Decision № 20154721, 20.12.2011, Commercial Court of Kyiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" грудня 2011 р. Справа № 17/328-10/171-11

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № № 17/328-10/171-11

за позовом відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія», м. Київ;

до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-кондитерський комбінат

«Нивки», смт. Калинівка Броварського району;

про стягнення 1145003,79 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність № 18 від 03.03.2010р.;

від відповідача: ОСОБА_2., довіреність від 12.05.2011р. б/н.

обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство Банк «БІГ Енергія» (надалі позивач) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-кондитерський комбінат «Нивки»(надалі відповідач) про стягнення 1 145 003,79 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобовязань за Кредитним договором №70708К98 від 18.07.2008р. в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, у звязку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість по кредиту в сумі 604560,35 грн. та 127772,75 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом. Крім того, за несвоєчасне погашення всієї суми кредиту в розмірі 2324799,14 грн. та процентів за користування кредитом у загальній сумі 619670,45 грн. позивачем за час прострочення платежів нараховані: 179678,31 грн. пені за несвоєчасну сплату заборгованості за кредитом, 47 892,89 грн. пені за несвоєчасну сплату заборгованості по процентам за користування кредитом та 185099,49 грн. втрат від інфляції.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.10.2001р. матеріали справи № 17/328 за позовом відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія»до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-кондитерський комбінат «Нивки»про стягнення 1145003,79 грн., на підставі ст.ст. 15, 17 ГПК України, була надіслані за встановленою підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.10.2011р. справу № 17/328 прийнято до провадження, присвоєно № 17/328-10/171-11 та призначено судове засідання на 22.11.2011р.

Присутній у судовому засіданні 22.11.2011р. представник позивача надав витребувані судом документи та підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, зазначених у позові.

Представник відповідача надав відзив на позов, в якому відповідач позовні вимоги не визнає та просить в позові відмовити.

Ухвалою від 22.11.2011р. суд відклав розгляд справи на 06.12.2011р., у звязку з необхідністю витребування нових доказів по справі.

Присутнім у судовому засіданні 06.12.2011р. представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові. Проте, позивач вимоги ухвали суду від 22.11.2011р. не виконав та витребувані докази не надав.

Присутнім в судовому засіданні 06.12.2011р. представником відповідача надано суду клопотання б/н від 06.12.2011 р. про витребування додаткових доказів, а саме: довідки про дебіторську заборгованість відповідача, що знаходиться на балансі позивача, станом на 01.03.2010р.

Розглянувши зазначене клопотання, господарський суд дійшов висновку щодо його відхилення, оскільки витребування зазначених доказів не впливає на правильність вирішення спору.

Ухвалою від 06.12.2011р. суд відклав розгляд справи на 20.12.2011р., у звязку з неподанням витребуваних судом доказів.

Присутній у судовому засіданні 20.12.2011р. представник позивача надав витребуваний судом розрахунок пені, нарахованої за прострочення сплати процентів у сумі 491897,70 грн., з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, п. 2.4. Кредитного договору № 70708К98 від 18.07.2008р. та поетапного збільшення заборгованості по процентам, проте позовні вимоги підтримав у повному обсязі, зазначеному у позовній заяві.

Представник відповідача заявив усне клопотання про перенесення розгляду справи з метою надання часу для ознайомлення з розрахунком пені, наданим представником позивача на виконання вимог суду.

Проте, суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача, оскільки суд обмежений строками вирішення спору, передбаченого ст. 69 ГПК України. Крім того, розрахунок позивача не є обовязковим для суду, правильність якого у будь-якому випадку перевіряється під час прийняття рішення.

Під час розгляду справи представник відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених у запереченнях на позовну заяву, поданих раніше.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши в судовому засіданні пояснення учасників судового процесу, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

18.07.2008р. між позивачем (за договором банк) та відповідачем (за договором позичальник) був укладений Кредитний договір № 70708К98 (далі кредитний договір), відповідно до п. 1.1 (в редакції Договору № 1 про внесення змін та доповнень від 27.08.2008р.) якого, банк надає позичальнику кредит у формі поновлювальної безвідкличної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 3000000,00 грн., який буде збільшуватися згідно з наступним графіком: до 01.08.2008р. 600000,00 грн., до 26.08.2008р. 1000000,00 грн., до 01.09.2008р. 1300000,00 грн., до 16.07.2010р. 3000000,00 грн. Остаточний термін погашення кредиту 16.07.2010р.

На виконання умов укладеного договору, позивач надав відповідачу кредитні кошти в сумі 2324799,14 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень доданими до матеріалів справи.

Пунктами 2.1., 2.2., 2.3. кредитного договору передбачено, що за користування кредитом встановлюється плата у розмірі 23% річних. Період нарахування процентів за кредит встановлюється з першого по останній календарний день терміну користування кредитом. При нарахуванні процентів приймається фактична кількість днів у році, день видачі кредиту враховується при розрахунку процентів, день повернення кредиту не враховується. Проценти нараховуються банком щомісячно в останній день розрахункового місяця та в останній день користування кредитом на фактичну суму заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів.

Згідно з п. 2.4. кредитного договору, нараховані проценти позичальник щомісячно сплачує банку на рахунок, вказаний в даному договорі, з 1 по 7 число наступного за розрахунковим місяцем та в останній день користування кредитом.

Відповідно до п. 2.6. кредитного договору, проценти нараховуються та сплчуються до повного виконання зобовязань за даним договором.

Відповідно до п. 3.1 кредитного договору, в забезпечення виконання позичальником зобовязань за цим договором банк прийняв в повторну іпотеку нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Інструментальна, 30, загальною площею 5598,7 кв. м.

Крім того, 22.02.2010р. між позивачем, відповідачем та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 70710П01, відповідно до п. 1.1 якого поручитель зобовязується перед кредитором (позивачем) відповідати у розмірі 604000,00 грн. за зобовязаннями позичальника (відповідача), що випливають з кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобовязань.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

У відповідності до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу частини першої та сьомої статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

24.02.2010р. правлінням Національного банку України прийнята постанова № 97 «Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія» відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія», відповідно до якої, у звязку з неможливістю приведення банку у правову відповідність з вимогами Закону України «Про банки та банківську діяльність», з 01.03.2010 відкликається банківська ліцензія ВАТ Банк «БІГ Енергія»та ініціюється процедура його ліквідації.

У звязку з невиконання відповідачем своїх зобовязань по погашенню суми кредиту та нарахованих процентів, позивач, керуючись умовами договору іпотеки та ст. 33 Закону України «Про іпотеку», звернувся до нотаріуса про вчинення виконавчого напису на іпотечному договору.

28.04.2011р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на нерухоме майно, разом з усіма його огорожами та комунікаціями, що розташоване за адресою: м. Чернігів, вул. Інструментальна, 30, загальною площею 5595,9 кв. м.

Як вбачається з виконавчого напису, строк, за яким проводиться стягнення заборгованості, визначений з 16 липня 2010 року по 20 квітня 2011 року. За рахунок коштів, отриманих від реалізації обєктів нерухомості, підлягають задоволенню вимоги відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія»у наступному розмірі: 1720238,79 грн. сума кредиту станом на 21 квітня 2011 року; 36623,55 грн. сума несплачених відсотків за період з 01 лютого 2010 року по 25 лютого 2010 року; 151758,05 грн. - сума несплачених відсотків за період з 26 лютого по 15 липня 2010 року; 303516,10 грн. сума несплачених відсотків за період з 16 липня 2010 року по 20 квітня 2011 року. Разом загальна сума заборгованості становить 2212136,49 грн.

Відповідач не надав суду доказів погашення суми заборгованості в розмірі 2212136,49 грн., на яку був вчинений виконавчий напис нотаріуса.

Крім того, відповідачем до матеріалів справи надано рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07.07.2010р.,залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 21.04.2011р., у справі за позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія»про визнання зобовязання виконаним, яким встановлено, що зобовязання за Кредитним договором № 70708К98 від 18.07.2008р. в сумі 604560,35 грн. виконано ОСОБА_3.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обовязковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Отже, на день розгляду справи відповідачем не погашена заборгованость по кредиту в сумі 1720238,79 грн. Проте, на дану суму заборгованості, як зазначено вище, нотаріусом вчинено виконавчий напис.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 604560,35 грн. суми неповернутого кредиту задоволенню не підлягають.

Крім того, оскільки суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог в частині стягнення 604560,35 грн. суми неповернутого кредиту, а рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 07.07.2010р. було встановлено, що вказана сума була перерахована поручителем - ОСОБА_3 26.02.2010р., тому безпідставними визнаються вимоги позивача в частині нарахування за період з 26.02.2010р. по 30.04.2011р. процентів за користування кредитом у сумі 604560,35 грн.

Втім, враховуючи приписи п. 2.6. кредитного договору, яким передбачено, що проценти нараховуються та сплчуються до повного виконання зобовязань за даним договором, а також виходячи з сум процентів, задоволених станом на 20.04.2011р. за рахунок заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса від 28.04.2011р., з урахуванням періоду, визначеного позивачем у позовній заяві, судом підлягають задоволенню проценти в сумі 10839,86 грн. (1720238,79 грн. (непогашена сума кредиту на день розгляду справи) х 23% х 10 днів (з 21.04.2011р. по 30.04.2011р.))

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 5.3. кредитного договору, за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за кредит позичальник зобовязується сплатити пеню згідно п. 8.2. договору.

Пунктом 8.2. договору встановлено, що за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за кредит позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення платежу.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобовязань, є Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»від 22.11.1996р. № 543/96, відповідно до статті 3 якого розмір пені за порушення грошового зобовязання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна норма також закріплена частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України.

У відповідності з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд перевірив правильність нарахування пені за прострочку сплати суми кредиту в розмірі 1720238,79 грн., суми процентів у розмірі 491897,70 грн. (стягнутих на підставі виконавчого напису нотаріуса) та процентів, розмір яких визначений судом, у сумі 10839,86 грн. за період з 21.04.2011р. по 30.04.2011р. та встановив, що під час розрахунків пені позивачем неправильно було застосовано приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Крім того, у своєму відзиві відповідач зазначив про пропуск позивачем строку позовної давності в частині стягнення пені.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 258 Цивільного кодексу України передбачає, що для окремих видів вимог законом може встановлюватись спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, враховуючи приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та заяви відповідача про застосування строку позовної давності, суми пені, які підлягають стягненню з відповідача за порушення строків виконання зобовязань, підлягають визначенню судом наступним чином:

- строк погашення заборгованості в сумі 1720238,79 грн., згідно умов договору, настав 16.07.2010р., отже з 17.07.2010р. боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, тобто з вказаної дати повинна нараховуватись пеня та протягом шести місяців. Останньою датою для звернення до суду за стягненням пені, відповідно до ст. 258 ЦК України, є 16.07.2011р. Проте, як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом 12.09.2011р., про що свідчить штамп суду про одержання. Отже, позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду за стягненням пені, нарахованої на суму заборгованості неповернутого кредиту в розмірі 1720238,79 грн.;

- проценти, розмір яких визначений судом, у сумі 10839,86 грн. за період з 21.04.2011р. по 30.04.2011р., згідно умов п. 2.4. договору підлягають сплаті до 07.05.2011р., отже з 08.05.2011р. боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, тобто з вказаної дати повинна нараховуватись пеня та протягом шести місяців. При цьому останньою датою для звернення до суду за стягненням пені, нарахованої на вказану суму є 08.05.2012р. Таким чином, строк позовної давності в цій частині не пропущений, а дата закінчення нарахування пені має бути 08.11.2011р. Втім, позивачем у позовній заяві визначено період нарахування пені, починаючи з 09.02.2011р. по 09.08.2011р. Враховуючи приписи ч. 6 ст. 232 ГК України та межі позовних вимог щодо періоду нарахування пені, судом визначено: 10839,86 грн. х 15,5% (подвійна облікова ставка) х 94 дн. (за період прострочки з 08.05.2011р. по 09.08.2011р.) : 100 : 365 = 432,70 грн.;

- на суму процентів у розмірі 491897,70 грн., стягнутих на підставі виконавчого напису нотаріуса, пеня повинна нараховуватись з урахуванням п. 2.4. кредитного договора, яким передбачено, що нараховані проценти позичальник щомісячно сплачує банку з 1 по 7 число наступного за розрахунковим місяцем, тобто з 8 числа кожного місяця, наступного за розрахунковим місцем, за який нараховані проценти, боржник вважається таким, що прострочив виконання грошового зобовязання. Як вбачається з розрахунків, наданих суду, позивачем нараховані проценти за користування кредитом за період з 01 лютого 2010 року по 30 квітня 2011 року. При цьому, відповідач зобовязаний сплачувати проценти до повного виконання зобовязань за даним договором (п. 2.6. договору), тому під час перевірки розрахунків пені, наданих позивачем, судом було враховано як строк позовної давності, так і вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України.

Як вбачається з матеріалів справи, на суму заборгованості по процентам за період з 01.02.2010р. по 28.02.2010р., строк виконання зобовязання настав 07.03.2010р., тобто пеня повинна нараховуватись, починаючи з 08.03.2010р., тоді як останнім днем для звернення до суду за стягненням пені, нарахованої на суму процентів, що були нараховані за період з 01.02.2010р. по 28.02.2010р., є 08.03.2011р. Таким чином, строк позовної давності в цій частині пропущений. Отже, пеня, нарахована на проценти, що не сплачені відповідачем за період з 01.02.2010р. по 28.02.2010р., задоволенню не підлягає;

Крім того, з зазначених підстав не підлягає задоволенню пеня, нарахована на суму заборгованості по несплачених процентах, що виникли станом на 08.04.2010р. 08.05.2010р., 08.06.2010р., 08.07.2010р., 08.08.2010р., 08.09.2010р., строк звернення з вимогами до суду, за якою відповідно сплив 08.04.2011р., 08.05.2011р., 08.06.2011р., 08.07.2011р., 08.08.2011р., 08.09.2011р.

Проте, за інші періоди строк позовної давності щодо звернення до суду за стягненням пені не пропущений, а тому остання підлягає стягненню, з урахуванням вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України.

При цьому, судом проведено розрахунки пені наступним чином:

1) сума несплачених відсотків за період з 01.09.2010р. по 30.09.2010р. - 32 519,58 грн.; (1720238,79 грн. х 23% х30 дн. = 32 519,58 грн.). Станом на 08.10.2010р. проценти не сплачені. Пеня повинна бути нарахована за період з 08.10.2010р. по 08.04.2011р., строк звернення до суду з позовом в цій частині спливає 08.10.2011р. Згідно позовних вимог період нарахування визначений, починаючи з 28.10.2010р. Таким чином, пеня нараховується з 28.10.2010р. по 08.04.2010р. 163 дня прострочки: 32519,58 х 15,5% х 163 дн. = 2250,98 грн.;

2) сума несплачених відсотків за період з 01.10.2010р. по 31.10.2010р. - 33 603,57 грн. (1720238,79 грн. х 23% х 31 дн. = 33 603,57 грн.). Станом на 08.11.2010р. проценти не сплачені. Пеня повинна бути нарахована за період з 08.11.2010р. по 08.05.2011р., строк звернення до суду з позовом в цій частині спливає 08.11.2011р. Згідно позовних вимог період нарахування визначений, з 28.10.2010р. по 27.04.2011р. Таким чином, пеня нараховується з 08.11.2010р. по 27.04.2010р. 171 день прострочки: 33603,57 х 15,5% х 171 дн. = 2440,17 грн.; 3) сума несплачених відсотків за період з 01.11.2010р. по 30.11.2010р. - 32 519,58 грн.; (1720238,79 грн. х 23% х 30 дн. = 32 519,58 грн.). Станом на 08.12.2010р. проценти не сплачені. Пеня повинна бути нарахована за період з 08.12.2010р. по 08.06.2011р., строк звернення до суду з позовом в цій частині спливає 08.12.2011р. Згідно позовних вимог період нарахування визначений з 28.10.2010р. по 27.04.2011р. Таким чином, пеня нараховується з 08.12.2010р. по 27.04.2010р. 141 день прострочки: 32519,58 х 15,5% х 141 дн. = 1941,17 грн.; 4) сума несплачених відсотків за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р. - 33 603,57 грн. (1720238,79 грн. х 23% х 31 дн. = 33 603,57 грн.). Станом на 08.01.2011р. проценти не сплачені. Пеня повинна бути нарахована за період з 08.01.2011р. по 08.07.2011р., строк звернення до суду з позовом в цій частині спливає 08.01.2012р. Згідно позовних вимог період нарахування визначений з 28.10.2010р. по 27.04.2011р. Таким чином, пеня нараховується з 08.01.2011р. по 27.04.2010р. 110 днів прострочки: 33603,57 х 15,5% х 110 дн. = 1569,70 грн.; 5) сума несплачених відсотків за період з 01.01.2011р. по 31.01.2011р. - 33 603,57 грн. (1720238,79грн. х 23% х 31 дн. = 33 603,57 грн.). Станом на 08.02.2011р.. проценти не сплачені. Пеня повинна бути нарахована за період з 08.02.2011р. по 08.08.2011р., строк звернення до суду з позовом в цій частині спливає 08.02.2012р. Згідно позовних вимог період нарахування визначений з 28.10.2010р. по 27.04.2011р. Таким чином, пеня нараховується з 08.02.2011р. по 27.04.2010р. 79 днів прострочки: 33603,57 х 15,5% х 79 дн. = 1127,33 грн.; 6) сума несплачених відсотків за період з 01.02.2011р. по 28.02.2011р. - 30 351,61 грн. (1720238,79 грн. х 23% х 28дн. = 30 351,61 грн.). Станом на 08.03.2011р. проценти не сплачені. Пеня повинна бути нарахована за період з 08.03.2011р. по 08.09.2011р., строк звернення до суду з позовом в цій частині спливає 08.03.2012р. Згідно позовних вимог період нарахування визначений з 28.10.2010р. по 27.04.2011р. Таким чином, пеня нараховується з 08.03.2011р. по 27.04.2010р. 51 день прострочки: 30351,61 х 15,5% х 51 дн. = 657,44 грн.; 7) сума несплачених відсотків за період з 01.03.2011р. по 31.03.2011р. - 33 603,57 грн.; (1720238,79 грн. х 23% х 31 дн. = 33 603,57 грн.). Станом на 08.04.2011р. проценти не сплачені. Пеня повинна бути нарахована за період з 08.04.2011р. по 08.10.2011р., строк звернення до суду з позовом в цій частині спливає 08.04.2012р. Згідно позовних вимог період нарахування визначений з 28.10.2010р. по 27.04.2011р. Таким чином, пеня нараховується з 08.04.2011р. по 27.04.2010р. 20 днів прострочки: 33603,57 х 15,5% х 20 дн. = 285,40 грн.

8) пеня на суму несплачених процентів за період з 01.0.2011р. по 20.04.2011р. позивачем не нараховаласть.

Таким чином, загальний розмір пені, нарахованої за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 491897,70 грн., стягнутих на підставі виконавчого напису нотаріуса, становить 10272,19 грн. (2250,98 + 2440,17 + 1941,17 + 1569,7 + 1127,33 + 657,44 + 285,40 = 10272,19).

Отже, враховуючи вищезазначене, позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасну сплату кредиту та за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом підлягають частковому задоволенню в сумі 10704,89 грн., а саме: пеня за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 491897,70 грн. (стягнутих на підставі виконавчого напису нотаріуса) в сумі 10272,19 грн.; пеня за несвоєчасну сплату процентів, розмір яких визначений судом, у сумі 10839,86 грн. за період з 21.04.2011р. по 30.04.2011р., у сумі 432,70 грн.

Крім того, повністю не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення пені, нарахованої за несвоєчасну сплату суми неповернутого кредиту в розмірі 604560,35 грн. та пені, нарахованої за несвоєчасну сплату процентів, нарахованих на вказану кредитну заборгованість, оскільки, як зазначено вище, зазначена сума заборгованості була сплачена поручителем 26.02.2010р., тобто штрафні санкції не можуь бути нараховані за період з 28.10.2010р. по 27.04.2011р.

Також, позивач просить стягнути з відповідача втрати від інфляції за період з серпня 2010 року по квітень 2011 року, нараховані на непогашену заборгованость по кредиту в сумі 1720238,79 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобовязання виникають нові додаткові зобовязання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у звязку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобовязання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобовязань, а не штрафною санкцією. Таким чином, грошовими зобовязаннями відповідача перед позивачем є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції.

При цьому, судом враховано, що пунктом 1.14. постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України»№ 480 від 27.12.2007р. визначено, що індекс інфляції - індекс споживчих цін, оприлюднений Державним комітетом статистики України.

Відтак, оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Відповідно до наказу Державного комітету статистики України «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін»№ 265 від 27.07.2007р., розрахунки індексу інфляції за місяць, квартал, період з початку року тощо проводяться шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 01.12.2010р. у справі № 3/111-10.

Як встановлено судом та вбачається з розрахунку суми, на яку збільшився розмір боргу внаслідок інфляційних процесів, наведений позивачем у позовній заяві, останнім було здійснено нарахування інфляційних втрат за період повних календарних місяців прострочки платежів, а не за кожний день окремо.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд перевірив правильність розрахунку позивача щодо нарахування індексу інфляції в сумі 185099,49 грн., який є арифметично правильним. Тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача індексу інфляції підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо заперечень наведених відповідачем, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 87 Закону України «Про банки і банківську діяльність»встановлено, що ліквідація банку з ініціативи Національного банку України здійснюється відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідно до ст. 92 Закону України «Про банки і банківську діяльність»,

ліквідатор банку з дня свого призначення виконує, такі функції: повноваження органів управління банку; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банку, у тому числі через судові органи; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом (п.п. 2, 6, 16 ч. 1 ст. 92 вказаного Закону).

В силу частини 1 статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банківський кредит - будь-яке зобовязання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Як вбачається з норм Закону України «Про банки і банківську діяльність», останній не містить такого визначення як «дебіторська заборгованість», проте у ст. 2 вказаного Закону, як зазначено вище, наведено визначення банківського кредиту, в якому, зокрема, зазначається, що зобов`язанням боржника є обов`язок щодо повернення заборгованої суми кредиту, а також зобов'язання по сплаті процентів та інших зборів з такої суми.

Згідно п. 8.7. постанови правлінням Національного банку України № 97 «Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія»від 24.02.2010р., ліквідатор банку під час здійснення процедури ліквідації банку зобовязаний дотримуватись вимог законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України та умов договору про ліквідацію, виконувати передбачені ними обовязки та повноваження.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ліквідатор має право звертатись до суду з позовом про стягнення заборгованості по кредиту, заборгованості по процентам за користування кредитом, індексу інфляції, на який збільшилась заборгованість, та штрафних санкцій, нарахованих за порушення виконання зобовязань за кредитним договором.

Отже, враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-кондитерський комбінат «Нивки»(07433, Київська область, Броварський район смт. Калинівка, вул. Ігорева, 15; код 30469320) на користь відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія»(01032, м. Київ, С.Петлюри, 15; код 20023463) 10839 грн. 86 коп. заборгованості по процентам, 10 704 грн. 89 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 185099 грн. 49 коп. втрати від інфляції, витрати по оплаті державного мита в сумі 2066 грн. 44 коп. та витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 42 грн. 59 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині вимог в позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.І. Привалов Дата складення та підписання рішення в повному обсязі 23.12.2011 р.