Decision № 20424521, 23.12.2011, Commercial Court of Kyiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" грудня 2011 р. Справа № 2/035-11

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Житомир,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Бобрицьке», с. Шевченкове, Броварського району

про стягнення 51 655,00 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача:ОСОБА_2, представник, довіреність від 07.12.2011р. б/н;

від відповідача:ОСОБА_3, уповноважений, довіреність від 01.01.2011р. б/н

СУТЬ СПОРУ :

Позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Житомир, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 10.11.2011р. № 14 до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Бобрицьке», Київська область, Броварський район, с. Шевченкове, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 45 000,00 грн. за договором № 23 на постачання продукції від 03.06.2011р., пеню в сумі 3775,00 грн., збитки, завдані інфляційними процесами в сумі 2880,00грн., всього 51655,00 грн., а також покласти на відповідача судові витрати. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не розрахувався у повному обсязі з позивачем за поставлений товар зерноочисну машину ОВС-25 у встановлений договором № 23 на постачання продукції від 03.06.2011 р. строк, в результаті чого за основний борг відповідача складає 45000,00 грн. Також позивач стверджує, що у звязку із простроченням платежу з відповідача належить до стягнення пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу в сумі 3775,00 грн. та збитки, завдані інфляційними процесами, в сумі 2880,00 грн. В судовому засіданні 12.12.2011р. позивач подав витребувані судом документи та надав акт звірки взаємних розрахунків за договором за станом на 30.11.2011 р. Представник відповідача у судове засідання не зявився, витребуваних документів не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином завчасно, про що свідчить залучене до матеріалів справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення. Ухвалою від 12.12.2011р. розгляд справи було відкладено у звязку із неявкою відповідача.

В судовому засіданні 23.12.2011р. представник позивача в усних поясненнях підтримав позов та просив суд його задовольнити. Представник відповідача підтвердив отримання у позивача товару зерноочисної машини та підтвердив наявність боргу, однак повідомив, що у звязку із скрутним фінансовим становищем не має змоги розрахуватися з позивачем в повному обсязі.

Розглянувши позов фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Житомир (далі - ФОП ОСОБА_1) до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Бобрицьке», Київська область, Броварський район, с. Шевченкове (далі - ТОВ «Бобрицьке»), вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Підставою виникнення взаємних прав та обовязків сторін у справі є укладений між ними 03.06.2011р. договір № 23 на постачання продукції, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_1 (постачальник) приймає на себе зобовязання виготовити та передати у власність ТОВ «Бобрицьке»(покупець) зерноочисну машину ОВС-25 (далі - продукція) вартістю 65000,00грн., а покупець зобовязується прийняти та оплатити продукцію згідно накладних у визначений договором строк. Згідно умов договору:

- продукція, що підлягає поставці є ЗОМ ОВС-25 вартістю 65000,00 грн. (п. 1.2 договору);

- розрахунок за виготовлену продукцію проводиться покупцем в термін до 01.08.2011 р. (п. 4.1 договору);

- оплата продукції проводиться за фіксованою ціною (п. 4.2 договору);

- за порушення умов договору винна сторона відшкодовує спричинені збитки, в тому числі пеня складає подвійну облікову ставку НБУ від суми боргу за кожен день прострочення (п. 5.1 договору);

- договір вступає в силу 03.06.2011р. та діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань (п. 6.1 договору).

Укладений між сторонами договір за правовою природою є договором поставки. За визначенням частин 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно приписів ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу зерноочисну машину ОВС-25 вартістю 65 000,00 грн., що підтверджується підписаною обома сторонами та скріпленою печатками видатковою накладною №РН-0000016 від 14 червня 2011р. (копія залучена до матеріалів справи). Зазначений товар отримала уповноважена особа відповідача, про що свідчить її підпис та печатка ТОВ «Бобрицьке»на вказаній вище накладній. Представник відповідача підтверджує отримання товару від позивача.

Відповідач свої зобовязання за договором в частині оплати отриманого товару не виконав.

З метою врегулювання спору, 04.10.2011р. позивачем направлена на адресу відповідача Претензія №12 від 04.10.2011 р. з вимогою погасити заборгованість за договором у розмірі 65000,00 грн., сплатити пеню в сумі 2990,00 грн., збитки, завдані інфляційними процесами в сумі 1196,00 грн. та відсотки за користування чужими коштами у розмірі 3588,00 грн. Факт направлення претензії відповідачу підтверджується фіскальним чеком «Укрпошти»№4153 від 06.10.2011р., залученим до матеріалів справи.

Доказів того, що відповідач надав відповідь на претензію, суду не подано. Однак, 05.10.2011р. відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача 20 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 05.10.2011р. №67, копія якого наявна в матеріалах справи. Таким чином залишок основного боргу складає 45 000,00 грн.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по оплаті отриманого за договором товару в сумі 45 000,00 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно з ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Відповідач доказів вчасної та повної оплати отриманого товару відповідно до умов договору суду не надав та доводи позивача не спростував.

За таких обставин, судом встановлено факт порушення відповідачем зобовязання за договором, що полягає у несплаті коштів за отриманий товар в сумі 45000,00 грн., а тому вимога позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 45 000,00 грн. матеріалами справи підтверджується, є обґрунтованою, законною та підлягає задоволенню.

У звязку з наявністю вказаної простроченої заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення за договором в загальній сумі 3775,00 грн., а саме: 3055,00 грн. пені за період з 02.08.2011р. по 04.10.2011р. на заборгованість в сумі 65 000,00 грн., та 720,00 грн. пені за період з 05.10.2011р. по 10.11.2011р. на заборгованість в сумі 45 000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобовязання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що сторони несуть майнову відповідальність за невиконання зобовязань за договором у відповідності до чинного законодавства України та за порушення умов договору винна сторона відшкодовує спричинені збитки, у тому числі втрачену вигоду та пеню, що складає подвійну облікову ставку НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Постановою правління НБУ від 09.08.2010р. №377 «Про регулювання грошово-кредитного ринку»розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,75% (0,0212% на день). Отже враховуючи:

- наявність у відповідача простроченого боргового зобовязання перед позивачем;

- строк та порядок оплати товару, встановлені договором;

- відповідальність за порушення грошового зобовязання, передбачену пунктом 5.1. договору та ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»;

- розмір облікової ставки НБУ 7,75 % визначений Постановою НБУ від 09.08.2010р. №377;

вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 3775,00 грн. підлягають задоволенню частково в сумі 2473,63 грн., а саме:

за період 02.08.2011р. по 04.10.2011р.,

Сума боргу Період Кількість днів Розмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

65000.0002.08.2011 - 04.10.2011647.7500 %0.042 %1766.58 грн.

За період з 05.10.2011р. по 10.11.2011р:

Сума боргу Період Кількість днів Розмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

45000.0005.10.2011 - 10.11.2011377.7500 %0.042 %*707.05 грн.

У звязку з простроченням відповідачем виконання грошового зобовязання, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки, завдані інфляційними процесами в загальній сумі 2880,00 грн., а саме: за період з 02.08.2011р. по 04.10 2011р. на заборгованість 65000,00 грн. в розмірі 1222,00 грн. та за період з 05.10.2011р. по 10.112011р. на заборгованість 45000,00грн. в розмірі 1658,00 грн.

Згідно до ч. 2 ст. 546 ЦК України, договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання. Так, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Пунктом 1.14 постанови Правління Національного банку України „Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України” № 480 від 27.12.2007р. визначено, що індекс інфляції - індекс споживчих цін, оприлюднений Державним комітетом статистики України. Відтак, оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Як вбачається з офіційних данних Державного комітету статистики України, індекс інфляції за вказані позивачем періоди становив: серпень 2011р. - 99,6%, вересень 2011р.-100,1%, жовтень 2011р.-100,0%, листопад 2011р.- 100,1%.). Отже враховуючи:

- наявність у відповідача простроченого боргового зобовязання перед позивачем;

- строк та порядок оплати товару, встановлені договором;

- відповідальність за порушення грошового зобовязання, визначену статтею 625 Цивільного кодексу України,

- оприлюднені Державним комітетом статистики України в офіційних друкованих органах індекси інфляції за період серпень-листопад 2011р.;

- методику розрахунку, наведену в листі Верховного суду України «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»від 03.04.1997р. №62-97р.,

арифметично вірно розрахувавши збитки, завдані інфляційними процесами, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 2880,00 грн. підлягає задоволенню частково в сумі 45,00 грн.

За таких обставин, повно та обґрунтовано дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, пені та інфляційних втрат, надані позивачем, суд частково задовольняє позов фізичної особи підприємця ОСОБА_1 та приймає рішення про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Бобрицьке»заборгованості в сумі 45000, 00 грн., пені в сумі 2473,63 грн. та 45,00 грн. збитків, завданих інфляцією.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються судом на обидві сторони пропорційно від розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та лист Верховного суду України «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»від 03.04.1997р. №62-97р., керуючись ст. 11, частиною 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, частинами 1, 2 ст. 546, ст.ст.547, 610,частиною 1 ст. 612, частиною 2 ст. 614, ст. 625, 629, частинами 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 230, частинами 4, 6 ст. 231, частиною 6 ст. 232, частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та ст. ст. 4, 33, 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Бобрицьке»задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Бобрицьке»(07434, Київська область, Броварський район, с. Шевченкове, вул. Леніна, 1, код ЄДРПОУ 30839434, р/р 26009320035 в ВАТ «РайффайзенБанк Аваль», м. Київ, МФО 380805, або з будь-якого іншого рахунку, належного боржнику)

на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (10009, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в РУ Приватбанк, м. Житомир, МФО 311744) 45000,00 грн. (сорок пять тисяч гривень нуль копійок) основного боргу;

2473,63 грн. (дві тисячі чотириста сімдесят три гривні шістдесят три копійки) пені,

45,00 грн. (сорок пять гривень нуль копійок) збитків, завданих інфляційними процесами,

1359,19 грн. (одна тисяча триста пятдесят девять гривень девятнадцять копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя О.В. Конюх

Повний текст рішення підписано 28.12.2011р.