Decision № 202789, 19.10.2006, Commercial Court of Sumy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.10.06

Справа № 3/450-06.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий ряд», м. Шостка

до відповідача: Фізичної особи-підаприємця Осипенко Ірини Володимірівни

про визнання угод недійсними

СуддЯ ЛЕВЧЕНКО П. І.

За участю представників сторін:

від позивача : не з’явився

від відповідача : не з’явився

Суть спору: позивач просить суд визнати недійсними угоди № 4 та № 8, укладені між сторонами 22.08.2003р., з моменту їх укладення, керуючись ст.ст. 48, 49, 50, 57 ЦК України (в редакції 1963р.)

Відповідач у відзиві на позов зазначає, що вона сплатила по згаданим угодам 10600 грн., а загалом сплатила позивачеві 23240 грн. По угодам №№ 59,60 від 28.05.2003р. та №№4,8 від 22.08.2003р., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів - №№ 15,16,17 від 28.05.2003р. та № 21 від 04.06.2003р. Тому, відповідач просить стягнути з позивача суму 10600 грн., враховуючи недійсність договорів.

Представники сторін вдруге поспіль не з’явилися в судові засідання і їх нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив:

22 серпня 2003 року між сторонами у даній справі були укладені договори № 4 та № 8 купівлі-продажу секцій на ринку та надання послуг щодо їх обслуговування, згідно яких позивач передає відповідачеві у власність торгові секції №№ 1,2 в четвертому ряду та №№ 15, 16, 17 в другому ряду на ринку ТОВ «Торговий ряд» в м. Шостка по вул. К. Маркса.

Пунктом 3.2 договорів передбачено, що торгові санкції передаються відповідачеві після внесення суми передплати та здачі ринка в експлуатацію.

Як свідчать квитанції до прибуткових касових ордерів ТОВ «Торговий ряд» №№ 15,16,17 від 28.05.2003 р. та № 21 від 04.06.2003р., відповідач сплатив позивачеві за торгові секції загалом 23240 грн., у тому числі, як встановлено рішенням господарського суду Сумської області у справі № 3/170-06, на виконання договорів №№ 59,60 від 28.05.2003р. було сплачено 12720 грн.

Згідно акту приймання –передачі від 22.08.2003р. позивач передав відповідачеві у власність вищезгадані торгові секції, зважаючи на здійснену відповідачем попередню оплату в сумі 10520 грн.(23240 грн.-12720 грн.)

На момент укладання оспорюваних позивачем договорів № 4 та № 8 від 22.08.2006р. увесь торгівельний комплекс, що належить ТОВ «Торговий ряд», тобто всі торгові секції, розташовані по вул. К. Маркса, 16 в м. Шостка, знаходилися в заставі у Промінвестбанку за договором застави від 23.07.2003р., укладеним між ТОВ «Торговий рід» та Промінвестбанком.

23.07.2003р. приватним нотаріусом Шосткінського міського нотаріального округу Даниленко Є.О. накладена заборона відчуження нерухомого майна-цілісного майнового комплексу «Торговий ряд», що знаходиться в м. Шостка по вул. К. Маркса, 16, до припинення дії договору застави, яким забезпечено виконання позивачем зобов’язання по поверненню Промінвестбанку позики в розмірі 440000 грн. за кредитним договором № 23-КЛ-03 від 11.06.20033р. до 08.06.2004р.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України «Про заставу», заставодавець може відчужувати майно тільки за згодою заставодержателя. Лист філії Промінвестбанку в м. Шостка від 15.04.2004р. № 02/724 свідчить про те, протягом 2003 року заставодержатель не надавав згоди заставодавця на продаж торгових секцій.

За таких обставин, угоди № 4 та №8 від 22.08.200р. купівлі-продажу торгових секцій, укладені між сторонами у даній справі не відповідають вимогам закону і згідно ст. 48 ЦК УРСР(1963р.) є недійсними.

У відповідності до ч. 1 ст. 59 ЦК УРСР, угода визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення. Належних доказів та обґрунтувань на підтвердження своїх позовних вимог щодо визнання вищезгаданих угод недійсними також на підставі ст. ст. 49, 50, 57 ЦК УРСР позивач суду не надав, тому в цій частині його позовні вимоги є безпідставними.

Таким чином, позов щодо визнання угод №4 та №8 укладених між сторонами у даній справі 22.08.2003р., недійсними з моменту укладення підлягає задоволенню на підставі ст. 48 ЦК УРСР (в редакції 1963р., що діяла на час укладення угод), як таких що не відповідають вимогам закону України «Про заставу»).

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовільнити повністю.

2. Визнати угоди № 8 та № 4, що укладені 22.08.2003р, між ТОВ «Торговий ряд» та фізичною особою-підприємцем Осипенко Іриною Володимирівною недійсними з моменту укладання.

3. Стягнути з фізичної особи підприємця Осипенко Ірини Володимирівни (41100, м. Шостка, вул. Щедрина, 14, кв. 7, код 2347115466) на користь ТОВ «Торговий ряд» (м. Шостка, пров. Енгельса, 4, код 31268853) витрати по держмиту в сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано суддею 19.10.2006 року.

СУДДЯ П. І. ЛЕВЧЕНКО