Court ruling № 20320621, 15.12.2011, Odesa Administrative Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2011 р.Справа № 2-а/1570/1981/11 Категорія: 8.3.2Головуючий в 1 інстанції: Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Яковлева Ю.В.

судді Запорожана Д.В.

судді Жука С.І.

при секретарі Довженко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2011 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рибницька Ферма «Акватоп»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії,

встановила:

Позивач ТОВ «Рибницька Ферма «Акватоп»03.03.2011 року звернувся до суду з адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправними дії відповідача щодо анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість з 26.11.2010 року та зобовязання відповідача внести запис у картку особового рахунку платника податку на додану вартість позивача на підставі відомостей, відображених в графі 24 податкової декларації ТОВ «Рибницька ферма «Акватоп»від 07 червня 2011 року у розмірі 2129247 гривень. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість було здійснено Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси протиправно, з порушенням вимог діючого законодавства, оскільки відсутність неоподаткованих поставок у позивача протягом дванадцяті місяців не відповідає дійсності. Позивач скористався своїм правом та отримав нове свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість і подав до ДПІ у Приморському районі м. Одеси податкову декларацію з ПДВ за травень 2011 року, в якій зазначив показники попередніх декларацій з ПДВ, зокрема у графі 24 декларації суму 2129247 гривень, що раніше були прийняті ДПІ у Приморському районі м. Одеси як податкова звітність, проте 16 червня 2011 року позивач отримав від відповідача відмову у прийнятті вказаної податкової декларації з ПДВ як податкової звітності, що зумовило позивача звернутися до суду з даним позовом.

У судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просив задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти заявлених позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях, та просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2011 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Рибницька Ферма «Акватоп»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії було задоволено частково.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси щодо анулювання реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю «Рибницька Ферма «Акватоп»(код за ЄДРПОУ 34995070), як платника податку на додану вартість з 26.11.2010 року.

Визнано протиправним та скасовано акт № 2495 від 26.11.2010 року Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Рибницька Ферма «Акватоп»(код за ЄДРПОУ 34995070).

Зобовязано Державну податкову інспекцію у Приморському районі м. Одеси відновити всі показники податкової звітності з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Рибницька Ферма «Акватоп»(код за ЄДРПОУ 34995070), що існували до дати анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, до 26.11.2010 року.

В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси, з посиланням на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що ТОВ «Рибницька Ферма «Акватоп»зареєстровано як юридична особа за юридичною адресою: м. Одеса, вул. Новощіпний ряд, 2, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 12) та відповідно знаходиться на обліку як платник податків у Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси.

Згідно з довідкою № 1752 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України одним із видів діяльності за КВЕД ТОВ « Рибницька Ферма «Акватоп»є рибництво: надання послуг у рибництві, виробництво рибних продуктів (а.с. 13).

З матеріалів справи вбачається, що позивач був зареєстрований в ДПІ Приморського району м. Одеси як платник податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво № 100243725 від 08.09.2009 року (а.с. 9), відповідно до якого позивачу був присвоєний індивідуальний податковий номер 349950715538.

ТОВ « Рибницька Ферма «Акватоп»подавало на адресу ДПІ у Приморському районі м. Одеси податкові декларації з ПДВ у період з жовтня 2009 року по грудень 2010 року (а.с. 16-101), які відповідачем були належним чином отримані та визнані як податкова звітність позивача.

Також судом 1-ї інстанції вірно встановлено, що у декларації з ПДВ за серпень 2010 року (а.с. 45-50) у рядку 10.1 відображені показники, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою в сумі 2436942 (Колонка А), 487388 (Колонка Б), та у рядку 12.1 відображені показники ПДВ, сплаченого митним органам в сумі 104492 гривень (Колонка А), 20898 гривень (Колонка Б). Вказана оплата ПДВ була здійснена за вантажно-митною декларацією № 500030303/2010/003414 (а.с. 102-103). Вищезазначена оплата підтверджена платіжним дорученням № 80 від 18.06.2010 року (а.с. 276).

Ще судом 1-ї інстанції було встановлено, що на підставі реєстру податкових декларацій ТОВ « Рибницька Ферма «Акватоп»за період з жовтня 2009 року по вересень 2010 року (а.с. 146), Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси був винесений акт № 2495 від 26.11.2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ « Рибницька Ферма «Акватоп»(а.с. 145). Відповідно до вищевказаного Акту, підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість було подання декларацій з ПДВ, які свідчать про відсутність оподаткованих поставок протягом дванадцяті послідовних податкових місяців з 01.11.2009 року по 01.11.2010 року.

З метою запобігання переривання своєї господарської діяльності, позивач скористався своїм правом та звернувся до ДПІ у Приморському районі м. Одеси із заявою про отримання нового свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ. Таке свідоцтво було видано позивачу ДПІ у Приморському районі м. Одеси 01.06.2011 року за № 100336496 (а.с. 135), відповідно до якого позивачу був присвоєний індивідуальний податковий номер 349950715538.

З матеріалів справи вбачається, що позивач подав на адресу ДПІ у Приморському районі м. Одеси податкову декларацію з ПДВ за травень 2011 року з урахуванням показників, які були відображені раніше у попередніх податкових деклараціях ПДВ та прийняті податковим органом як податкова звітність (а.с. 137-143). Проте, вказана податкова декларація з ПДВ не була прийнята відповідачем як податкова звітність, оскільки з 26.11.2010 року позивач не є платником податку на додану вартість, про що позивачу був надісланий лист від 09.06.2011 року № 34172/10/38-04 (а.с. 136).

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість», платником податку є будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті. Згідно з п. 2.4. ст. 2 цього ж Закону, будь-яка особа, що імпортує (для фізичних осіб - ввозить (пересилає)) товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, незалежно від того, який режим оподаткування вона використовує згідно із законодавством є платником податку, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих платниками податку, які ввозять пересилають) товари (предмети) у супроводжувальному багажі або отримують їх як поштове відправлення у межах неторгового обороту в обсягах, що не підлягають оподаткуванню відповідно до митного законодавства (крім ввезення транспортних засобів чи запасних частин до них такими фізичними особами) та нерезидентів, які пересилають поштові відправлення згідно з правилами Міжнародного поштового союзу на митну територію України, та отримувачів таких поштових відправлень. Відповідно до п. 3.1.2. ч. 3.1. ст. 3 того ж Закону України, об'єктом оподаткування, в тому числі є операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту) згідно з положеннями глав 29-30 Митного кодексу України.

Пунктом 1.4 статті 1 цього ж Закону зазначено, що поставка товарів це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Відтак, під поняттям оподатковуваних поставок охоплюються як операції платника податків з продажу товарів (послуг), так і операції з їх придбання.

Судом 1-ї інстанції було вірно зазначено, що позивачем у митному режимі імпорту була придбана запліднена рибяча ікра (жива) гібридна для подальшого її використання у своїй господарської діяльності (вирощування рибної продукції), що підтверджено вантажно-митною декларацією № 500030303/2010/003414. Також судом 1-ї інстанції встановлено, що відповідно до вказаної декларації позивачем була здійснена оплата податку на додану вартість. Вказані показники були відображені позивачем у податковій декларації з ПДВ за серпень 2010 року, яка була належним чином прийнята відповідачем як податкова звітність.

На думку колегії суддів, суд 1-ї інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги позивача стосовно визнання протиправними дії відповідача щодо анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість з 26.11.2010 року є законними та обґрунтованими, і підлягають задоволенню.

Правильно судом 1-ї інстанції, для повного захисту права позивача, керуючись приписами ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, було визнано протиправним та скасовано акт № 2495 від 26.11.2010 року Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Рибницька Ферма «Акватоп»(код за ЄДРПОУ 34995070), оскільки саме на підставі цього акту була анульована реєстрація позивача як платника податку на додану вартість.

Судом 1-ї інстанції вірно не були прийняті до уваги посилання представника відповідача на те, що показники відображені у рядку 10.1 у податковій декларації з ПДВ за серпень 2010 року не можуть вважатися доказом оподаткованих поставок, адже товар придбаний позивачем на підставі цих операцій не був реалізований у спірний період, оскільки, як зазначалось вище, відповідно до приписів Закону України «Про податок на додану вартість», така операція є обєктом оподаткування, а позивач, в свою чергу, є платником податку.

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, серед іншого, у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

В цьому ж підпункті Закону зазначено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції про те, що виникнення зазначеного вище податкового кредиту було обумовлено господарською діяльністю позивача, та показники податкових декларацій з ПДВ за період з жовтня 2009 року по вересень 2010 року були визнані відповідачем як податкова звітність.

Також суд 1-ї інстанції прийшов до вірного висновку про необхідність зобовязати Державну податкову інспекцію у Приморському районі м. Одеси відновити всі показники податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибницька Ферма «Акватоп»(код за ЄДРПОУ 34995070), що існували до дати анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, до 26.11.2010 року.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2011 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рибницька Ферма «Акватоп»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий:/підпис/Ю.В. Яковлев

Суддя:/підпис/Д.В. Запорожан

Суддя:/підпис/С.І. Жук