№ 20259018, 22.11.2011, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 листопада 2011 року № 2а-15894/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С. при секретарі судового засідання Шмігелю Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва

доОСОБА_1,

простягнення податкової заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість в сумі 1200, 00 грн.

Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, натомість відповідач позов визнав повністю.

22.11.2011 в судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання стосовно доцільності розгляду справи в порядку письмового провадження. Представник позивача та відповідач проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечували, тому з урахуванням ч.4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності без створення юридичної особи Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 01.06.2010.

На підставі заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 04.06.2010 ДПІ у Печерському районі м. Києва було видано відповідачу свідоцтво про сплату єдиного податку НОМЕР_2від 07.06.2010.

Відповідно до облікової картки платника податків відповідача обліковується заборгованість з єдиного податку у розмірі 1200, 00 грн.

Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності, запроваджена Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва” (в редакції Указу від 28.06.1999 № 746/99), передбачає особливий порядок оподаткування субєктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку. Крім того єдиний податок не включено до переліку видів податків і зборів (обовязкових платежів), що справляються на території України, передбачених Законом України “Про систему оподаткування” від 25.06.1999 № 1251-ХІІ. Таким чином, терміни подачі розрахунку про сплату єдиного податку субєктом малого підприємництва встановлені саме вищевказаним Указом.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва” спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції.

Пунктом 2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва” передбачено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Рішенням Печерської районної ради у м. Києві встановлено, що ставкою єдиного податку в Печерському районі м. Києва для фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, які займаються роздрібною торгівлею поза магазинами є фіксована сума 200 грн. щомісяця. У разі якщо платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сімї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.

За таких умов, суд приходить до висновку, що обовязок зі сплати єдиного податку суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ставиться в залежність лише від належної реєстрації такої особи як субєкта підприємницької діяльності та застосування ним спрощеної системи оподаткування у відповідності з вимогами законодавства.

Як зазначалось вище, відповідач зареєстрований як платник податків та застосовує спрощену систему оподаткування, що покладає на нього обовязок сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відтак, відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання відповідача зі сплати єдиного податку є зобов'язанням платника податків сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва”.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Оскільки податкове зобовязання відповідача не було сплачене в установлені строки, таке зобовязання визнається судом податковим боргом.

За змістом п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав, натомість позовні вимоги визнав повністю.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДПІ у Печерському районі м. Києва підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва задовольнити повністю.

2.Стягнути з ОСОБА_1 (01042, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Державного бюджету України податкову заборгованість з єдиного податку у розмірі 1200,00 грн. (одна тисяча двісті гривень) на р/р№34212379700007, код платежу 18050200, одержувач УДК у Печерському районі м. Києва, , банк одержувача ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019,. ідентифікаційний код 26077922.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

СуддяК.С. Пащенко