Decision № 2026017, 11.08.2008, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" серпня 2008 р.

Справа № 26/77-08-2546

За позовом : Відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний

комбінат „Запоріжсталь” ( далі - позивач)

до відповідача : Державного підприємства „Одеська залізниця” ( далі - відповідач)

про стягнення 4992,27 грн.

Суддя Никифорчук М.І.

за участю представників :

від позивача : Ярош О.М. за довіреністю від 20.12.2007 р. ( всі судові засідання)

від відповідача: Тіхонова Г.І. за довіреністю від 27.05.2008р. ( судове засідання 21.07.2008р.)

Суть спору : стягнення вартості недостачі вантажу –прокату чорних металів.

Представник позивача вимоги підтримує.

Представник відповідача вимоги не визнає, про що зазначив у відзиві на позов.

В засіданні суду оголошена перерва з 21 липня по 11 серпня 2008 р. в порядку ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд, -

у с т а н о в и в :

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 4992,27 грн. –вартості недостачі вантажу –прокату чорних металів посилаючись на наступне.

Згідно залізничної накладної № 47688747 від 16.12.2007 р., яка відповідно до приписів ст. 6 Статуту залізниць України ( далі – Статут) та ст. 909 ЦК України є договором перевезення вантажу, вантажовідправник ( позивач по справі ) відпустив зі станції відправлення "Запоріжжя Ліве” Придніпровської залізниці до станції призначення "Іллічівськ –Експорт" Одеської залізниці на адресу Іллічівського морського торговельного порту вантаж –прокат чорних металів не пойменовані у алфавіті у вагоні № 56648520 у кількості 12 місць масою 64640 кг.

Відповідно до вказаної залізничної накладної вказаний вантаж закріплено і розміщено, згідно МТУ № МО 10/130 від 26.08.2005 рис.6. у 1 ярус - 8 пачок, 2 ярус – 4 пачки.

Під час комісійної перевірки вказаного вагону на станції Знаменка виявлено, що у верхньому ярусі на 2 пачці від торцевої двері розірвані всі окантовочні стрічки та металева упаковка. Є доступ до вантажу. Доступ до вантажу усунений шляхом нанесення маркірування вапном. У зв’язку з виявленим на вказаній станції складений акт загальної форми № 11010.

На підставі цього акту на цій же станції 24 грудня 2007 р. складено комерційний акт АЭ 879736*/1086/229, відповідно до якого вказаний вагон у технічному стані є справним. На підставі зазначеного акту загальної форми вказаний вагон поданий на ваги, перевірки та митний огляд. У хвостовій частині вагону у верхньому ярусі у другій пачці від торцевої дверці розірвані усі окантовочні стрічки, порушена металева упаковка, на пачці є маркірування вапном, не порушена. Доступу до вантажу немає. Пачка ув’язана нестандартним способом дротом. Пачка була завантажена у порожній вагон, проведено переваження. При переваженні виявилось брутто 24900кг, тара 21200 кг. нетто 3700 кг., з упаковкою, вага упаковки згідно ярлика складає 100 кг., ітого вага нетто без упаковки 3600 кг., що складає різницю у вазі проти упаковочного ярлика у сторону уменшення проти документів на 2330 кг.

Відповідно до ст. 110 Статуту, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Позивач вважає, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо схоронності вантажу, тому просить позов задовольнити.

Представник відповідача вимоги не визнає, про що надав відзив, згідно якого, зокрема, ним не визнається вина залізниці у несхоронності вказаного вантажу під час перевезення, оскільки, як убачається з вказаного комерційного акту на поверхні вантажу було нанесено захисне маркування, яке на шляху слідування порушено не було. Отже доступу до вантажу немає. Крім того, вагон прибув у на станцію призначення у технічно справному стані. З цих підстав просить у позові відмовити.

Дослідивши надані сторонами докази, вислухавши представників сторін, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З вказаних вище акту загальної форми та комерційного акту убачається, що у вказаному вище вагоні при перевезенні вказаного вантажу мало місце недостача перевозимого вантажу - прокату чорних металів вагою нетто 2300 кг.

Вказані акти складені уповноваженими на то особами, містять суттєві для вирішення даного спору данні та сумніву у суду не викликають. Тому суд приймає їх до уваги як обґрунтування вимог позивача.

Відповідно до п.12 „Правил видачі вантажу” затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за № 862/5083, з подальшими змінами та доповненнями, (далі –Правила) - на станції призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу в разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження. У зазначених випадках тарні й штучні вантажі, а саме таким є вантаж позивача, видаються з перевіркою кількості й стану вантажу тільки в пошкоджених місцях.

Відповідно до п.27 цих же правил Вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить : 0,5% маси всіх інших вантажів.

Вказаний вище вантаж відноситься до інших вантажів, згідно змісту п.27 вказаних Правил.

Виходячи зі змісту п.27 вказаних Правил, суд вважає, що наданий позивачем розрахунок, є правильним, тому він приймається судом до уваги.

Згідно зі ст. 908 ЦК України, - умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно ст. 113 Статуту, за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Відповідно до п. а ст. 114 Статуту залізниць України, - залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Згідно ст. 115 Статуту, вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

Відповідно до довідки вантажовідправника від 16.05.2008 р. № 16/360, вартість однієї тони недостаючого вантажу складає 2171,50 грн. виходячи з ціни однієї тони вантажу 430 дол. США відповідно до платіжної вимоги № 340378 від 20.12.2007 р.

Згідно наданих позивачем уточнень суми позову курс дол. США відносно Української гривні станом на 20.12.2007 р. складає 1 $ : 5,05 грн. Таким чином , вартість нестачі складає суму позову.

Аналізуючи вищевказані акти загальної форми та комерційний акт, суд вважає, що з вказаних актів випливає, що у вказаному вагону на одній пачці були обірвані усі окантовочні стрічки, пачка ув’язана нестандартним способом дротом є доступ до вантажу і наявна недостача вантажу. Ці обставини свідчать про несхоронність вантажу при перевезені, тобто є вина залізниці у заподіянні вказаної недостачі.

З приведених підстав суд відхиляє заперечення відповідача викладені у відзиву на позов, оскільки вони суперечать вказаним вище актам загальної форми та комерційному акту.

Зазначення відповідача про справність вказаного вагону суд приймає до уваги, оскільки це підтверджується вищевказаним комерційним актом.

З приведеного випливає, що залізницею відсутність вини у недостачі вантажу позивача при перевезенні не доведено.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене у сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами, відповідають чинному законодавству, та підлягають задоволенню в повному обсягу.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 44,49 ГПК України.

Враховуючи викладене і, керуючись статтями 44, 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства Одеська залізниця ( 65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19; р/р 26003000001 в ОФАБ «Експрес-банк»в м. Одесі, МФО 328801, ОКПО 01071315 ) на користь відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь” ( 69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72; р/р 26003032840001 у АКБ „Індустріалбанк”, МФО 313849, ЗКПО 00191230 ) : вартість недостачі вантажу в сумі 4992 грн. ( чотири тисячі дев’ятсот дев’яносто дві) грн. 27 коп.; державного мита в сумі 102 ( сто дві ) грн. та 118 ( сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10- денного строку

з дня його прийняття.

Суддя Никифорчук М.І.