Decision № 20243776, 02.12.2011, Semenivka District Court of Poltava Oblast

Семенівський районний суд Полтавської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.12.2011           

2-1308/11

Семенівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Потетій А.Г, при секретарі судового засідання Сінельник С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом про визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку, з надвірними будівлями, мотивуючи його тим що, вона 10.02.1996 року одружилася з ОСОБА_2. З того часу по 2008 рік проживала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі. Від шлюбу мають двох дітей дочку ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2. За спільні кошти 30 квітня 2004 року вони придбали у ОСОБА_5 житловий будинок, розташований за адресою: вул. Леніна,б.111, с. Очеретувате Семенівського району. 20 серпня 2008 року шлюб між сторонами було розірвано. Договір куплі-продажу будинку зареєстрований на відповідача у приватного нотаріуса ОСОБА_6 Будинок належав та належить згідно реєстраційних документі ОСОБА_5. Позивачка прохала позов задовільнити визнати за нею та неповнолітнім сином право власності на Ѕ житлового будинку, а саме: коридор, кухню, прихожу, спальню а також половину надвірних будівель і двору.

У відкритому судовому засіданні позивачка прохала позов задовільнити визнати за нею та неповнолітнім сином право власності на Ѕ житлового будинку, а саме: коридор, кухню, прихожу, спальню а також половину надвірних будівель і двору. Судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та вказав, що раніше спір між ним і відповідачкою розглядався Семенівським райсудом в позові було відмовлено оскільки ні він ні позивачка не оформили право власності на будинок і він офіційно належить ОСОБА_7 та надав слово представнику –адвокату ОСОБА_8, який попрохав в позові відмовити оскільки позивач прохає визнати право власності на фактично чужий будинок. І з даного приводу вже було рішення суду.

Судом роз’яснено відповідачу наслідки не визнання позову згідно ст. 174 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідача, представника відповідача, розглянувши матеріали справи, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, 10.02.1996 року ШулещенкоОксана Іванівна одружилася з ОСОБА_2. З того часу по 2008 рік позивачка проживала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі. Від шлюбу мають двох дітей дочку ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2. За спільні кошти 30 квітня 2004 року вони придбали у ОСОБА_5 житловий будинок, розташований за адресою: вул. Леніна,б.111, с. Очеретувате Семенівського району. 20 серпня 2008 року шлюб між сторонами було розірвано. Договір куплі-продажу будинку зареєстрований на відповідача у приватного нотаріуса ОСОБА_6 Продаж будинку здійснено за 8000 тис. гривень. Будинок належав та належить згідно реєстраційних документів ОСОБА_5.

Згідно рішення Семенівського районного суду від 14.10.2010 року відмовлено за безпідставністю позовних вимог в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. Рішення сторонами не оскаржувалось та вступило в законну силу. Зокрема судом встановлено, що в реєстрі прав власності на нерухоме майно значиться ОСОБА_5 . Отже сторони , уклавши договір купівлі продажу житлового будинку, та не здійснивши його державної реєстрації, не набули права власності на цей будинок в розумінні змісту ст. 60 Сімейного кодексу України. Оскільки спірний житловий будинок не є власністю колишнього подружжя ОСОБА_2, він не може бути предметом поділу як спільна сумісна власність.

Відповідно до ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого мана укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.4 ст.334 ЦК України якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації .

Судом встановлено, що в реєстрі прав власності на нерухоме майно станом на час розгляду даного спору і даний факт підтвердити позивачка та відповідач, власником спірного жилого будинку значиться ОСОБА_5. З огляду на викладене позов ОСОБА_1 про визнання права власності на спірне майно підлягає відмові.

Керуючись ст. ст. 60,70 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 334,657 ЦК України, ст.ст.10, 60, 88, 130, 212-215 ЦПК України, суд,-

                              В И Р І Ш И В :

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями відмовити через безпідставність позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 235 грн. 74 коп. (двісті тридцять п»ять гривень сімдесят чотири копійки) .

Судові витрати стягнути на рахунок 31211206700442 код класифікації доходів 22030001, код ЄДРПОУ суду 02886143, МФО 831019, банк отримувача ГУДКУ в Полтавській області, код отримувача ( код за ЄДРПОУ) 34698317 , отримувач коштів УДК в Семенівському районі.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подаються Апеляційному суду Полтавської області через Семенівський районний суд.

Головуючий –підпис

“З оригіналом згідно “

Суддя Семенівського районного суду

Полтавської області                                                                                          ОСОБА_9