Court ruling № 20314708, 24.11.2011, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-17821/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.

Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" листопада 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Бужак Н.П.,

при секретарі Стоцькому О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Дочірня компанія «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі - Позивач) звернулася в Окружний адміністративний суд м.Києва з позовом до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції (далі - Відповідач) та просила постановити рішення, яким визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: №0000051502/0 від 15.04.2010 року, №0000061502/0 від 15.04.2010 року, №0000071502/0 від 15.04.2010 року, №0000051502/1 від 30.06.2010 року, №0000061502/1 від 30.06.2010 року, №0000071502/1 від 30.06.2010 року, №0000051502/2 від 17.09.2010 року, №0000061502/2 від 17.09.2010 року, №0000071502/2 від 17.09.2010 року, №0000051502/3 від 10.12.2010 року, №0000061502/3 від 10.12.2010 року, №0000071502/3 від 10.12.2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 26.04.2011 року позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0000051502/0 від 15.04.2010 року, №0000071502/0 від 15.04.2010 року, №0000051502/1 від 30.06.2010 року, №0000071502/1 від 30.06.2010 року, №0000051502/2 від 17.09.2010 року, №0000071502/2 від 17.09.2010 року, №0000051502/3 від 10.12.2010 року, №0000071502/3 від 10.12.2010 року, в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в тій частині рішення, у якій відмовлено у задоволенні позову, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Вислухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі акта перевірки № 114/1502/30019775 від 30.03.2010 року (далі Акт перевірки) Карлівська міжрайонна Державна податкова інспекція винесла Позивачу податкові повідомлення-рішення про визначення штрафу у розмірі 10% з рентної плати за нафту, що видобувається в Україні №0000051502/0 від 15.04.2010 на суму 22541,34 грн., про визначення штрафу у розмірі 20% з рентної плати за нафту, що видобувається в України № 0000061502/0 від 15.04.2010 на суму 105478,70 грн., та про визначення штрафу у розмірі 10 % з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні № 0000071502/0 від15.04.2010 на суму 15785,88 грн., згідно з пп. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000р.

Законом України "Про рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат" (№ 1456-IV від 05.02.2004) визначено поняття, розміри та порядок сплати рентних платежів за видобуті нафту, природний газ і газовий конденсат в Україні, контроль за правильністю їх обчислення і сплати та відповідальність платників таких платежів. Дію вказаного закону на 2008 рік було зупинено згідно із Законом України від 28 грудня 2007 року N 107-VI.

Зупинення дії Закону України "Про рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат" на 2008 рік, передбачене пунктом 17 статті 67 розділу I Закону України від 28 грудня 2007 року N 107-VI, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008. Конституційний Суд України дійшов висновку, що "зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України" (абзац перший пункту 5 мотивувальної частини). При прийнятті оспорюваного Закону всупереч зазначеним правовим позиціям законодавець вийшов за межі правового регулювання бюджетних відносин: зупинив дію окремих положень законів (стаття 67 розділу I) і вніс до ряду законодавчих актів зміни і доповнення та визнав деякі з них нечинними (розділ II). Конституція України у статті 92 визначила сфери, зокрема бюджетну, які мають врегульовуватися виключно законом. Закон про Держбюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя. Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Отже, у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

На підставі вищевказаного, Верховною Радою України дію Закону зупинено до 1 січня 2010 року (згідно із Законом України від 3 червня 2008 року N 309-VI).

Пунктом 4 вказаного Закону установлено, що у кожному податковому (звітному) періоді, що дорівнює календарному місяцю, суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, а саме природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) та газового конденсату і нафти на підставі спеціальних дозволів на право користування надрами, вносять у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, до Державного бюджету України: рентну плату за природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ) згідно встановлених цим законом ставок, рентну плату за нафту (згідно встановлених цим законом ставок).

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 р. N 256 затверджено Порядок обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат. У відповідності до п.1 останнього цей Порядок визначає механізм обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат (далі - рентна плата) у розмірах, установлених законом.

Відповідно до п.п.6-9 зазначеної Постанови Кабінету Міністрів податковий розрахунок подається платником починаючи з календарного місяця, що настає за місяцем, у якому такий платник отримав дозвіл на початок (продовження) виконання роботи підвищеної небезпеки або експлуатації об'єкта відповідно до Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2003 року №1631.

Платник протягом 20 календарних днів після закінчення звітного (податкового) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби: за місцезнаходженням ділянки надр, межі якої визначені в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, у разі розміщення такої ділянки в межах території України; за місцем перебування на обліку як платника податків і зборів (обов'язкових платежів) у разі розміщення ділянки надр, межі якої визначено в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

У звітному (податковому) періоді платник сплачує до 10, 20 і 30 числа поточного календарного місяця авансові внески відповідно за першу, другу і третю декаду в розмірі однієї третини суми податкових зобов'язань з рентної плати, визначеної у податковому розрахунку за попередній звітний (податковий) період.

Платник повинен сплатити до Державного бюджету України суму податкових зобов'язань з рентної плати, визначеної у податковому розрахунку за звітний (податковий) період, протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

Відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність внесення до Державного бюджету України сум податкових зобов'язань з рентної плати та своєчасність подання податкового розрахунку органам державної податкової служби несуть платники відповідно до законодавства.

Згідно до пункту 1.2 статті 1 Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000р. податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про систему оподаткування" під податком і збором (обов'язковим платежем) слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету або державного цільового фонду в порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Пунктом 9 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" рентні платежі віднесено до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рентна плата за нафту і природний газ належить до загальнодержавних податків і зборів та сплачується у порядку, встановленому законом, а саме: п.4 Законом України від 3 червня 2008 року № 309-VI.

Згідно положень пп..17.1.7. п.17.1.ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000р. у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Зі змісту Акту перевірки вбачається, що позивачем сплачено рентну плату за нафту за жовтень 2008 року платіжними дорученнями від 26.12.2008 року, а рентна плата за нафту за листопад 2008 року сплачена платіжними дорученнями від 30.01.2009 року.

Відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковому розрахунку за звітний (податковий) період, сплачується платником до Державного бюджету України протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків. При цьому, платник протягом 20 календарних днів після закінчення звітного (податкового) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість податкового повідомлення рішення № 0000061502/0 від 15.04.2010 року, оскільки мало місце прострочення строку оплати узгодженого податкового зобов'язання з рентної плати за період жовтень-листопад 2008 року внаслідок недотримання Позивачем граничного строку сплати зобов'язань.

Як вбачається з Акта перевірки, податкових розрахунків рентної плати, Позивач: за листопад 2009 року позивач визначив податкове зобов'язання з рентної плати за нафту 774639,01 гривень та сплатив платіжним дорученням № 4770 від 30.12.2009 року, інша частина зобов'язання 67396,01 була погашена за рахунок переплати; за листопад 2009 року позивач визначив податкове зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат 913676,78 гривень та сплатив платіжним дорученням № 2954 від 28.12.2009 року, інша частина зобов'язання 32959,38 грн. була погашена за рахунок переплати; за грудень 2009 року позивач визначив податкове зобов'язання з рентної плати за нафту 793983,26 гривень та сплатив платіжним дорученням № 81 від 14.01.2010, № 175 від 22.01.2010; за грудень 2009 року позивач визначив податкове зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат 922449,84 грн. та сплатив платіжним дорученням № 176 від 22.01.2010. Далі у сукупності вказані вище платіжні доручення позивача - поточні платежі.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про повне та своєчасне погашення податкових зобов'язань з рентної плати за листопад 2009 року та грудень 2009 року у відповідності до порядку встановленого Постановою Кабінету Міністрів України.

Зі змісту сторінки 3 Акта перевірки вбачається, що податковою службою рознесено ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2009 року у справі №22-а-32235/08 про відмову у задоволенні адміністративного позову ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України»щодо застосування Чутівським відділенням Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції штрафних санкцій за порушення платіжної дисципліни в 2007 році згідно акта перевірки № 000144 від 07.08.2007 року на відповідні суми, які визначені податковими повідомленнями-рішеннями, винесених на підставі вказаного акта перевірки 2007 року.

З ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2009 року у справі №22-а-32235/08 вбачається, що суд відмовив лише у скасуванні рішень та при цьому не вирішував питання щодо стягнення жодних сум коштів.

Колегія суддів вважає вірним твердження суду першої інстанції про те, що органами податкової служби за рахунок поточних платежів за листопад, грудень 2009 року рентної плати кошти спрямовувалися в частині не за призначенням платежу, а на погашення частково інших податкових зобов'язань (податкового боргу), зокрема, тих, які виникли за наслідком постановлення ухвали Київського адміністративного апеляційного суду.

З огляду на те, що згідно Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у податкового органу відсутнє право самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків при їх сплаті, зокрема з метою погашення податкового боргу, змінювати період, за який сплачується податкове зобов'язання, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що прострочка сплати рентних платежів за період листопад-грудень 2009 року виникла внаслідок неповного зарахування податковою службою по обліковій картці поточних платежів згідно напрямку, зазначеного у платіжному дорученні, у зв'язку з направленням частини поточних платежів на погашення інших зобов'язань та за інші періоди.

Самостійно визначивши та перерахувавши суми податку на додану варстість, Позивач виконав своє зобов'язання зі сплати податку на додану вартість за визначеними ним періодами, а тому вказана обставина виключає застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій, передбачених підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 зазначеного Закону.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201, 202 КАС України.

З урахуваннм вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254, КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді