачем і відповідачем 07.07.2009 р. було укладено договір поставки № 16, на умовах якого позивач (за текстом договору Постачальник) зобов’язався передати відповідачеві (за текстом договору –Покупець) у власність продукцію – камінь гіпсовий ІІ ґатунку фракція 60-300 мм у кількості 1145,58 тон на загальну суму 68734,80 грн. (а.с. 7-8).

За умовами п. 5.1 зазначеного договору відповідач зобов’язався оплатити поставлену йому продукцію на умовах передоплати шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позивача на протязі 30 днів від дати отримання продукції.

Як видно з матеріалів справи позивач виконав узяте на себе зобов’язання, по видаткових накладних № КК-0000001 від 07.07.2009 р. та № КК-0000002 від 02.10.2009 р. передав відповідачеві у власність камінь гіпсовий на загальну суму 68734,80 грн. (а.с. 9,10).

Згідно з двостороннім Актом звіряння розрахунків від 17.10.2011 р., складеним між сторонами, заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті поставленого по зазначених вище видаткових накладних каменю гіпсового складає 63534,80 грн., часткова оплата продукції проведена відповідачем на суму 5200 грн.: 2500 грн. сплачено 17.07.2009 р., 27000 грн. сплачено 29.07.2009 р. (а.с. 11).

Враховуючи наведені вище докази, зазначений акт звіряння розрахунків та визнання позову відповідачем суд вважає доведеним наявність у відповідача заборгованості перед позивачем по оплаті за поставлену згідно з договором поставки № 16 від 07.07.2009 р. продукцію в сумі 63534,80 грн.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 193 Господарського кодексу України також передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статтею 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до статей 173 - 174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт ( у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку (ст. 509 ЦК України)

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Пункт 5.1 договору поставки № 16 від 07.07.2009 р. містить суперечності щодо строку виконання грошового зобов’язання по оплаті поставленої продукції: одночасно і на умовах передоплати і протягом 30 днів від дати отримання продукції.

Однак, враховуючи, що у видаткових накладних умовою продажу зазначено товарний кредит, суд виходить з того, що відповідач мав оплатити поставлену йому позивачем продукцію протягом 30 днів від дати поставки і належним чином це зобов’язання не виконав.

Згідно зі статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

У судовому засіданні встановлено порушення відповідачем зобов’язання по оплаті поставленої йому позивачем продукції, його борг перед останнім складає 63534,80 грн., тому позов підлягає задоволенню.

У зв’язку із задоволенням позову судовий збір належить стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з приватного підприємства “Кострижівський комбінат будівельних матеріалів” (смт. Кострижівка Заставнівського району Чернівецької області, вул. Заводська 15, п/р 26000060353306 в Заставнівському відділенні Чернівецької філії Приватбанку, код ЄДРПОУ 36519146) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Кострижівський комбінат будівельних матеріалів” (смт. Кострижівка Заставнівського району Чернівецької області, вул. Заводська 15, п/р 26001060055960 в Заставнівському відділенні Чернівецької філії Приватбанку, код ЄДРПОУ 33108815) 63534,80 грн. боргу та 1411,50 грн. судового збору.

З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Оформлене у відповідності до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписане 29.12.2011 року.

Суддя Т.І.Ковальчук